Сьогодні обстріли Харкова поновилися. І хоч їх було небагато, але все-таки були, московити били по різним районам міста. Вночі обстріляли селище Жуковського – пошкоджені житлові будинки, будівлі ХАІ, а також пожежної частини, є пошкоджені автомобілі. По навчальним закладам та підрозділам ДСНС московити б’ють прицільно – про це наша команда документаторів руйнувань цивільної інфраструктури писала у своєму звіті. Вдень рашисти обстріляли Салтівку та П’ятихатки – постраждали троє людей. Обстріли були і ввечері по північних околицях Харкова.
Так само обстрілам московитів піддаються і передмістях Харкова – Циркуни, обидвоє Тишків, Руська Лозова, Питомник, а також смт Слатине, Прудянка та інші. У Прудянці під час обстрілу знищено селищний клуб. Також обстріляли і Вільхівку на схід від міста. У передмістях поранено трьох людей. Крім того, рашисти здійснили обстріл села Цапівка Золочівської селищної громади, внаслідок чого пошкоджені будівлі сільгосппідприємства.
На північ від Харкова тривають бої. Українські війська звільнили від московитів село Дементіївка – на схід від смт Прудянкою, між Прудянкою та трасою на Бєлгород. На цій ділянці наші військові підтискають московитів до Гоптівки, що на самому кордоні. Разом з тим. московити здійснили спробу атаки на село Тернова Липецької сільської громади.
Люди повертаються на північні околиці міста, але там ще дуже небезпечно. Є люди, які винаймали житло – і в них банально скінчилися гроші, є ті, хто жив у родичів, але відсутність роботи там і життя за чужий рахунок також примусили до повернення, є люди, які дуже хочуть повернутися додому. Разом з тим, життя на Північній Салтівці та у П’ятихатках має свої небезпеки. До того ж багато людей розслабилися, чому сприяла менша кількість обстрілів і навіть кілька днів без обстрілів. Але обстріли міста час від часу – це та реальність, з якою доведеться жити ще дуже довго. Саме тому наші військові для максимального убезпечення харків’ян намагаються витиснути рашистів за межі державного кордону.
Голова Харківської ОВА закликає не відвідувати Саржин Яр: там можуть бути розтяжки та міни, встановлені диверсійними групами, а також нерозірвані снаряди – сходити з асфальтованих доріжок небезпечно. Також закликають не відвідувати паркові та лісові зони районів, де тривали бойові дії через снаряди та міни, не сходити на узбіччя доріг.
У місті близько 700 людей, які проживали у метро потребують відселення – їх житло пошкоджене і непридатне для проживання. На цей час відселено лише 40 осіб.
Також запрацювали 12 ЦНАПів у Харкові, де почали надавати деякі адміністративні послуги – реєстрацію людей, які втратили житло через постійні московитські обстріли чи воно непридатне для проживання. Надається і низка послуг у сфері будівництва, реєстрації місця проживання тощо.
Вчителям харківських шкіл наказали повернутися до міста до 1 червня і цього ж дня вийти на роботу. В іншому разі вони можуть вважати себе звільненими за прогул. З одного боку, це спроба поприбирати школи та навести в них лад, а з другого боку, безпекова ситуація поки не певна в місті і вона точно не сприятиме відновленню навчальному процесі в офлайні. Декому з тих, хто виїхав, банально немає куди повертатися до Харкова – вони жили або на Салтівці, П’ятихатках, селищі Жуковського чи у північних передмістях. Про забезпечення житлом таких людей, які і готові були би повернутися, але нема куди, звісно не йдеться.
У Харкові тривають роботи з відновлення та ремонту комунальних мереж – газо-, водопостачання. електрики – як ізних районів міста, у першу чергу, Салтівки, так і південно-східних околиць міста, а також північних передмість – Малоданилівської і Золочівської селищних та Дергачівської міської громади.
Тривають роботи з розбиранні завалів пошкоджених та зруйнованих житлових та інших будівель у Харкові, а також у Дергачівській міській та Роганській селищній громадах. Так, селищі Докучаєвське під час розбирання завалів одного з багатоповерхових будинків, пошкодженого під час рашистського обстрілу, знайдене тіло місцевої жительки. Таких “знахідок” буде ще багато – нам всім треба бути морально готовими до цього.
У Вільхівці, центрі Вільхівської сільської громади, зруйновано та пошкоджено приблизно 90% житлових будинків, спалена школа, де був бій – московитів, які там окопалися, прийшлося вибивати за допомогою бронетехніки та артилерії. Багато жителів повністю втратили свої домівки. Довгий час тривало розмінування і людям не дозволяли повертатися до села. Під час окупації (у село зайшли у перший день широкомасштабного вторгнення) вже з 26 лютого не було ані світла. ані газу. Як могли, людей потрохи вивозили якимись дорогами до Харкова. Зараз тут відновлюють електрику та газ.
У Старому Салтові один з місцевих жителів, колишній десантник, під час окупації займався потайки від дружини диверсійною діяльністю – крав боєприпаси, документи і ховав їх у туалетах чи сараях, витягав з техніки акумулятори, ховав їх у лісосмугах, щоби московити не знайшли. Також він пошкоджував шланги, за допомогою яких заправляється бронетехніка. Одна з таких вилазок закінчилася підривом на міні. Повідком своєї собаки Мальви він затягнув пошкоджену ногу й поповз до наших військових – після того собака повернулася охороняти його дружину. Як на мене, подібні геройські вчинки в окупації мають відзначатися державними нагородами. Ця людина з свої дії точно це заслужила, у т.ч. ціною свого здоров’я.
До речі, в Старому Салтові було багато воєнів з ОРЛО, які заселилися до школи, а от в одному із сусідніх шкіл інші військові московитської армії заселилися до корівника. Вигнати корів і жити там – у цьому вся армія московії.
На південному сході області тривають бої – наші військові стримують наступ московитів на Слов’янському та Барвінківському напрямках. На Харківщині вдалося збити винищувач Су-34, а, за непідтвердженою інформацією, пілоти катапультувалися.
На окупованих територіях Харківщини ситуація складна – проблеми з електрикою та газопостачанням, є невеликий асортимент продуктів, бракує ліків, а ті що є – дорогі. Оскільське водосховище через пошкодження греблі зникло – тепер лишилося лише русло річки Оскіл, деякі рукава та озера, води – мало. На території Борівської селищної громади, де на середину лютого проживало близько 16 тисяч осіб, лишилося в окупації десь 40-50% мешканців.
Також Державне бюро розслідувань повідомило про підозру двом поліцейським з Куп’янська, які пішли на співпрацю і колаборацію з окупантами та віддали їм зброю, яка зберігалася у райвідділку, та набої до неї.
Тривають бої в районі Лимана, Сєвєродонецька, на Бахмутському напрямку, які визначені основними. Також намагаються атакувати московити в районі Авдіївки, Мар’їнки, Великої Новосілки Донецької області. а також Гуляйполя та Оріхова Запорізької області.
У Бєлгороді знову протягом дня час від часу чули “хлопки”. А у селі Солохі Бєлгородської області знову трапилася “бавовна” – стверджується про одного постраждалого та пошкодження житлових будинків. Тамтешня влада звинувачує, що обстріл вели українські військові.
Допомагаймо і підтримуймо наших захисників, віримо у ЗСУ, НГУ, тероборону. І наближаймо день нашої перемоги!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові