Харків. Хроніки атаки на місто, день 20-й (15.03.2022)

Цікавий день, хоча би в тому, що він чітко поділяється на дві частини – вчорашній вечір, ніч та день до третьої години, коли місто дуже інтенсивно обстрілювали і після третьої, коли запанувала тиша. Тиша, яка, чесно кажучи, трохи напрягає. Ну і вечір, знову почалися обстріли.

Один із зруйнованих будинків в житловому районі Харкова. Головне управління ДСНС України у Харківській області. CC BY 4.0.
Один із зруйнованих будинків в житловому районі Харкова. Головне управління ДСНС України у Харківській області. CC BY 4.0.

Почалося ще із вчорашнього вечора, Вночі продовжилося. Ніч була дуже непокійною і бахало всю ніч. Давно такої ночі не пам’ятаю. Московити обстрілювали Салтівку, П’ятихатки, Олексіївку, Павлове Поле. селище Жуковського, ХАІ, Рогань, ХТЗ та Нові Будинки – загалом всі райони міста, які і до цього були під обстрілами. Гатили сильно, є прильоти по житловим будинкам, навчальним закладам. Нові Будинки бомбардували з літака… з Прильотів і в навколо центральної частину міста – на Захарків (на жаль, Фокстрот на Гагаріна – всьо, розбомблений; ех, а я там купував час від часу техніку) і на Залопань.

За офіційною інформацією, найактивніші бої були в районі Руських Тишків та по Бєлгородській трасі на П’ятихатки – московити вирішили вчергове піти в наступ, але в результаті в обох випадках наші добре їм насипали – вони відступили назад. Були не інтенсивні зіткнення в інших місцях. Наша артилерія працювала на славу.

А ось десь після третьої години все стихло. Абсолютно все. Зрештою, напряжна тиша І так було до самого вечора, коли знову московити почали гатити в різних районах. Найдужче дістається Салтівці.

До речі, під Харковом наші військові удвухсотили чергову московитську шишку – командира 252-го гвардійського мотострілецького полка з підірациі, з тимчасово окупованого козацького містечка Богучар Острогозького слобідського полку. Я вже збився з ліку скільки таки підполковників, полканів та генералів поклали голови, штурмуючи Харків. Харків – прокляте місце красной армії. Про це років 15 тому писали книжки самі московити. Зараз – перевіряють на практиці

Тотальне знищення будинків та інфраструктури за наказом хла (за словами Денисенка) – я вірю. Інакше пояснити таку скаженість щодо Харкова, Маріуполя та інших міст не можу. І так, тут мова не лише про Харків (Денисенко згадував лише його), але й про інші міста.

Тепер щодо руйнувань. Є руйнування критичні, коли будинок руйнується серйозно і або потребує тривалого відновлення чи повного знесення, є відключення світла – тепла – води, які в сукупності не дають в ньому жити, є окремі відключення чогось одного, які не дають якісного життя, але… так можна жити. Звісно, по холоду без вікон – то також не ок, але деякі сім’ї виживають і так. Навіть в обстрілюваних районах більшість будинків з вікнами (тобто в будинку взагалі немає пошкоджених вікон), крім хіба що Північної Салтівки, якій найбільше дістається. В решті районів руйнувань нема і єдине, що нагадує про бойові дії навколо Харкова – це паралізоване місто, чутні вибухи та небагато працюючих магазинів. Обстрілювані райони – це околиці. Інші потрапляння – ракетні удари чи удари ураганом дуже локальні. Тому картина загалом ніби і страшна по фото і описам, а у дійсності – ну не все так погано і критично, хоча є нюанси.

Так само і центр – вибито вікна – в кількох кварталах навколо влучань після ракетних чи авіаударів. В іншому – цілком мирне, тихе і спокійне життя.

Тепер щодо ситуація в області. Критична ситуація гуманітарної катастрофи в Ізюмі. Немає води, їжі, світла, тепла, зв’язку. Неможливо вивезти людей чи завезти гуманітарні вантажі. Ситуація критична, приблизно як в Маріуполі. Але Маріуполь в оточенні, а Ізюм (у середині лютого десь 45 тисяч) поділений навпіл. До тгго ж, через постійні бої померлих неможливо поховати, тому в місті скоро без евакуації та гуманітарних вантажів можуть початися епідемії.

З другого боку, вдалося почати евакуацію пацієнтів та персоналу Оскільського психоневрологічного інтернату, який вже свинособаки бомбили нещодавно. Це дуже добра новина.

Сьогодні знову московити із Козачої Лопані накрили смт Золочів, є загиблі та поранені. Були обстріли Дергачів та Чугуєва, які стали звичними. Для області загалом сьогоднішній день видавс більш-менш спокійний, бо основні бої були поблизу Харкова.

Смішно, що з опездеже втікають нардепи, зокрема, харківський Олександр Фельдман – розбомбили Екопарк, то все: “пройшла любов – дітей об стєнку”. Але ми пам’ятатимемо все. І його заяви про нацизм та жорстокий антисемітизм в Україні. Не забудемо!

До речі, про опездеже. Депутата Солоницівської селищної ради заарештували через заклики, що скоро московити окупують Харківщину і вони підтримуватимуть цю партію по статті за дії, спрямовані на захоплення влади. Коротше, повторю ще раз – опездеже треба заборонити раз і назавжди, а всіх її членів піддати перевірки на факт співпраці зі окупантами і щодо закликів і висловів на цю тему.

ЗСУ, НГУ, тероборона та спецслужби ловлять наводчиків та зрадників держави. Можу сказати – і люди інформують щодо підозрілих і самі структури працюють превентивно. Краще перебдіти. Такий нині час.
Тролями дня виступила Близнюківська селищна громада, яка оголосила тендер через Prozzoro на закупівлю 500 б/в танків горілих з к*ц**ських військових частин на суму 100 млн грн. за статтею “трактори, що були у використанні” Нащо – хз, хіба шо метал та деякі запчастини. Але у господарстві все буде в нагоді

Ну а премію Дарвіна сьогодні отримують ВКС РФ, які втретє розміщають на Чорнобаївському аеродромі (Херсон) свою техніку, і втретє артилерія ЗСУ накриває то всьо. Тепер аеродром вже не можна використовувати навіть для вертушек чи чогось іншого – пропахали місцевість на славу.

Дякуємо за ще один день нашим військовим. Допомагаємо нашим ЗСУ, НГУ, теробороні, підтримуймо волонтерів, медиків, рятувальників та комунальників. Віримо в себе, допомагаємо і підтримуємо близьких і друзів і наближаємо день нашої перемоги!

Сергій Петров

About Сергій Петров 248 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії