Акустичний терор РФ

Термін «акустичне насильство» в Україні ввела наша організація Інформаційний центр “Майдан Моніторинг” з ініціативи Віктора Пушкаря, кандидата психологічних наук, сертифікованого психолога-акустика.

Ще в 2016 ми писали: «Одним з нових механізмів впливу на соціальну поведінку, впроваджених СССР та РФ стало аудіо насильство – постійна гучна музика в місцях масового транзиту людей – транспорті, магазинах, ринках та сфері обслуговування. Ця музика станом на 2013 рік … була ледь не виключно виробництва РФ. … Акустичне насильство створює стрес і унеможливлює природнє спілкування між людьми, посилює атомізацію. Одним з результатів тривалого акустичного насильства стало те, що більшість населення … сприймають як норму крик, істеричні і гучні розмови, і не сприймають спокійну розмову, як таку, що варта уваги. [1]»

Акустичне насильство – неусвідомлена проблема

Акустичне насильство притаманне культурі РФ в цілому та музичному продукту, зокрема. Це культура крику, сили, голосних розмов, порушення особистих меж. Вона спрямована на пригнічення особистості, індивідуальних потреб і приватного життя. Серед великої групи людей, що самоназивається росіянами, відсутня повага до окремої людини.

В 2016 році ми писали «Ця практика досі не усвідомлюється як ненормальна більшістю населення і продовжує відтворюється навіть на другий рік війни [1]». Нажаль, це досі є мало усвідомленою проблемою в липні 2022 року і на дев’ятий рік війни.

Більше про це в нашому документі: Рамкова стратегія інформаційної та комунікативної безпеки України (2016)  Він зберігає актуальність, бо  ми писали, що «Запропоновані заходи можуть бути використані для зменшення психологічного впливу війни та допомоги жертвам війни. [1]» І досі можуть. Частина рекомендацій були втілена; зокрема законопроєкт про акустичне насильство був внесений і не ухвалений в 2020 році, але деякі положення щодо акустичного насилля в автомобільному транспорті враховані в законі, ухваленому в червні 2022 року [2]. Тепер ми зустріли нову проблему – акустичний терор.

Акустичний терор є продовженням акустичного насильства

«Росіяни гатять із артилерії по спальних районах міста, де окрім житлових будинків, немає нічого. Основна мета ворога – зламати Харків, залякати харків’ян. Для цього використовується тактика акустичного терору. Тобто обстріли проводяться так, що вибухи було чути в усьому місті, аби складалося враження, що місто оточене» – це наше перше повідомлення про воєнні злочини РФ від 5 березня 2022 (читати тут), записане зі слів жертв акустичного терору, членів Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» в Харкові, які через травму не в стані були самі зробити новину про це і її записала наша колега з Кременчука [3].

Для максимізації акустичного впливу на людей РФ використовує проти цивільних заборонену міжнародними конвенціями зброю, наприклад, касетні снаряди. Ця зброя, крім ураження об’єктів, також спричиняє багато шуму.

Артилерійські обстріли, авіаційні та ракетні удари військових РФ по Харкову тривають з 24 лютого 2022 року з різною інтенсивністю і спричиняють до ретравматизації сотень тисяч людей, які залишаються в місті. За різними оцінками від міської та обласної влади Харкова в місті лишалися як мінімум від 500.000 до 700.000 людей. Жодна людина в місті не може уникнути того, щоби не чути звуки прильотів бомб, ракет та артилерії.

Багато людей емігрують через акустичний терор

Дуже багато людей змушені були покинути Харків саме через акустичний терор, коли навколо них постійно падали бомби, ракети і снаряди.

