Школа в Олексієво-Дружківці приймала на свята українських вояків

Школа Олекси Тихого в Олексієво-Дружківці приймала на свята Покрови і Захисника України наших українських вояків з частей, розташованих в селищі і в Дружківці.

На урочистій лінійці вишикувалися школярі і солдати. Хто міг таке собі уявити ще років два назад? Події останніх часів перетрусили Донбас, перевернули його з голови на ноги, або навпаки…

10862432_894009537303285_5655232920264859343_o

Зробили це не народ, не наше населення, не громади, не суспільство. Це дії однієї сили, однієї людини, однієї країни. І як би ми не хотіли цого признавати, але це ТАК !!! Найменше, кого брали в розрахунок при плануванні цих подій, – це український народ, громадян Донбасу, нас с вами, наших дітей і онуків. Наша територія це предмет наживи донецьких і інших олігархічних кланів, а всі, хто на ній живе для них це раби, дешева рабсила, кріпаки.

10953163_894009477303291_1873270847942022342_o

Дякуючи російській пропаганді, у нашого населення склалось враження, що українські вояки це якісь людожери, які харчуються маленькими дітьми. І от на шкільному прдвір’ї з’явилися ВОНИ !…

На подвір’я раптом заїхала машина, а на причепі вона тягла – ні не гармату – вона тягла солдатську польову кухню. Строєм до місця проведенні лінійки зайшла група солдат, у числі десь до взводу.
Діти дивилися на них, не відриваючи очей. Почалася лінійка.
Заграв гімн України і всі дивилися, як солдати вторять йому і приклали праву руку до серця. Школа цього не робила…

11148516_894009340636638_3698611880439086144_o

Почалися спортивні змагання, в яких разом зі старшокласниками приймали участь молоді вояки. Всі дітлахи меншокласники залізли на старенького воєнного “Урала” і весело вітали звідти всіх присутніх воєнними кашкетами, які їм понадівали солдати. Коли я підійшов до них, помахав рукою і голосно привітав: “Слава Україні!”, – всі діти дружньо і голосно відповіли: “Героям Слава!”. Це не було для них чужим, або неприємним, це було для них нормально.

12087274_894009817303257_119870781893933896_o

Діти підготували гостям малюнки. Були навіть листи, в яких діти, вказуючи свої призвища. бажали воякам перемоги і повернення живими з війни.

Солдати і діти начебто розчинилися одне в одному. Воєнні старшого віку більш тянулися до діток початкових класів. У кожного вдома залишилися такі ж дітки і онуки. Молодь одразу ж знайшла спільну мову зі старшокласниками.

А каша з польової кухні об’єднала всих і старих, і малих, і вчителів, і батьків. Веселий старшина з козацьким чубом вправно насипав у миски смачний солдатських харч. На кожний клас він дав по пакету “сгущенки”, запивали кашу узваром.

Ми знаємо відношення нашого зрілого населення до армії. Воно різне. Діти після цього свята прийдуть додому і розкажуть батькам про те, що побачили. І може батьки замисляться глибше над тим, що у нас відбувалося, хто в цому винен, що робити і як жити далі…

А після каші директор з вчителями повели солдат у свій шкільний музей, потім пили чай, а про що там балакали я вже не знаю, тому, що залишив їх наодинці друг з другом… Думаю їм було про що розповісти одне одному…

11225246_894009803969925_7523873447043152994_o 12068849_894009327303306_8823470686232663705_o 12079789_894009877303251_8245481295782860143_o 12080033_894009823969923_4009570593110090196_o 12080368_894010050636567_7375164039959400951_o 12087314_894009967303242_8432812551394462809_o 12087864_894009600636612_4751960052400086014_o 12095267_894009743969931_6180250887907010088_o 12110035_894009747303264_166062795205332887_o

12138524_894009607303278_4050627784515031505_o

10945690_894009380636634_7916607391157507930_o

10934153_894009880636584_186669028474375295_o

Євген Шаповалов
ГО “Товариство Олекси Тихого”
Олексієво-Дружківка.