Олександр DADDY Попов: Геополітична доцільність та Св.Миколай.

В казковому альпійському баварському Гармішпатеркірхені, в казармах колишньої Waffen-SS Gebirgstruppen «Edelweiß» розташований ненависний всім адептам «Русского мира» і нової московської імперії «Маршал-центр». Щомісяця сотні громадян країн екс-соціалістичного табору отримують там лікування від залишків комунізму у свідомості і щеплення від сов‘єтського світогляду.

Чотири роки тому, ще до краху атлантичних сподівань України на саміті у Бухаресті, в цьому «Маршал-центрі» «агенти спецслужб» – фахівці з «натовської брехні» пояснювали мені, що аби стати членом Альянсу, Україна має виконати всі пункти Плану дій щодо членства і в частині дотримання стандартів демократії, і в частині відповідності війська високим стандартам НАТО, і в частині економічного розвитку – і все це є умовами, які обійти неможливо.

На той час таку «високо розвинуту і демократичну» країну, як Албанія, практично прийняли в НАТО. На моє запитання: чи виконала Албанія аналогічні умови ПДЧ? Відповідь була: ні, але вона стане членом Альянсу через геополітичну доцільність…Ви ж розумієте, Балкани – це дуже вибухонебезпечний регіон…М-да, з точки зору геополітичної доцільності Україна тоді не витримувала з Албанією конкуренції.
У членів Альянсу та й у країн-членів ЄС і тоді, і зараз вимога до України практично тільки одна: помпуйте газ, але бажано в умовах відносної внутрішньої демократії. Ну, і, можливо, виконуйте роль своєрідного буферу між впорядкованою і спокійною Європою і диким полем, де на кордонах орди незаконних мігрантів з країн Африки та Азії, на околицях Москви гуляють ведмеді, а самі московіти глушать горілку відрами, сидячи біля пускових кнопок балістичних ракет.
Багато чого змінилося за чотири роки: і криза перетворила спокійну бюргерську Європу у зону фінансових ризиків та поле соціальних конфліктів, і холодну зиму 2009-го європейці ніяк не можуть забути, а з кремлівських палат лунають погрози спрямувати ракети прямо на об‘єкти ПРО в Європі і радять кремліни європейцям переходити на обігрів дровами, а в Україні і поготів «кто бьіл ничем – тот стал совсем».
І народилася в європейських головах нова геополітична доцільність – на цей раз сприятлива нібито для України: треба Україну асоціювати в ЄС, тоді вона не стане частиною новітньої азійської імперії, московські вояки не вийдуть безпосередньо на кордони Атлантичного Альянсу, а якщо профінансувати модернізацію української ГТС, то буде що протиставити московським «потокам» – можливе використання нових маршрутів помпування газу та нафти і страховка від газпромівського шантажу у вигляді заповнених газом українських ПСГ у Прикарпатті.
До речі, про ці унікальні ПСГ. Саме вони є причиною того, що в разі анексії України північно-східним заклятим братом, ніякого кордону по Збручу («А Зеник сказав: по Збручу»), ніякої незалежної Галичини не буде. Московітом не потрібні депресивні регіони Сходу і власного металу у них хоч їж, а ПСГ у Прикарпатті – це остання удавка на європейському горлі.
Ось через цю геополітичну доцільність і танцюють навколо нашого сорому – «крепкого хозяйственника» – і Європраламент, і Єврокомісія, і Рада Європи, і весь решта всіх ОБСЄ.
Знову ж таки, асоціацією України в ЄС вирішується ще одна військово-стратегічна задача – як Україна не в ЕврАзЕС і не в ОДКБ, то й ракети московські на території України розташовані не будуть і, відповідно, не скоротиться так званий «підльотний час» московських «Іскандерів» до європейських столиць.
Мотивація європейців зрозуміла.
Пересічним українцям користі від цього значно більше ніж від вступу Україну в СОТ – тоді лише дешеві чилійські вина з‘явилися на полицях і тимчасово знизилися ціни на імпортовані автівки.
Від асоціації з ЄС українцям слід очікувати не лише і не стільки безвізового режиму з ЄС. Процес асоціації передбачає, що 2/3 (якщо не більше) українського законодавства має бути адаптовано до європейського. Тобто в країні з‘явиться (ну, хоч надія на це є) нормальне, збалансоване законодавство і правове поле, а дотримання законів – це вже наша справа і питання спроможності нашого суспільства примусити кожного громадянина, безвідносно до статків та посад, дотримуватися законів.
А ось як це все пояснити «тупому, важкому предмету», який помилково опинився на посаді, де має право вирішувати за всю країну – ось це питання, на яке відповіді не знаю ні я, ні всі європейські інституції…але десь таки хтось знає де у нього тумблер «Вкл/Вьікл» розташований і на що реагує.
Ну, що ж, не довго залишилось чекати контрапункту асоціації – може Св.Миколай принесе нашому народу подарунок? – Ми ж добре себе поводили…чи ні?

1 Comment

  1. Історично Миколай Україні не приносив гарних подарунків. Нагадую шановним день св. Миколая у 1240-му році. Не дай Боже нам другого такого подарунку.

Comments are closed.