Обстріл касетними снарядами створюють ще й оманливу звукову картину, коли людина плутає звідки йде звук удару. Учасники нашої команди документації злочинів РФ самі були свідками такого ефекту, коли 17 квітня 2022 року проходили тренінг з тактичної медицини в приміщенні, яке знаходиться в 150 метрах від місця влучення касетних снарядів. Під час обстрілу учасники тренінгу неправильно визначили це місце і побігли ближче до епіцентру вибуху, а не в протилежний бік. Ніхто з нас фізично не постраждав, тренінг швидко продовжили, але як виміряти шкоду нашому здоров’ю в цьому випадку ми не знаємо.

Міський ландшафт заплутує акустичну картину так, що людям часто важко визначити напрям, звідки йде звук і вони не розуміють, куди і як ховатися. Ця проблема є особливо актуальною для приміщень з недостатньою звукоізоляцією, характерною для більшості житлових приміщень в місті. Взагалі вміння реалістично визначити загрози, пов’язані із бойовими діями, рідко зустрічається серед цивільного населення. Люди або в природний спосіб відчувають страх, або виробляють механізми психологічного захисту, що стимулюють їх демонструвати хоробрість. Однак основною метою акустичного терору РФ є нав’язування людям страху та постійне відчуття безпорадності.

Акустичний терор впливає не тільки людей, а і на тварин. Від звуків вибухів вмирають голуби та інші птахи. Вони падають на землю від розриву серця. Цей факт відомий ще з часів Першої Світової Війни, коли через це припинили використовувати голубів для поштової справи. Від акустичного впливу вибухів також вмирають коти і собаки.

Необхідне та дещо спрощене технічне вточнення.

Чутливість слуху

1) Різке зниження чутливості слуху. Трапляється внаслідок разового враження слухового аналізатора відносно коротким звуком високої інтенсивності, умовно імпульсом, від 140 dBA. Сюди відносяться в тому числі і вибухи боєприпасів. Технічна проблема, яку ми маємо із оцінкою шкоди від вибухів, полягає в тому, що вона потребує спеціальної вимірювальної техніки. Лише деякі шумоміри достатньо точно фіксують пік акустичного імпульсу; відповідно, вони коштують дорожче за побутові, і їх використання потребує глибших спеціальних знань. На додачу, ми маємо моніторити рівні звуку, щоб зареєструвати події, які нерівномірно розподіляються в просторі і часі [4].

2) Поступове зниження чутливості слуху. Трапляється внаслідок тривалого впливу звукового сигналу із відносно постійними (стаціонарними) параметрами. Сюди відносяться виробничі, транспортні і побутові шуми із рівнем вище 85 dBA. Деякі джерела зазначають цифру 79 dBA, як поріг акустичного рефлексу [5]. Але ми дотримуємось значення, прийнятого в стандартах США, що стосуються захисту слуху військовослужбовців [6]. Напевне, слух цивільних під час бойових дій має бути захищений не менше. Це також стосується звукових та аудіовізуальних продуктів. Оскільки ми оцінюємо саме потенційну шкоду, будь-який небажаний для споживача медійний продукт також вважається шумом. Якщо говорити про інформаційну війну, атака звуком теж її складова.

Сумарне навантаження на слух від імпульсних і стаціонарних сигналів розраховується додаванням цих навантажень із поправочними коефіцієнтами. Якщо навантаження перевищує припустимі рівні, виникнення проблем зі слухом є високо ймовірним. Для їх уникнення рекомендується використання засобів індивідуального захисту [4].

Невротичні явища

3) Підвищення рівня тривожності або інші невротичні явища. Такі наслідки можуть наступати при тривалому фоновому споживанні звукових програм з рівнями близько 70 dBA, наприклад, постійно включений на кухні телевізор або приймач. Ці впливи є менш вивченими; однак існує ряд практично перевірюваних версій стосовно їх шкідливості [7, 8].

Отже, якщо вибухи та інші звуки війни створюють рівні нижче порогів акустичного рефлексу, вони не спричиняють негативний вплив на слуховий апарат. Але їх тривалий вплив завдає шкоди за посередництвом психологічних чинників.

