Знову ракетні удари по місту після опівночі, внаслідок чого зруйновано одну з шкіл міста, в який був музей Сєрґєя Єсеніна, знову піддавалися обстрілам північні околиці міста. У місті була сильна гроза, проте відрізнити грозу від звуків канонади виявилося не так вже й складно. Відновлюється система торгівлі. Разом з цим безпекова ситуація така, що ситуація буде більш зрозуміла десь в кінці літа – до чого харківцям готуватися восени та взимку. А от Польща готова сконцентруватися на відновленні саме Харкова та Харківської області.
Ще один не простий день для Харкова – вчергове московити завдали нічних ракетних ударів по місту після опівночі. Останній тиждень – це така особливість, що приблизно опівночі б’ють Іскандерами з Бєлгородської області по Харкову та передмістям. Зруйновано 17-ту школу на Салтівці – достатньо гарну школу з точки зору надання освітніх послуг, англомовного спрямування, в якій, до речі, є музей Єсєніна. По ній вже стріляли московити у перший тиждень наступу на місто, але тепер вирішили дострелити і знищити повністю. Разом з осередком московитської культури. Через це загинула одна жінка, яка в цей момент спускалася в укриття, охоронець зазнав поранень, а троє людей, які були в укритті були врятовані пожежниками, які приїхали на виклик. До речі, пожежа була у шкільній бібліотеці… Ще один приліт був по промзоні у Слобідському районі – там зруйнували чергове складське приміщення. Нічого дивного (принаймні, для мене), заклади освіти та склади є ціллю для московитів.
Також були обстріли і протягом дня. Московити били по Олексіївці, П’ятихаткам, Північній Салтівці. А вночі після опівночі – чергові ракетні удари по Харкову.
По північним передмістям багато обстрілів по селам Руські та Черкаські Тишки, Циркуни, Руська Лозова, Дементіївка, Безруки, селища Питомник та Нове, смт Прудянка, Слатине, а також Дергачах. Також були в районі Старого Салтова та навколишніх населених пунктах, обстріли і в районі Чугуєва.
За повідомленням Дергачівського міського голови, українські військові закріплюються у Цупівці. Офіційної інформації від Генштабу чи підрозділів ЗСУ немає. Бої на північ та північний схід від Харкова тривають.
У Харкові день був грозовим та зливовим. Коли над головою гремить сильна гроза, то головне тут не злякатися і завчасно не прощатися з життям. Ще один досвід воєнного часу, який здобули мешканці Харкова та інших фронтових та прифронтових міст і сіл. Весь вечір і частину ночі небо спалахувало від блискавок, йшла злива. У південних передмістях зла та вітер трохи наробили шкоди – повалило стовпи електропередач та дерева. Проте навіть під час грози можна відрізнити прильоти та відльоти від самої грози. Просто треба уважно слухати “повітря”.
Міська влада Харкова повідомила про кількість працюючих продуктових та інших магазинів: на 1 червня у місті працювали 166 супермаркетів, майже 190 аптек та 32 ринки, Відкриваються і інші непродовольчі магазини та ринки, ресторани, кафе та кав’ярні, літні майданчики, салони краси, магазини побутової та електротехніки, будматеріалів тощо, відновлюють роботу мережі магазинів Eva та Prostor. Це безумовно є позитивом, бо є співробітники, які працюють, а значить можуть купувати не тільки продукти харчування.
Про пошкоджене майно внаслідок московитських обстрілів можна подати заяви в ЦНАПи в Харкові, надавши інформацію про майно, його пошкодження або знищення, паспорт і код.
У місті реорганізовується мережа автобусних маршрутів, а з 4 червня планують змінити графік роботи метро – з 6-30 до 20-ї години (зараз з 7 ранку до 7 вечора). Утримуюся від коментарів чи добре чи погано, оскільки я вважаю, що деякі дії влади щодо надто активного розвитку транспорту у прифронтовому місті шкодять і безпековій ситуації в цілому і військовим, які своїми надзусиллями зберігають цю ситуацію стабільною.
