Сьогодні в Харкові було затверджено проект пам’ятника геніальному, всесвітньо відомому поету, барду, видатному акторові, особистості, просто Людині з великої літери, яку я дуже поважаю. Тому.
Мені цікаво, яким чином обирався переможний проект? Методом наукового тику? Мені соромно за свій університет, та за свого ректора, який серед інших членів журі обирав цей, зліплений, вибачте, наче з відходів, пам’ятник. Автори чудово попрацювали над психологічним портретом та життєписом великого поета, вліпивши туди навіть Марину Владі та коней.
На фоні всього цього сам Висоцький виглядає недолугим маленьким коником зі скрипкою. Що з його одягом? Що з обличчям? Він переживав кожну пісню, кожен рядок… Де страждання, або хоч якась емоція? На папері? Тоді навіщо взагалі було ставить на нього фігуру людини? Щоб передати “Поэты ходят пятками по лезвию ножа и режут в кровь свои босые души” ? Немає там і цього, фігура наче зісковзує з листа паперу, а не ріже п’яти, просить прибрати геть його звідти, маленького і жалюгідного. Глиба паперу просто “з’їдає” фігуру.
Як шкода, що харків’яни і гості міста побачать його саме таким. Так, можна сказати, що критики знайдуться завжди, але ж очевидно, що в конкурсі були кращі роботи, як, наприклад, робота з відео екраном та порожнім стільцем, дуже доречна і символічна, бо Висоцького неможливо “зробити”, нам лишається тільки його літературний спадок. Розумію, пошкодували грошей. Це ж мінус “бентлі” Кернеса.
Добре, чому тоді не робота з номерком 72727, де зображено і коня, і майстерно обличчя поета,. і гітару…Без зайвого, з поривом, з почуттям, скромно і геніально, як сам Висоцький? Мабуть замалий, для грошових махінацій влади, там багато не “наколядуєш”. Надія на прихильників Великого поета, барда, актора і т.д., можливо вони змусять журі замислитися, ЯК за місяць Лівшіц і Ко робили цей проект і чи не слід “попридержать коней” та з серйозністю віднестися до конкурсу та робіт, й обрати оптимальний варіант.
Р.S.: особистої неприязні до вище згаданих осіб не маю, викладаю думку лише стосовно робіт.
Рімма-Софія Куц, президент Харківської ОО «Молодіжне об’єднання народних дипломатів» та член проводу ХОО ВГО «Молодий Народний Рух»
Пам”ятник Висоцькому – це саме те, що конче потрібно Харкову та й усій Україні… Срамота…
Піди на харківський Майдан та й поспівай і послухай українських пісень… На душі й полегшає.