Обстріли по місту тривають – нечасті, але вони є – по північним околицям міста. Сильніше страждають північні передмістя, де через обстріли виникає багато пожеж, Є загиблі і поранені, На північ від міста тривають бої – московити хочуть повернути втрачені позиції, особливо з боку Липців. Сильний ракетний удар по Лозовій – зруйновано палац культури, є поранені. У місті відновлюють комунальні мережі, готуються до запуску метро.
Сьогодні обстріли по Харкову з боку московитів тривали. Вони неінтенсивні та рідкі – тобто поодинокі. Почалося все ще вночі / на світанку – останні 2 дні це нова тактика рашистів, хоча ні, вони повернулися до своєї тактики перших днів. Під обстрілами центральна частина міста. Павлове Поле, Олексіївка, П’ятихатки, селище Жуковського, Салтівка та Сортувалка. Гатять з реактивної артилерії – “Градів”, “Ураганів” та “Смерчів”. Так, вибуховою хвилею вибило багато шибок у Клінічній лікарні на залізничному транспорті №1 (раніше – 5-та ЦКЛ Укрзалізниці). А ввечері стався черговий прильот по ринку Барабашово – там виникла пожежа.
Сильніше дістається північним передмістям – обом Тишкам, Циркунам (де був авіаудар), Руській Лозовій, Питомнику, Дементіївці, Безрукам, смт Прудянка та Слатине. Також удари завдаються і по Дергачам та смт Мала Данилівка. Пошкоджені та знищені будівлі Харківської зооветеринарної академії. У Дергачах від обстрілів, за інформацією міського голови, загинула жінка.
На північ і північний схід від міста тривають бої – московити намагаються відбити втрачені позиції, зокрема, з боку Липців у напрямку Циркунів – кілька днів така спроба була, але її було відбито. Так само бої в районі Тернової та Рубіжного. Говорити про завершення битви за Харків ще зарано, проте московити відсунені на чималу відстань від Харкова і його обстріли стали неінтенсивними.
У Харкові триває підготовка до запуску метро – міська влада планує запустити його у вівторок 24 травня. При цьому в метро перебуває ще багато людей – обіцяють розселити до студентським гуртожиткам та санаторіям. З другого боку. незрозуміла подальша доля речей студентів, які виїхали з гуртожитків і не забрали свої речі. У соцмережах пишуть, що речі студентів просто скидують в якісь комірки і все. Чесно, виглядає дико – просто відсутня повага до приватної власності. І тут справа не у воєнному стані чи екстреній потребі в житлі, а в самому підході до питання чиєїсь власності – чиїхось речей.
Крім того, міський голова заявляє, що ото почнеться будівництво житла на виділених територіях. Насправді все простіше – Житлобуд-1, який був учасником кооперативної земельної схеми у Харкові (земля оформлювалася на кооператив “ініціаторів” будівництва, а далі передавалася під комерційну забудову харківських забудовників, близьких до міської влади), оголосив про розморожування будівництва, яке було зупинено з початком широкомасштабного вторгнення московитів до України. І частину з квартир, як я розумію, було викуплено міською владою. Чесно, якість будівництва харківських забудовників достатньо низька – зовнішня облицьовка відпадає від будівлі вже за пів року після будівництва. Так що Харкову потрібні не лише нові будинки, а й нові забудовники, бо ті, що є – у якість просто не вміють.
На Харківському мосту, що на проспекті Героїв Харкова (назва мосту історична, фіксується ще з XVIII століття, бо ж міст через річку Харків), сьогодні знімали серпи та молоти, які були частиною огородження. З 2016 року активісти писали численні звернення до міської ради щодо демонтажу совєтських символів, які підпадають під безумовну декомунізацію – міська влада не реагувала. І от у 2022 році, через 6 років нарешті ця історична подія сталася!
У місті ремонтують комунальні мережі. На зараз лишилося близько 400 будинків. Майже всі житлові будинки з цього переліку не можна підключити до теплопостачання через руйнування пунктів розподілення тепла та гарячої води, пошкодження мереж у північних районах міста або ж через пошкодження внутрішньобудинкових мереж через пошкодження самих будинків. Приміром, останнє стосується і мого будинку, де пошкоджені і внутрішньобудинкові мережі, і зірвані крани у морози в квартирах. При цьому, там де можна комунальники латають дахи, щоби вода під час дощів не заливала квартири і не призводила до більшого руйнування будинків. Подібні роботи вже виконані і на моєму будинку. Також підключають поступово Північну Салтівку до електропостачання.
У Харкові планують закупляти електробуси – і через брак пального, і з позиції екологічності. У цьому має допомогти місто-побратим Харкова – Нюрнберг.
Стало відомо, що 26 лютого 2022 загинув харківський журналіст, фотограф та громадський активіст Ігор Гуденко. Він брав участь у багатьох акціях, зокрема, екологічного спрямування – наприклад. був на судах по Харківському коксохіму. Він в той день поїхав на велосипеді знімати війну на вулицю Наталії Ужвій, що поруч з окружною. Десь там він і загинув. Назад він не повернувся. Увесь цей час він вважався зниклим безвісти. Дуже прикро та сумно – ми постійно перетиналися на різних акціях, бо ж світ активізму у Харкові достатньо тісний і фактично всі знають всіх.
