В суботу, 24 листопада, в Європі і напередодні, в п’ятницю, у США відзначали міжнародний день протесту проти культури споживацтва – День без покупок (Buy Nothing Day).
Мета Дня без покупок – звернути увагу на соціальні, економічні, екологічні та етичні наслідки сучасної культури споживацтва і дати зрозуміти людству, що крім різних товарів та матеріальних речей, у світі існує багато важливіших цінностей.
Хоча народилась ідея даної ініціативи на американському континенті як знак протесту проти надспоживання в розвинених країнах, однак, не менш важливою та актуальною є вона сьогодні і для України. Інфекція споживацтва дуже швидко поширюється, не зважаючи на жодні кордони, і є дуже небезпечною як для окремої людини, так і цілих народів, і всієї нашої планети. Орієнтована виключно на споживання, людина перетворюється з мудрого доглядача створеного Богом світу, на бездумного експлуататора, виснажувача та руйнівника. Необмежене споживання знищує природні ресурси, а рівно ж і самі передумови існування людини.
Планета вже більш не витримує споживацького свавілля людини, її лихоманить, екологічна криза набирає чимраз глобальніших масштабів, дедалі більш згубними стають її наслідки для здоров’я і життя людей.
Що далі? Де вихід? Комплексна і системна рефлексія даної проблематики приводить до висновку, що кризи, які спостерігаємо сьогодні, включно із самим споживацтвом, є закорінені у кризі самої людини – морально-релігійній кризі особи. Ставлячи на місце Бога гроші, чи щось матеріальне у будь-якій іпостасі, людина не може осягнути щастя, якого прагне, за яким шукає. Вона починає споживати, накопичувати. Матеріальні речі, замість того, щоб служити людині, починають панувати нею. Опанована гріхом захланності людина стає невільником речей, кожна з яких має свій екологічний вимір (для її виробництва використовуються природні ресурси і завдається шкода довкіллю), і таким чином страждає весь світ.
Що далі? Де вихід? У поверненні до єдиного Джерела, яке може в дійсності задовольнити людську спрагу за щастям, яким є Бог. У переосмисленні пріоритету цінностей свого життя. В усвідомленні того, що першість має мати «бути», а не «мати» і що необхідно бути самим собою, тобто повернутись (навернутись) до Бога, і тоді само собою багато, на перший погляд, необхідних речей стануть зайвими…
Переосмислення нашої християнської віри, зокрема в контексті передріздвяного посту, що наближається, має привести до позитивних змін як у нас самих, так і у світі, що нас оточує. Зокрема, необхідно задуматись над своїм екологічним слідом, пам’ятаючи, що він є результатом нашого повсякденного життя. Потрібно усвідомити, що наша християнська віра в Бога Творця і Спасителя світу спонукає також поставити собі такі питання, як: “Що ми купуємо? Як ми освітлюємо і опалюємо нашу оселю? На чому ми їздимо? Чи не витрачаємо на марно струм, воду, тепло …?” Ми не звикли до подібного, ми не хочемо відмовлятися від зручностей … Однак маємо це зробити. Ми покликані бути самими собою і бути щасливими – жити з Богом і по Божому, також і в нашому ставленні до оточуючої природи. Навернення до Бога – це не тільки найкращий засіб проти вірусу споживацтва, але й запорука життя та благополуччя всього Божого створіння, довіреного людині.
Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології