Останні кілька днів московити змінили тактику: замість активних вранішніх обстрілів житлових кварталів вони тепер найбільшу активність перенесли на вечір. Це не означає, що вранці немає обстрілів, але їх інтенсивність менша за вечірню. Вдень достатньо чи майже тихо (залежить від районів).
Основні обстріли припадали на Північну Салтівку та номерну мікрорайонну Салтівку, Велику Данилівку, Олексіївку, Павлове Поле, Обрій (Горизонт), Рогань, ХТЗ. Загалом сьогодні обстріли інтенсивніші аніж вчора. Також обстрілюють Дергачі, Чугуїв та інші села і селища передмістя на північ та південний схід від міста. На жаль, є загиблі та поранені, є руйнування житлових будинків (як приватних, так і багатоповерхових), шкіл та іншої цивільної інфраструктури. Також від обстрілів зазнають пошкоджень та руйнувань пам’ятки та просто старовинні будівлі.
Харків тримається вже понад три тижні. Проте поступово через численні пошкодження мережі виходять з ладу. У частину районів вода подається за графіком. Гаряча вода відсутня як клас. В обстрілюваних районах немає опалення. Сьогодні через пошкодження були проблеми з водою в багатьох районах міста. Загалом, десь немає води вже кілька тижнів, десь кілька днів, десь сьогодні цілий день не було води. Власне, ситуація різна у різних районах.
Хто не витримує психологічно виїжджає. Так зробило чимало моїх знайомих. І це правильно, бо головне під час війни. якщо ти не можеш працювати чи бути в інший спосіб корисним та ефективним – вижити. А це легше зробити у хоча би відносно спокійному місці. Так, не поїхати дахом і не вигоріти важливо. Якщо таке трапляється, то краще виїхати. Власне, люди і далі будуть виїжджати і десь за місяць, якщо ситуація в місті лишиться приблизно тією самою що і зараз, то у Харкові лишиться 25-35% населення від того, що було в середині лютого. Це об’єктивна реальність і це нормально.
Проте чи не всі мої друзі і знайомі серед волонтерів лишилися у місті і роблять свій внесок у перемогу. До речі, більшість харківської вікіспільноти також лишилася у Харкові. Не всі можуть редагувати Вікіпедію в таких умовах, звісно, проте головне, що ми підтримуємо один одного у ці важкі дні. Попри всі складнощі життя настрій у місті цілком адекватний і харків’яни мужньо тримаються і не падають духом. А от ненависть до русні продовжує зростати.
У Харкові борються з мародерами та тими, хто продає товари без відповідних документів. Допомагають в цьому небайдужі громадяни.
В Фельдман-Екопарку достатньо багато тварин загинуло, деякі, як частина благородних оленів після руйнування вольєру розбіглася лісами. Адміністрація Екопарку просить їх не вбивати, оскільки вони в дикій природі самі можуть себе прогодувати. Водночас, деяких тварин вдалося вивезти у безпечні місця.
Важкою є ситуація в Ізюмі, який знаходиться під обстрілами і завезти туди гуманітарку та вивезти людей не виходить. Так само в Ізюмі з’являється своя “Чорнобаївка” – як тільки московити хочуть окопатися біля одного з блокпостів, то наші їх розносять в друзки. Складна ситуація в окупованих Балаклії та Куп’янську.
Спроба організувати гуманітарний коридор у Вовчанськ завершилась тим, що зник зв’язок з 6 особами: 5-ма водіями та одним лікарем. Ймовірно, вони стали заручниками рашистів. Вони не можуть взяти наших воїнів як полонених, а тому беруть у заручники цивільних людей – типова практика держави-терориста та такого ж терористичного народонасєлєнія. Не вдалося доправити гуманітарні вантажі до села Мала Рогань недалеко від Харкова, де окопалися орки. Там процвітає мародерство, ґвалтування та інші “чесноти” “руSSкава міра”. Гуманітарний вантаж доправили до смт Рогань, яке також потерпає від обстрілів разом з іншими населеними пунктами Роганської селищної громади. Зауважу. що у Харкові на південно-східній околиці є район “Рогань”, а це смт Рогань – поблизу Харкова на трасі до Чугуєва. воно під нашим контролем.
У Кремінній на Луганщині московити розстріляли з танка будинок для людей похилого віку – прямо як нацисти знищували всіх, кого вони вважали неповноцінними, – пацієнтів психлікарень, євреїв, ромів тощо. Але рашисти їх переплюнули і вважають “неповноцінними” старих і немічних людей. Рашизм має бути покараний і знищений!
В окупованих містах Херсонщини та Запоріжжя тривають протести людей проти московитів, незважаючи на затримання та стрілянину у їх бік. Ці людей проявляють свій героїзм через ненасильницький спротив! Херсон, Каховка, Енергодар (де викрали заступника міського голови), Бердянськ – ви великі молодці!!
Нарешті призупинили діяльність цілої низки проросійських партій. Це добре, я вважаю. В принципі членам цих партій пропонують вибір: вийти з партій зараз чи отримати отримати проблеми надалі. В принципі, у перспективі року – двох ці партії випадуть на маргінес. Загалом це кінець будь-яких промосковитських рухів в Україні. Безпечно, це добре. А ще рух за деколонізацію після старту в Харкові набирає обертів в різних містах України – в Запоріжжі, Ужгороді та інших. Цікаво, коли активізуються деколонізаційні процеси в Києві?? І коли перейменують назви залізниць (Південна, Південно-Західна), які вони отримали ще за царських часів за географічним розташуванням відносно центру імперії??
А премію дарвіна сьогодні заслужено отримує Олежка “Што” Царьов, якого на заклик здати Кривий Ріг Олександр Вілкул послав услід за рускім воєнним карабльом – нахуй, який став великим патріотом України. В цікаві часи живемо, еге)))
Дякую нашим воїнам, які захищають Харків та Харківську агломерацію за ще один прожитий день. Підтримуймо наших військових, волонтерів, медиків, рятувальників, комунальників, енергетиків. Тримаймося. Все буде Україна!
Сергій Петров