4) На соціальному рівні, агресор за допомогою вибухів позначає свою присутність, що функціонально нагадує територіальну поведінку тварин. Ми поряд, не забувайте про це.

Нічний терор

З останньої декади травня 2022 року почалася практика постійних ракетних ударів по передмістям Харкова, а з 2 червня і по самому місту в нічний час, з території РФ (ймовірно, поблизу Бєлгорода). Три тижні ракетні удари завдавалися в проміжку приблизно о 23:00 (в проміжку між 23:00 та 00:15). Харківські музиканти гурт Папа Карло присвятили присвятили пісню цій практиці агресора. Мешканці Харкова чекали щодня цього часу з різними емоціями, але переважно із посиленою психологічною напругою, яка може призводити до фізичного та психічного виснаження.

Потім тактика змінилася і ракетні удари відбувалися о 1-й, або о 4-й, чи о 2-й годині ночі, тобто військові РФ перейшли до «плаваючого графіку». Ці удари доречно розглядати як повідомлення від РФ мешканцям Харкова «Ви будете спати тоді, коли ми дозволимо».

Психологічний терор

Ми впевнені, що нічні ракетні удари мають на меті не лише руйнування, а й психологічний терор через відсутність нормального сну для людей. Вибух вночі чує все місто та частина передмість. І проникнення звуку, коли відсутні інші звуки міського шуму, більша.

Так психологічний та акустичний терор “не спати” набуває нових форм – тобто період, коли може статися удар розтягується, люди менше висипаються, збивається ритм і це створює додаткові проблеми зі здоров’ям. Ми підозрюємо, що військові РФ також можуть проводити «експеримент« над мешканцями Харкова, як довго вони витримають такий терор без серйозних психологічних проблем.

Проблеми з доведенням

Нам поки що не відомо якими методиками визначати акустичний терор і доводити в суді його вплив. За свідченням досвідчених воєнних журналістів, які працювали в Чечні і Сирії, тактика акустичного терору є звичайною практикою військ РФ. Але ці свідчення неможливо додати до кримінальної справи. Питання «що ви чули?» або «що ви відчували?» під час обстрілів, не є частиною жодної відомої нам експертизи.

Проблеми з доведенням руйнівного впливу акустичного терору РФ на здоров’я людей включають в себе відсутність методики оцінки впливу, методики опитування людей та, можливо, брак бібліотеки звуків різних снарядів – як прольоту так і ураження ними різних об’єктів. Також не зрозуміло, як рахувати кількість жертв акустичного впливу окремо від жертв вибухів. Ймовірно, що були смерті людей від прямого впливу акустичного терору, але вони ніяк не обліковуються.

Пропоновані рішення

Створення системи моніторингу звукового терору

Наш аналіз постійного акустичного терору в Харкові показав, що для безпеки Харкова треба створювати звукову мапу міста. Можливо, почати роботу з Харкова, але надалі поширити на всі міста України, які можуть бути постійними цілями авіаударів РФ. Така мапа та відповідна їй система моніторингу потрібна і буде ще довго актуальною для рятувальників, пожежників, слідчих органів і для протиповітряної оборони. Створення такої системи є складним завдання, що потребує міждисциплінарного підходу, співпраці державних та недержаних організацій в місті і навколо нього.

Приблизна оцінка рівнів звуку та їх фіксація, що дасть нам відносно цілісну картину враження міста шумом від обстрілів, можлива навіть за допомогою безкоштовних програм, встановлених на смартфон. Однак зауважимо, що така індикативна оцінка матиме велику похибку, і, на нашу думку, не може бути визнаною як доказ в судовому процесі. Існують професійні системи моніторингу рівнів звуку, які виробляються в Бельгії і США. Однак, такі системи є дорогими, їх конфігурацію треба підбирати під індивідуальну задачу, і вони потребують експлуатації спеціально підготовленим персоналом. Також потрібна додаткова консультація щодо оформлення показників цієї системи як доказів в судовому процесі того, що акустичний терор мав місце.

Нові стандарти і практики

Наша Рамкова стратегія інформаційної та комунікативної безпеки України (2016)  запропонувала такі рішення, що потребують додаткового вточнення [1].

Державна політика регулювання акустичних впливів.

Потрібно започаткувати розробку державної політики акустичного контролю. Суттєве зниження акустичного впливу на людей потрібно для того, щоб люди почувалися затишніше, звикали до можливості говорити тихо і спокійно. Люди, які живуть в комфортному акустичному середовищі, самі починають помічати істеричний і надгучний тон російських медіа і стають здатними усвідомлювати накинуті ззовні практики, як ненормальні. Це створює природній психологічний кордон для російської пропаганди.

Така політика має включати санкції за використання надгучної музики та інших акустичних ефектів, які шкодять фізичному та психічному здоров’ю людей, в публічному просторі. Зміст такої політики має стати предметом розгляду фахівців і активістів, до її розробки можуть долучитися професійні музиканти. Результати впровадження такої політики будуть усвідомлені громадянами дуже швидко і сприйняті схвально. Це та реформа, що не потребує великих коштів, але неодмінно дасть великий суспільний ефект. Однак, в загальному випадку, коли ми дещо забороняємо, варто запроваджувати нові продукти та практики, що ефективно замінять заборонені.

Наша Спільна стратегія громадського руху протидії інформаційній агресії Російської Федерації (2021) пропонувала ще й такі рішення [9].

Зміна культури звуку і формування комфортних ландшафтів.

Створення та підтримання інфраструктури, потрібної для функціонування локальної музичної сцени, зокрема клубів, де збираються любителі музики за жанрами, студій звукозапису, приміщень для репетицій ансамблів. Локальна музична сцена, від аматорської до професійної, здатна практично повністю замістити звукові продукти, імпортовані з РФ, або створені за російськими взірцями. Налагодження горизонтальних зв’язків між музичними субкультурами міст України, сусідніх держав, і наших стратегічних партнерів. Гастролі виконавців, фестивалі, тощо

Бізнес, афілійований з РФ, має повністю позбавитись опцій для роботи в Україні. Жодної підтримки подій за участю російських артистів, комерційних або неприбуткових. Заходи за спільної участі українських і російських митців, відповідно до визнаної в світі теорії конфлікту, не наблизять мир, а лише слугуватимуть виправданню агресії. Ми спостерігаємо за подібними псевдомиротворчими зусиллями від 2014 року, і можемо навести докази їх негативного впливу на можливості реальної миротворчості.

Ландшафтний дизайн, крім візуальної складової, може працювати із акустичною. Це акустика приміщень, особлива звукова атмосфера громадського простору, утворена поєднанням природного і штучного, розташування споруд, звукопідсилення в приміщеннях і відкритих місцевостях.

Галузеві практики саморегулювання.

Для бізнес-асоціацій пропонуємо просувати використання якісної не нав’язливої інструментальної музики в залах очікування сервісів та публічних середовищах для клієнтів та співробітників. Їм також варто розробити стандарти акустичної гігієни. Власник клубу або іншого закладу озвучує свій заклад, а не всі прилеглі квартали.

Зауважимо, що ст.182 Кодексу про адміністративні правопорушення, з одного боку, дає формальні підстави для свавільного переслідування осіб, з іншого – не дає чіткого визначення, що саме є порушенням стандартів захисту від шуму. Ми не можемо впевнено стверджувати, що саме ця особа злісно шумить, а інший не повезло з сусідами, надто чутливими до шуму. Або ж із звукоізоляцією будинку. Включений на 90 dBA звуковий прилад цілком може давати 60…70 dBA в сусідній квартирі, якщо йдеться про панельний будинок.

