Харків. Хроніки атаки на місто, день 64-й (28.04.2022)

Обстрілів стало менше порівняно із вчорашнім днем, передусім тому. що наші військові зайняли московитів іншими питаннями. Водночас, сильно страждають північні передмістя, а сьогодні рашисти ще й вдарили по південним передмістям Харкова – на жаль є багато зруйнованих та пошкоджених будинків, є загиблі та поранені. Також звільнено селище Кутузівка на схід від Харкова. Тривають бої за Руську Лозову на північ від міста. Разом з тим на південному сході області ідуть дуже важкі бої.

Обстрілів сьогодні справді сьогодні стало менше порівняно із вівторком. Звісно, московити і далі обстрілювали місто – найбільше страждали різні райони Салтівки. Обстрілювали і селище Жуковського, і П’ятихатки. і околиці Олексіївки, прилітало, але зовсім трохи на Обрій та околиці ХТЗ. На жаль, люди нехтують безпекою у районах. які при зменшенні обстрілів порівняно із серединою квітня. І саме тому є випадки, коли через обстріли є поранені та загиблі через прильоти навіть не будинок, а у двори. У місті загинули дві людини, ще четверо отримали поранення.

Північні передмістя московити продовжують обстрілювати дуже інтенсивно – Дергачі, смт Слатине та Прудянку, інші населення Дергачівської міської громади, смт Малу Данилівку. У Дергачівській громаді загинула одна людина, є зруйновані та пошкоджені будинки.

Також тривають рашистські обстрілу смт Золочева – є зруйновані та пошкоджені будинки, але серед жителів ніхто, на щастя, не постраждав.

Сьогодні московити обстріляли південні передмістя Харкова – смт Покотилівку – там сильно накрили містечко, є зруйновані та пошкоджені житлові будинки, яких всього близько 30 будівель, а також місцева школа. Двоє людей загинули, ще сім поранені. Також постраждали села Котляри Безлюдівської селищної громади (пошкоджені житлові будинки, 1 людина загинула і ще одна поранена) та Хроли Роганської селищної громади (одна людина поранена).

Є люди, які після обстрілу їх чи навколишніх будинків виїжджають з міста,

Спілкуючись з людьми. можна підтвердити, що так чи так, але з міста виїхала понад половина населення. Звісно, що близько половини лишається у місті через те, що це їх місто, їх дім, побоювання мародерів, які на Північній Салтівці, попри небезпеку, але вскривають квартири і виносять звідти все цінне.

Сьогодні був цікавий випадок. Їздили з одним британським журналістом Ентоні Борденом, який запитав на Салтівці місцевих жителів щодо російськомовності харків’ян, то отримав відповідь: приязне ставлення до московитів було до 24 лютого, а після – все змінилося докорінно. Початок обстрілів міста поклало край будь-якій лояльності і тепер московитів у Харкові ненавидять. А ще… навіть руйнування у мікрорайонній Салтівці достатньо вразили гостя, який перед тим побував у Бучі. На щастя, тут таких звірств не було, але масштаби руйнувань великі.

Попри спроби міського голови Терехова і далі впроваджувати політику кєрнєса, що потрібні “квіточки та фонтани”, але жителі воєнного міста на це не дуже ведуться, в першу чергу, на околицях, де замість квітів вони чують і бачать прильоти та їх наслідки. І кажуть, що смішно дивитися на мера, який у броніку піариться на фоні комунальників, які без броніків і які роблять просто неймовірне в умовах обстрілів і підтримують місто у чистоті та забезпечують функціонування всіх його систем. Схоже, війна змінить багато – і до розуміння чим насправді була політика кєрнєса у благоустрої – окозамилювання харків’ян.

Але це в перспективі.

Комунальники тим часом продовжують ремонтувати мережі – і водопостачання, як холодної, так і гарячої води, в деяких відносно безпечних районах міняють магістральні водогони, а газовики ремонтують газогони та газорозподільчі станції.

Багато завалів будинків вже розібрано і сміття після цього прибрано, тому навіть в центрі, де багато пошкоджених будівель, небезпечного пишу немає. Звісно, це не стосується Північної Салтівки, частини номерної мікрорайонної Салтівки, частково селища Жуковського та Обрію, де реально небезпечно.

За 63 дні рятувальники виїздили на виклики щодо понад 1600 пожеж, спричинені московитськими обстрілами міста. Це колосальна цифра і робота 24/7 нон-стоп. З-під завалів пошкоджених та зруйнованих будинків врятували близько 250 людей та витягли 142 загиблих. За даними поліції за цей час на Харківщині (йдеться про підконтрольну урядові територію, бо що відбувається на окупованих територіях невідомо) загинули 606 людей, зокрема, 26 дітей. Лише за останні 2 тижні загинули внаслідок обстрілів 103 людини.

