Мене вразила розмова, випадковим свідком якої я стала.
Учора колишній помічник міністра внутрішніх справ по захисту прав людини у Полтавській області Антоніна Стучилова у моїй присутності по Скайпу спілкувалася зі своїм знайомим, колишнім офіцером з Челябінська.
Звісно, говорили вони про буремні події в Україні.
Сам тон розмови й лексика росіянина мене дуже потішили. З жахом той говорив: «У вас бендеры бегают по улицам, с оружием, в масках, как первобытные звери, милицию чмырят, на свободу выходят убийцы судей, нацыки вламываются в частную собсвенность, как во время войны». Він мав на увазі те, що активісти Євромайдану зайшли у покинуте Межигір’я та маєтки колишніх вищих можновладців.
У якийсь момент Антоніна почала сміятися: «Ты в самом деле считаешь, что в Украине едят младенцев и запивают их кровью? Так же, как во многих странах считают, что в России по улицам медведи ходят?»
Потім росіянин став гаряче обурюватися тим, що у львівських Бродах розбили пам’ятник Кутузову, котрий не має ніякого відношення до націоналізму. Коли ж А.Стучилова зауважила, що пам’ятник Кутузову не розбили, а перевезли в інше місце, то впевнено заявив, що краще знає, бо постійно дивиться російське телебачення.
Зайшла розмова й про Януковича, якого оголосили в міжнародний розшук. Жінка спитала, чи по тих же російських телеканалах не показують, в якому російському бункері сховався від гніву українського народу наш екс-президент. На це росіянин заявив (цитую): «Россия – гордая страна, которая никогда не даст приюта казнокрадам!»
Градус розмови підвищувався й підвищувався… Врешті опонент заявив те, що шокувало і мене, й Антоніну: «Инфекция свободы с вашей Украины уже разлазится по России, как рыжие тараканы!»
Очевидно, на думку частини пересічних російських громадян, свобода – це щось дуже погане, небезпечне й гідне презирства…
Росіянину вочевидь почата ним розмова була неприємною, адже українська співрозмовниця чомусь не поділяла його поглядів й висловила щирий жаль з приводу того, що офіційна російська пропаганда формує образ ворога в мізках людей і навіть через кордон руйнує людські стосунки…
Людмила Кучеренко,
президент Полтавського обласного меіда-клубу
шо є, то є