Смертна кара у 2011 році: загрозливий рівень страт у нечисленних країнах, де досі вбивають

Прес-реліз

27 березня 2012 року

Як зазначено в річній оглядовій доповіді Amnesty International про смертні вироки та страти, у 2011 році кількість смертних вироків в країнах, де присуджується смертна кара, набула загрозливих рівнів, однак кількість країн, де застосовується найвища міра покарання, зменшилась більш ніж на третину порівняно з десятиріччям тому.

Лише 10 % країн у світі (20 з 198) здійснювалися страти впродовж минулого року.

Звинуваченнями слугувала ціла низка порушень, що включала позашлюбні статеві зносини та гомосексуальні стосунки в Ірані, богохульство у Пакистані, чаклунські ритуали у Саудівській Аравії, незаконну торгівлю людськими кістками у Республіці Конго, а також злочини, пов’язані з наркотиками у понад десяти інших країнах.

Серед способів приведення вироку у виконання у 2011 році налічують обезголовлювання, повішання, смертельні ін’єкції та розстріл.

На кінець 2011 року близько 18 750 в’язнів знаходилися у тюрмах на лаві смертників, а щонайменше 676 осіб було страчено у всьому світі.

Однак ці показники не включають тисячі страт, які, на думку Amnesty International, було здійснено у Китаї, де така статистика не оприлюднюється.

Ці показники також не відображають можливу кількість випадків здійснення смертної кари в Ірані – Amnesty International отримувала достовірні звіти про значну кількість страт, що не визнаються офіційним Тегераном.

«Переважна більшість країн вже відмовилися від смертної кари», – каже Саліл Шетті, Генеральний Секретар Amnesty international.

«Наш заклик до лідерів країн ізольованої меншості, які продовжують страчувати людей, достатньо зрозумілий: ви не крокуєте у ногу з рештою світу у вирішенні цього питання. Настає час викорінювати такий жорстокий, нелюдський та принизливий спосіб покарання».

Впродовж минулого року кількість зафіксованих страт на Близькому Сході різко зросла – майже наполовину в порівнянні з попереднім роком.

Головні винуватці сумної статистики – це Ірак (щонайменше 82 страти), Іран (щонайменше 360), Саудівська Аравія (щонайменше 82) та Ємен (щонайменше 41). Їхній сукупний показник складає 99 відсотків усіх зафіксованих страт у регіоні. Зростання кількості випадків застосування смертної кари лише в Ірані та Саудівській Аравії збільшило загальну кількість страт у світі на 149 випадків у порівнянні з 2010 роком.

Тисячі людей було страчено в Китаї протягом 2011 року – більше, ніж в усіх інших країнах разом. Дані про смертну кару вважаються у цій країні державною таємницею. Amnesty International припинила публікувати показники, надані відкритими джерелами інформації Китаю, оскільки вони занадто применшують реальні цифри.

Організація в черговий раз звернулася до влади Китаю із закликом надати статистику про кількість страчених та засуджених на смерть, вимагаючи, щоб влада підтвердила свої заяви про те, що різноманітні зміни у законі та його виконанні за останні чотири роки суттєво зменшили застосування смертної кари у країні.

В Ірані Amnesty International отримала достовірні звіти про велику кількість непідтверджених і навіть таємних страт, що автоматично збільшує кількість офіційно визнаних випадків майже вдвоє.

Щонайменше трьох людей було страчено в Ірані за злочини, скоєні у віці до 18 років, що суперечить міжнародному праву. Також було повідомлено про ще чотири випадки непідтверджених страт неповнолітніх правопорушників у цій країні, і про один такий випадок у Саудівській Аравії.

США знову відзначилися як єдина країна на Американському континенті та єдиний член Великої вісімки, що страчує в’язнів – 43 людини у 2011 році. У Європі та країнах колишнього Радянського Союзу цього року не було застосовано найвищої міри покарання, за виключенням Білорусі, де стратили двох осіб. У Тихоокеанському регіоні також не зафіксували страт, за виключенням п’яти смертних вироків у Папуа Новій Гвінеї.

У Білорусі та В’єтнамі в’язням, як і їхнім сім’ям та адвокатам, не повідомляли про час страти. Також відомо, що публічні страти за судовим вироком виконувалися у Північній Кореї, Саудівській Аравії, Сомалі, а також в Ірані.

У більшості країн, де страчували людей чи виносили смертні вироки, судові процеси не відповідали міжнародним стандартам справедливого судового розгляду справи. В окремих країнах розгляд справи супроводжувався вибиттям «зізнань» шляхом застосування тортур або ж іншого тиску. Такі випадки зафіксовано у Китаї, Ірані, Іраку, Північній Кореї та Саудівській Аравії.

Кількість іноземних громадян, що постраждали від смертних вироків, є непропорційно високою в таких окремих країнах, як Китай, Саудівська Аравія, Малайзія, Сінгапур і Таїланд.