Зрештою, є гарні новини. По-перше, наші військові звільнили селище Кутузівка Вільхівської селищної громади, яке за 5 км від окружної. Воно на трасі на Старий Салтів. Тепер дорога на село Шестакове, де окопалися московити і звідки гатять по місту загалом відкрита, хоча зрозуміло, що звільнення тих територій не відбудеться дуже швидко. Нарешті, майбутнє звільнення Руської Лозової – це має і ще кілька позитивних нюансів – просто гляньте карту і все зрозумієте. Сподіваюся, що трохи зменшиться кількість обстрілів східної Салтівки та південно-східних околиць міста.

Також, за інформацією Дергачівської міського голови, українські війська увійшли до Руської Лозової – там тривають бої. Жехто каже, що звідти московитів вже вигнали, але до остаточного звільнення та зачистки цього села, звідки обстрілювали П’ятихатки та селище Жуковського, ще треба трохи почекати.

На Слов’янському та Барвінківському напрямку ситуація складна – московити переважають кількісно і в техніці, тривають важкі бої, наші тримають оборону, але приходиться весь час тактично маневрувати. Барвінкове постійно обстрілюють.

На окупованих територіях Харківщини московити намагаються примусити підприємців працювати за їх правилами, а фермерів почати посівну під загрозою “націоналізації” землі. Фермери відмовляються, бо брак паливо-мастильних матеріалів, пошкоджена техніка і деякі поля просто небезпечні (бували випадки підриву на боєприпасах та мінах, що у полях). У смт Шевченкове (центр Шевченківської селищної громади) на місцевому ринку рашисти вивісили триколорну ганчірку, але жителі її зняли і тоді окупанти пригрозили закрити ринок.

У московитів є списки учасників АТО – і вони обходять по адресам. Є списки і на найактивніших активістів. Це про попередження Держдепу, яке було перед широкомасштабним вторгнення щодо наявності в рашистів таких списків. Більше того, команда Інформаційного центру “Майдан Моніторинг” впевнена, що 27 лютого, коли у Харків зайшли кілька ДРГ, то шукали нас – за адресами офісів як нового. де складно сказати що було – там були гільзи, так і колишнього.

В зоні ООС тривають важкі бої. Московити намагаються наступати на Лиман, але по іншим напрямках (Рубіжне, Сєвєродонецьк, Попасна, Авдіївка, Мар’їнка, Велика Новосілка та напрямок Гуляйполе загалом їх атаки неуспішні і українські військові успішно тримають оборону, хоч їм дуже складно.

В окупованій Якимівці недалеко від Мелітополя впав залізничний міст. За чутками, московити перелякалися не на жарт. На кілька днів постачання окупаційних військ технікою, паливом та боєприпасами уповільниться поки його ремонтуватимуть.

А з Херсонщини продовжують вивозити зерно – колони зерновозів тягнуться до Криму. Московити вміють лише грабувати і Україна їм потрібна лише як сировинна база, а доля місцевого населення – це особисті проблеми цього населення.

Закон про ленд-ліз ухвалено і тепер чекає на підпис Байдена. Це остаточна формалізація процесу постачання зброї для того, аби Україна змогла перемогти у війні і завдати відчутного болю московитам. Це історична подія, бо подібний механізм діяв в останній раз ще під час Другої світової війни.

А ракетний удар “калібрами” по Києві під час візиту Генсека ООН – це яскрава відповідь московитів на пропозиції самого Генсека щодо Маріуполя та рівень зважання рашистів на сам цей орган. ООН перетворився у Лігу націй остаточно і тепер потребує або переформатування, або ліквідації та утворення чогось нового…

Власне, цей ракетний удар означає і те, що московія у такий спосіб ще раз наголосила, що вторгнення в Україну – це не лише війна за окупацію Україну, а війна з колективним Заходом та цивілізованим світом, про що вони говорили ще з початку війни у Сирії. Тоді світ на це закрив очі, тепер же ситуація,як бачу міняється. І це добре.

На московії не спокійно – над Бєлгородом “хлопки”, у Москві горів медичний центр, а у Тюменській області- торговельний центр. Щось там пожеж побільшало останнім часом. Карма – річ особлива.

Віримо в наших військових і ЗСУ. Допомагаймо волонтерам, медиками, рятувальникам та комунальникам. Все буде Україна!

Сергій Петров

Фото: Головне управління ДСНС України у Харківській області, CC BY 4.0

Як допомогти нам?

Допомогти нам ви можете перерахунком грошей на PayPal Голови Правління nataliyazubar@maidanua.org або на рахунок Організації, тут детально написано як https://maidan.org.ua/supportmmic/