Конфуз в Мін'юсті - сайт Майдан

Ми отримали з “міністерства справедливости” дуже дивну відмову у наданні інформації.

Передісторія питання. Як раніше повідомив нам сам Мін’юст, в Україні наразі вважаються чинними майже півтори сотні правових актів з позначками обмеження доступу “не для друку” та “опублікуванню не підлягає”. Як визнав ще 2006-го року сам Мін”юст, “надання нормативно-правовим актам грифів обмеженого доступу, що не передбачено законодавством, є порушенням прав громадян на доступ до правової інформації”.

Відтак, до МЮ полетів запит з проханням надати повний перелік (назви, реквізити) всіх актів з незаконними позначками обмеження доступу.

Відповідь – до Вашої уваги:

Отакоє от (с), як казала, щоправда з іншого приводу, одна перша леді.
Дві ремарки:

а) Відповідно до ст.19 Конституції України “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”. І якщо ті встидні позначки жодним законом (не те що законом, взагалі жодним нормативним актом) не передбачено, то їх юридично не існує, юридична вага їх – нуль цілих нуль десятих, а жоден держорган і посадовець не має права на них зважати.

б) Відповідно до ст.7 Закону України “Про інформацію” категорія “конфіденційна інформація” взагалі не має стосунку до суб’єктів владних повноважень, якими є і Мін’юст і несумлінні видавці актів зі встидними позначками: “конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень”.

в) Див.за вищенаведеним лінком власну думку Мін’юсту про ці “позначки” і робіть висновки. Наш висновок – на тему плюралізму в одній голові.

Шкода, що у вельмишановному Міністерстві юстиції не знають ані “а”, ані “б”, ані “в”. Або знають, та чомусь забули. Або не забули, але якось не звернули уваги. Або…

Сподіваємося, ми знайдемо час і можливости юридичними заходами пояснити Мін’юсту, що він дуже неправий.