Микола Рябчук: Страйк

Дені Шур має мрію: зібрати кілька мільйонів доларів на постановку фільму за власною п’єсою “Страйк!”. П’єсу, точніше мюзикл, він написав 10 років тому й поставив її спершу в рідному Вінніпезі, потім у сусідньому Саскатуні, а згодом іще й записав для канадського радіо.

Дія мюзиклу відбувається 1919 року на тлі реальних подій — загального вінніпезького страйку, що тривав кілька місяців і завершився “кривавою суботою”. 19 червня поліція розігнала демонстрантів силою. При тому двоє робітників загинули, кільканадцять були поранені. Для поміркованої Канади це занадто.

Один із робітників був українець, і саме його Дені Шур зробив прототипом свого героя — Майка Соколовського. На початку мюзиклу цей герой, як і належить правдивому українцеві (принаймні у західних творах), є щирим антисемітом. Він вірить у всесвітню жидомасонську змову і вважає більшовицьку жидокомуну її частиною. Але під впливом хрещеника Стефана та сусідки Ребекки прозріває і стає справжнім революціонером-інтернаціоналістом.

Політично коректний сюжет мав прокласти дорогу для мюзиклу до Бродвея та Голлівуда — мрії кожного більш-менш амбітного літератора. Але з Бродвеєм не склалося. Один із продюсерів, що зацікавився п’єсою, зажадав невеличкої зміни. Майк Соколовський мав стати ірландцем або італійцем. У крайньому разі — поляком.

Дені відмовився. Може, тому, що з походження українець, і батьки називали його Данилом, а діди ще не встигли змінити літеру Щ у прізвищі на простіше Ш. Дені каже, що національність не має значення. “Я митець, — стверджує він, — і не хочу, щоб усяке бродвейське лайно мені вказувало, як писати”.

Він сподівається, що з голлівудським лайном буде легше.

Я щиро бажаю йому успіху.

Газета по-українськи