У частині Дергачівській міській громаді, яка під контролем ЗСУ, з початку широкомасштабного вторгнення московитів до України від рашистських обстрілів загинуло понад 50 людей, велика кількість поранених. На окупованих територіях громади за цей час, за інформацією міського голови, загинуло приблизна така сама кількість людей. Всі об’єкти соціальної сфери та адміністративні будівлі або зруйновані, або мають серйозні пошкодження.
На звільнених територіях триває ексгумація тіл, цього разу вже окупантів. Когось прикопали (чи то свої, чи місцеві, щоби не смерділо), когось вбили свої же – ймовірно за відмову йти у бій, або ж від дружнього бою (пам’ятаєте у березні московитський гелікоптер в районі Малої Рогані здійснив friendly fire по рашистах?). Важка робота, яка має на мет встановити приналежність військових-окупантів або ж. за запитом, обміняти тіла, на наших.
З понеділка має запрацювати автобус між Харковом та Золочевим. При посадці необхідно пред’явити паспорт.
На південному сході області на Слов’янському та Барвінківському напрямках тривають бої. Інформації, звісно. обмаль. Села поблизу лінії фронту піддаються обстрілам.
Вдень одна з трьох ракет, які летіли по Лозовій (дві збили наші ППО), влучила у міський палац культури, який минулого року капітально відремонтували. Зал будівлі був розрахований на 1067 глядачів, один з найбільших у Харківській області – тепер будівля частково зруйнована. Вибуховою хвилею пошкоджено близько 10 багатоповерхових будинків, поранено 8 людей, у т.ч. одна дитина. До речі, московити відразу поширили інформацію, що вони своїм ракетним ударом знищили склад боєприпасів. Насправді, політика урбіциду, яку використовують рашисти, передбачає знищення закладів охорони здоров’я, освітніх та культурних закладів, щоби надалі певна територія була малопридатною для життя людей і була депресивним регіоном без жодних перспектив і без молоді, батьків із дітьми. Подібних знищених закладів культури наша команда документаторів зафіксувала чимало.
На окупованих територіях московити “розважаються” і обстрілюють містечка та села – у смт Шевченкове (центр Шевченківської селищної громади) поранено трьох людей.
Вчора, у четвер, харківські рятувальники дістали кішку, яка заплуталася у заростях трави біля річки в центрі міста. Дістати люди її не могли, через круту облицьовану набережну. Рятувальники визволили кицю, яка тільки опинилася нагорі чкурнула аж гай шумів.
Смішне. Московитська влада вимагає вилучити з англійської Вікіпедії статтю про російське вторгнення до України та про рашизм (“2022 Russian invasion of Ukraine” та “Rashism”). Інакше погрожує блокуванням. Та блокуйте вже! Скільки тих попереджень кидати! Тим хто не в темі. заблокувати окрему сторінку (статтю) Вікіпедії чи окремий мовний розділ технічно не можливо. Блокуєш одну сторінку – блокуєш всю Вікіпедію (всі мовні розділи) відразу. Заблокувати московитську Вікіпедію – буде пострілом собі у скроню – отримування дозволу за процедурою виключення з IP не просто буде і всіх, хто просуває рашистські тези, просто відсіють. Вважайте це за інсайд.
А ще попередження отримала “Вікімедіа Вірменія” – до неї є багато претензій від Фонду Вікімедіа: і невчасно надані звіти, і виключення людей з організації по надуманим причинам, і недотримання до ковідних вимог на заходах. і публікація персональних даних малолітніх осіб. Але не це важливе: одна з претензій- це проведення “парамілітарних заходів” – тобто заходів на території Нагірного Карабаху (вони дуже активні там), бо з точки зору міжнародного права – це територія Азербайджану, а працювати “Вікімедіа Вірменія” може лише у міжнародно визнаних кордонах Вірменії або ж у партнерстві (чи за згоди) з подібною організацією в сусідній державі – така існує практика, так ми працюємо з “Вікімедіа Польща”. Якщо за пів року вірмени не виправлять великий список претензій та вимог від Фонду Вікімедіа, то втратять статус регіонального відділення, а отже – не зможуть називатися Вікімедіа, отримувати фінансування і ще купа всього.
Цікавий прецедент. А чи не розпочати нам збирати докази, щоби Вікімедіа РУ позбавили аналогічного статусу? Через організацією заходів в окупованому Криму, наприклад.
Смішне. Вчора кілька ракет, які були випущені московити вразили свої цілі: на Одещині розтрощила пляжну вбиральню, а на Полтавщині та в Миколаєві ракети влучили в озеро та ставок.
Смішне-2. На московії брак білої жесті, яку використовують для виготовлення рибних консервів – очікується ще більший дефіцит. Ціни вже підскочили на неї понад на половину, бо ж санкції, а єдиний постачальник, що лишився – з Китаю. Ціни на консерви вже піднялися на понад 30%. Отак – навіть жесті не можуть зробити, хіба що металобрухт.
Ну а премію дарвіна сьогодні отримує підрозділ московитської армії, який поблизу села Руської Лозової укріпив свої окопи мішками з аміачною селітрою. Ну вона трохи здетонувала потім. Та ситуація. коли підручник хімії скурив, а базових знань, які потрібні у господарстві, не отримав.
Віримо в ЗСУ! Допомагаймо волонтерам, медикам та рятувальникам. Підтримуймо один одного! І віримо в перемогу!