Однак навіть у тих країнах, де рівень страт і досі залишається високим,  впродовж 2011 року було досягнуто деяких покращень.

У Китаї уряд відмінив смертну кару за 13 здебільшого посадових злочинів. Всекитайському зібранню народних представників (ВЗНП) також були запропоновані на розгляд заходи стосовно зменшення кількості випадків застосування тортур під час допитів та підвищення ролі захисників у суді з обов’язковим дотриманням права мати адвоката для кожного підозрюваного.

У США кількість страт та нових смертних вироків суттєво зменшилася у порівнянні з цифрами десятирічної давності. Іллінойс став 16-м штатом, в якому заборонили застосування смертної кари. У штаті Орегон було оголошено мораторій на смертні вироки. Проти смертних вироків протестували навіть жертви насильницьких злочинів.

«Навіть у невеликій групі країн, які виконували смертні вироки у 2011 році, ми спостерігаємо прогресивні зрушення. Ці кроки зовсім невеликі, однак такі поступальні заходи дозволяють сподіватися на встановлення заборони на застосування смертної кари», – зазначає Саліл Шетті.

«Усе не зміниться «за одну ніч», але ми переконані, що побачимо день, коли смертна кара буде лише історичним фактом».

Amnesty International виступає проти застосування смертної кари у будь-яких випадках без винятків, незважаючи на природу злочину, особливості правопорушника або ж методу, який обирає держава для вбивства в’язня. Смертна кара порушує право людини на життя і є найбільш жорстоким, нелюдським та принизливим видом покарання.

Регіональні огляди

Північна та Південна Америки

США знову відзначилися у регіоні, як єдина країна-«вбивця». Вього було зафіксовано 43 страти у 13 із 34 штатів, в яких дозволено застосування смертної кари (втричі менше, ніж у 2001 році); а також 78 смертних вироки у 2011 році (вдвічі менше порівняно з 2001 роком).

Країни Карибського басейну

Загалом у цьому регіоні не застосовують смертну кару, а кількість тих країн, що все ще виголошують смертні вироки, зменшується. Лише у трьох країнах було виголошено смертні вироки (всього шість) – у Гайані, Сент Люсії, а також у Трінідаді і Тобаго.

Азійсько-Тихоокеанський регіон

Впродовж 2011 року у регіоні помічаються позитивні ознаки незгоди із законним статусом смертної кари. Не беручи до уваги тисячі страт, які, імовірно, було здійснено у Китаї, щонайменше 51 випадок було зафіксовано у семи інших країнах Азійсько-Тихоокеанського регіону. Щонайменше 833 в’язнів засуджено до смерті у вісімнадцяти країнах регіону. У Тихоокеанській частині регіону загалом не було зафіксовано смертних вироків, за виключенням п’яти випадків у Папуа Новій Гвінеї. Не було зафіксовано випадків страт і у Сінгапурі, а також в Японії (вперше за 19 років). Уряди обох країн раніше неабияк підтримували застосування смертної кари.

Екваторіальна Африка

Для цього регіону 2011 рік став доволі прогресивним: у Беніні прийняли законодавство, спрямоване на ратифікацію основного Договору ООН про заборону смертної кари; Сьєрра Ліоне заявила про, а Нігерія підтвердила, офіційний мораторій на виконання смертних вироків. Комісія конституційного контролю у Гані рекомендувала прийняти заборону на застосування смертної кари. Зафіксовано щонайменше 22 випадки страти у трьох країнах Екваторіальної Африки: Сомалі, Судані та Південному Судані. Лише 14 з 49 країн у регіоні підпадають під категорію таких, що використовують смертну кару.

Близький Схід та Північна Африка

Щонайменше 558 страт підтверджено у восьми країнах регіону. Щонайменше 750 смертних вироків, виголошених у 2011 році, підтверджено у п’ятнадцяти країнах. Насильство, що триває у таких країнах, як Лівія, Сирія та Ємен, ще більше ускладнило процес збору даних щодо виголошення смертних вироків у регіоні у 2011 році. Ніякої інформації не надавалося щодо страт за вироком суду у Лівії. Замість правомірного розгляду справ та виголошення вироків в країні використовувалися страти без суду, тортури та довільне затримання.

Чотири країни – Ірак, Іран, Саудівська Аравія та Ємен – відповідальні за 99 % кількості усіх зафіксованих страт на Близькому Сході.

Уряди Алжиру, Йорданії, Кувейту, Лівану, Марокко/Західної Сахари та Катару затверджували виголошення смертного вироку, однак утримувалися від здійснення страт.

Європа та Центральна Азія

Білорусь стала єдиною країною в Європі та колишньому Радянському Союзі,  а також за виключенням США, єдиною, що входить до Організації Безпеки та Співпраці у Європі (ОБСЄ), яка здійснила 2 страти у 2011 році.