Луценко: Мої слова про те, що центр української мафії в Межигір’ї, оцінили в 4 роки ув’язнення

Юрій Луценко відповів на запитання УНІАН.

Ми зустрілися з представниками міжнародних організацій, і перед нами поставили два прапорці – України та ООН, так що, напевне, вперше Україну представляв політичний в’язень.

У грудні 2010 року Юрія Луценка заарештували, зокрема, і за “балакучість” – за спілкування з пресою, за відстоювання власної позиції. Екс-міністру тоді інкримінували тиск на слідство – нібито він своїми інтерв’ю УНІАН і “Дзеркалу тижня” паплюжив слідчі органи. Відтоді минуло 467 днів. Саме стільки Луценко перебуває за ґратами Лук’янівського СІЗО. І хоча нині неможливо наживо почути влучні, гострі й дотепні висловлювання неперевершеного оратора Луценка, він не перестає промовляти до українців. Він пише листи з тюрми й не перестає давати інтерв’ю.

Юрію Віталійовичу, днями до вас навідалися гості з Європи. Як пройшла зустріч з представниками ПАРЄ?

Юрій Луценко: 458 днів у камері, яку Оксфордська енциклопедія в’язниць визначає як тюрму залякування ХІХ століття

Справді, за останні дні в мене відбулися зустрічі з представниками ПАРЄ та Freedom Hоuse. Дуже символічно, що при цьому мене запросили сісти за стіл навпроти гостей, а переді мною поставили два прапорці – України та ООН. Так що, напевне, це вперше Україну представляв політичний в’язень. При відчутній міжнародній ізоляції офіційної української влади – це ознака часу.

Якою мовою ви спілкувалися?

Спілкувалися через перекладачів, оскільки на зустрічі був присутній керівник СІЗО. Після офіційної частини я мав можливість напряму поспілкуватися з гостями англійською мовою.

Який основний месидж ви їм намагалися донести?

Загалом ішлося про проблеми українського правосуддя, а з доповідачами ПАРЄ ми також поговорили про загрози вільним виборам та політичним процесам в українській опозиції. Мій основний месидж – українська судова система й органи прокуратури є інструментами Адміністрації президента, через які реалізовуються антиконституційні політично мотивовані ув’язнення політичних опонентів Януковича.

Я звернув увагу на те, що обіцянки української влади поліпшити ситуацію через зміну Кримінально-процесуального кодексу – ілюзія. Якщо мій арешт грубо порушив чинний КПК (згідно з яким змінювати підписку про невиїзд на арешт можна тільки при спробі втечі) і чинну Конституцію (за якою кожен має право не визнавати себе винним, не давати покази прокуратурі та може вільно спілкуватися з пресою), то що зупинить каральну систему режиму від порушення нового КПК?

Отже, виходом я бачу лише створення реального незалежного судочинства. Один зі шляхів для цього – законодавче закріплення норми про звільнення суддів, прокурорів та слідчих у разі визнання Європейським судом допущених порушень прав людини в конкретному процесі. Це – шлях реального очищення системи й мінімізації телефонного права Адміністрації президента.

Я також відповів на різні запитання делегацій про умови мого утримання, можливі юридичні шляхи виходу з глухого кута політичних репресій тощо.

Далі – ТУТ