Для людей, які працюють в музичній освіті просувати альтернативи поп-музиці з РФ, заохочувати слухання і виконання пісень різними мовами, в різних жанрах, просувати поліфонічний спів і класичну музику. Для людей, залучених в трансляції музики і організації подій просувати таку музику, особливо для дітей.

Розмежування приватного і публічного споживання звукових продуктів.

Держава не має втручатись у споживання звукових та аудіовізуальних продуктів приватними особами. Але приватні особи не мають нав’язувати споживання продуктів іншим. Із особливим застереженням – нав’язування продуктів держави-агресора, їх демонстрація в публічному просторі має каратись.

Наша практика перебування на обстрілюваних об’єктах показала, що існує необхідність розробки нових стандартів акустичного та антивібраційного захисту будинків, обладнання в новобудовах приміщень, що мають підвищений захист на випадок обстрілів. Деякі будинки виступають додатковим резонатором звуків обстрілу. Ми були свідками того, як буквально здригається 16-ти поверховий панельний будинок від доволі дальнього обстрілу з РСЗВ. Ми чули як здригається багатоквартирний будинок після ракетного удару за кілометр чи пів кілометру від нього.

Обов’язковий розрахунок звукоізоляції і звукопоглинання для житлових, офісних і громадських приміщень відповідно до санітарних норм. Контроль відповідних акустичних параметрів при вводі споруди в експлуатацію. Розробка рекомендацій щодо реконструкції помешкань, проблемних з точки зору акустики, тобто приміщень, які мають недостатню звукоізоляцію і (або) поглинення звуку.

Запропонувані рішення зможуть знизити той вплив, який акустичний терор РФ завдає людям.

Автори:  Наталія Зубар та Сергій Петров, Харків, свідки і документатори воєнних злочинів РФ; Віктор Пушкар, Київ, провідний науковий співробітник Social Transformation Group, науково-технічна експертиза.

#RussianWarCrimes

Список посилань

1. Рамкова стратегія інформаційної та комунікативної безпеки України. Сайт Майдан. 09-05-2016 https://maidan.org.ua/2016/05/infostrategy2016/ 

2. Верховна Рада України, офіційний сайт. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора. Включено до порядку денного: 2292-ІХ  від 19.06.2022 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2310-20#Text

3. Воєнні злочини РФ – Харків: обстріли крилатими ракетами та акустичний терор. Сайт Майдан. 05-03-2022 https://maidan.org.ua/2022/03/voienni-zlochyny-rf-kharkiv-obstrily-krylatymy-raketamy-ta-akustychnyy-teror/ 

4. Nakashima, Ann; Farinaccio, Rocco. Review of Weapon Noise Measurement and Damage Risk Criteria: Considerations for Auditory Protection and Performance. Military Medicine, 180, 4:402, 2015.

5. Moroz, Boris. Study of the dynamic characteristics of the acoustic impedance of the human middle ear in normal and pathological conditions. Candidate of Medicine thesis, Kyiv, 1978.

6. Department of Defence Design Criteria Standard Noise Limits, USA, MIL-STD-1474E, 15 April 2015 Downloaded from http://www.everyspec.com

7. Малишева, Ольга. “І хутко влив до вух його отруту…” Сайт Майдан. 24-06-2014 https://maidan.org.ua/2014/06/olha-malysheva-i-hutko-vlyv-do-vuh-joho-otrutu/

8. Малишева, Ольга. Як виграти інформвійну. Частина 1. Війна соціальних емоцій. Сайт Майдан. 30-06-2015 https://maidan.org.ua/2015/06/olha-malysheva-yak-vyhraty-informvijnu-chastyna-1-vijna-sotsialnyh-emotsij/

9. Спільна стратегія громадського руху протидії інформаційній агресії Російської Федерації. Сайт Майдан. 15-08-2021 https://maidan.org.ua/2021/08/joint-strategy-for-a-civil-movement-to-resist-russian-information-aggression/ 

10. Закон України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 27, ст.218) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#Text