Але трамвай і далі у місті добивають. І добивають мародери, на цей раз двоє, які на знову на ХТЗ викрали понад 40 метрів дроту контактної мережі.
До речі, про безпекову ситуацію. Деякі військові прямо кажуть, що московити можуть почати новий масований наступ на Харків. Військові, звісно, готові, але їх дуже турбує, що у місті знову багато людей і непокоїть їх безпека, якщо відбудеться наступ разом з масованими обстрілами міста. Тому повертатися до Харкова тим, хто ще не повернувся ще дуже зарано. Про приблизні строки не говорять, але хоча би зачекати до кінця літа, а там вже буде ясно з оперативною ситуацією. Ну ще один важливий момент: варто мати запас продуктів харчування тривалого зберігання та води. Загалом, прості правила, до яких багато харків’ян звикли. Принаймні, цих правил я дотримуюся, бо поки загроза для міста не зникла.
З гарних новин. Польща сконцентрується на відновленні Харківської області після завершення війни. Це дуже добре. Більше того, для поляків Харків важливе місто – тут працювало і Генеральне консульство, і є Польський меморіал розстріляних у Харкові совєтами польських офіцерів.
Ірина Верещук прокинулася і нарешті закликала освітян з окупованих територій виїжджати з них і не співпрацювати з московитами. Так само звернулася і до батьків з дітьми виїжджати. Але вона “трохи” запізнилася – виїхати з окупованих територій фактично неможливо (зелених коридорів окупанти не погоджують), хіба що через московію. Та й проблема з подальшим розміщенням людей також існує – жодних державних гарантій для вчителів (які явно не найбагатші) щодо житла також наразі немає.
Харківський національний університет внутрішніх справ переїхав до Кам’янець-Подільського і розміщуватиметься на базі Кам’янець-Подільського державного університету. Він вже готовий прийняти 700 курсантів.
У Харкові спрямовано до суду матеріали справи щодо харків’янина, який у соцмережах підтримував окупантів і поширював повідомлення на підтримку московії. Також повідомлено про підозру одному чоловіку, який зараз сидить у харківському СІЗО за підозрою у зґвалтуванні і закликав співкамерників утекти з установи у разі захоплення міста рашистами та співпрацювати з ними.
У звільненому селі Шестакове підбивають збитки від понад двомісячної московитської окупації. Агрокомплекс, який є базою для Харківського молочного комбінату, який випускає продукцію під маркою “Агромол”, фактично знищено: загинули сотні корів, будівлі серйозно пошкоджено, ґрунти засмічено і через снаряди, і через відходи тваринництва.
На південному сході області тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Обстрілюють і прифронтові села та Барвінкове – найбільше обстрілів по ним припадає на нічний час доби.
Генеральна прокуратура та ДБР оголосили підозру у державній зраді ще одному колаборанту-поліцейському з Вовчанська Леоніду Баранника, який обіймав посаду поліцейського офіцера громади і 24 лютого військові Росії окупували Вовчанськ. Баранник, який працював офіцером громади, та чи не в той самий день почав співпрацювати з окупантами, передав їм службовий автомобіль Renault Duster, показував московитським військовим будинки власників зброї, учасників АТО, а також співробітників поліції, у яких залишилася табельна вогнепальна зброя. Крім того, він ще й чергував на блокпостах рашистів.
До речі, серед нагороджених останніми днями орденом “За мужність” III ступеня є й шестеро співробітників та курсантів Військового інституту танкових військ НТУ “ХПІ”. Дякую за самовідданість!
Премію дарвіна сьогодні отримує розвідувальна рота з ОРЛО т.зв. “ЛНР”, яка десь зникла у Малій Рогані (село звільнене ще 26 березня 2022 року) і про долю майже 40 осіб на окупованих територіях Луганщини немає жодної інформації. Розчинилася у чорній дирі чи чомусь подібному через відсутність знань із теорії відносності Альберта Айнштайна з нотатками Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Віримо в ЗСУ та робімо все можливе для наближення нашої перемоги!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові