Громадська організація «Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» у співпраці з ГО «Дослідницьке бюро «Sociologist» провели всеукраїнське якісне дослідження проблем дискримінації в Україні, розуміння українцями дискримінаційних процесів, та участі громадян України в дискримінаційних практиках.
Результати цього дослідження були представлені 8 червня 2015 року на прес-конференції «Горизонти дискримінації в Україні: як більшість відчуває себе меншістю», яка відбулась в ІА УНІАН.
Про це соціолог громадської організації «Дослідницьке бюро «Sociologist» Віталій Юрасов заявив на прес-конференції в УНІАН, презентуючи результати моніторингу щодо виявлення сфер дискримінації та дискримінованих категорій людей.
Він зазначив, що організація провела дослідження щодо проблем дискримінації методом фокус-груп по всій Україні, крім зони АТО і Криму.
За словами Юрасова, результати досліджень показали, що більшість людей сприймають слово дискримінація як «утиски, яке поширюють на всі сфери життя – вони абсолютно не бачать меншин, а бачать загальні утиски державних бюрократичних структур і головним об’єктом бачать себе, хоча не належать до жодних меншин».
Юрасов зазначив, що люди відчувають, що «їх права незахищені, що в них немає ніяких свобод і не відчувають, що вони будуть захищені правоохоронними органами».
За його словами, тому більшість громадян дуже нервує, коли представники меншин виступають на захист свої прав, а свідченням цього є останні події навколо Маршу рівності на захист прав ЛГБТ-спільноти у Києві, бо бояться, «що меншість стане першою групою в Україні, яка отримає хоч якісь права».
При цьому експерт зазначив, в Україні існує проблема з дискримінацією за статевою ознакою, але в більшості випадків це стосується жінок, особливо вагітних, матерів з малими дітьми, які намагаються влаштуватися на роботу.
«Але в той же час зазнають утисків чоловіки, бо виробився стереотип, що чоловік повинен заробляти гроші. Крім того, особливо відчутною є дискримінація чоловіків, коли йдеться про права на дітей: за сімейним правом чоловік абсолютно незахищений, бо в судах вони програють, і діти залишаються з матерями», – додав експерт.
Крім того, Юрасов наголосив, що існує дискримінація за віковою ознакою, коли вважається, що «пенсіонер вже своє віджив, тому нічого їхати в транспорті, адже він може сидіти вдома».
«Але в той же час люди літнього віку вважають, що молоді ще встигнуть, тому можуть посидіти до 35 років без роботи, а в той час попрацюють пенсіонери», – додав він.
За словами експерта, разом з тим в Україні менше говорять про дискримінацію за расовою та національною приналежністю, але в цьому плані виділяються група ромів та в окремих регіонах – молдаван, йдеться про Чернівці та Кіровоград, де є їх поселення. Він додав, що молдован і ромів часто не беруть на роботу.
Крім того, експерт зазначив, в Україні ставлення до сексуальних меншин «є вкрай негативним» та інколи доходить до крайнощів, коли «люди не готові бачити гомосексуаліста зубним лікарем».
Юрасов також повідомив, що в Україні склалася «унікальна ситуація», коли люди не готові помічати меншини, їхні проблеми, а готові говорити «про себе, про свій матеріальний стан, про своє безправ’я», але не готові помічати і переселенців, хоча їх дуже багато в ряді регіонів.
За його словами, є відмінності у ставленні до переселенців в різних регіонах. Він додав, що на сході України ставлення до біженців досить толерантне, бо «складається таке враження, що люди відчувають, що самі можуть стати наступного дня переселенцем, а також вони більше зіштовхуються з людьми, які змушені були переселитися».
«В той же час на Західній Україні до них по-іншому ставляться, бо їх там менше, історії їх більш персоніфіковані. І якщо до кримчан ставляться більш-менш нормально, бо переселенці з Криму сприймаються як люди, які прийняли свідоме рішення за Україну, то до переселенців із зони АТО спочатку ставилися більш-менш добре, але коли пішли перші гроби з військовослужбовцями на Західну Україну, то особливо до чоловіків ставляться вкрай негативно, бо вважають, що вони мають там воювати», – сказав Юрасов.
За його словами, й україномовні, і російськомовні заявили про утиски.
«Але найцікавіше, що україномовні називають факти дискримінації найчастіше з минулого, а російськомовні розказують, як їх будуть утискати, коли росіян почнуть вбивати, тобто розповідають якісь міфи», – додав він.
Соціолог «Дослідницького бюро «Sociologist» Поліна Алпатова зазначила, що люди не хочуть знати про проблеми меншин через власні проблеми, пов’язані з бюрократичною державною системою. За її словами, вони просто не готові включатися у боротьбу за чужі права, допоки не зможуть захистити власні.
Голова правління ГО «Інформаційний центр «Майдан моніторинг» Наталія Зубар додала, в рамках проекту досліджували факти, які документально підтверджені, «дискримінаційної поведінки органів влади або носіїв владних повноважень», а також вивчали суспільну думку щодо даної проблеми. Вона наголосила, що проект був реалізований за підтримки Європейської комісії.
Виступ Віталія Юрасова на «Еспрессо»
Виступ Віталія Юрасова на «Громадському»
***
Публікацію створено у рамках проекту “Україна без дискримінації”, що реалізується Інформаційним центром “Майдан Моніторинг” за підтримки Європейської комісії.