День був не тихим: були і поодинокі обстріли. і удари реактивною артилерією північних околиць Харкова. О 4-й годині ранку було завдано кількох ракетних ударів по Немишлі – московити розширюють та посилюють свою тактику акустичного та психологічного терору. Відомо про пошкодження 191 школи на території Харківщини. а зруйнованих шкіл – 16, а на тимчасово окупованих територіях області розташовані 165 шкіл. Навчання з 1 вересня може розпочатися за безпекової ситуації на тих територіях, які розташовані мінімум за 40 км від лінії фронту.
День був достатньо гучним. Проте більшість з того, що чули харків’яни – це гарні звуки – “пацани працюють”. Але обстріли і поодинокі, і з РСЗВ північних околиць та передмість були – десь в районах Північної Салтівки та П’ятихаток. Проте доба почалася не з цього. О четвертій ранку по місту було завдано 2 ракетні удари – прильоти сталися в промзоні на Немишлі – постраждала залізнична гілка до промпідприємств, паркан та навколишні будинки (повибивало скло). Оскільки вже і 3 липня ракетний удар стався о четвертій, то маю визнати, що психологічний та акустичний терор посилюється.
Московити і далі активно обстрілюють північні та східні передмістя Харкова – Руські і Черкаські Тишки, Циркуни, Питомник, Руська та Черкаська Лозова, Цупівка, Дементіївка, Безруки, смт Прудянка та Слатине, а також Дергачі (тут через обстріли поранена одна людина). Обстрілювали московити й Золочівську селищну громаду, зокрема, смт Золочів і село Світличне. Піддаються обстрілам села Перемога Липецької сільської громади, Замулівка, Верхній Салтів Вовчанської міської громади, Молодова Старосалтівської селищної громади, Велика Бабка, район смт Кочеток Чугуївської міської громади, Коробочкине, Іванівка, Гракове Чкаловської селищної громади, смт Малинівка та Мосьпанове Малинівської селищної громади.
Московити вчергове штурмували Дементіївку, а також спробували здійснити штурм в районі Прудянки, проте ці спроби були відбиті.
Зміна графіку ракетних ударів свідчить, що московити розширюють та посилюють свою тактику акустичного та психологічного терору. Тепер головним є не стільки сам факт влучання кудись, як сам факт терору. Це може здатися для когось абсолютно божевільною ідеєю: навіщо ракетою вартістю кілька мільйонів доларів просто будити людей. Проте для держави-терориста – головне саме акт тероризму, а не вартість засобів цього терору.
Тут є кілька моментів:
- посилення терору означає, що терорист визначає коли жертва може спати. Якщо раніше терор був спрямований на те, щоби жертва довго не спала, то тепер, щоби вона не могла спати спокійно і виспатися. І такий терор завдає великої шкоди здоров’ю. Сон – це базова річ для відновлення людини. І проблеми зі сном завжди означають проблеми зі здоров’ям. Тому харківській владі я рекомендував би проводити моніторинг стану здоров’я уразливих груп людей – це дало би можливість довести, що московитський ракетний психологічний та акустичний терор відбивається на здоров’ї харків’ян;
- четверта година ранку у нашій довготі у червні – липні вже світло на вулиці. А це означає, що побачити виліт ракети з-під Бєлгорода, як це фіксувалося вночі, неможливо. Крім того, “народні монітори” о четвертій ранку сплять;
- ну і четверта година ранку – це скрепний час для рашистів: “Київ бомбили” (ок, тут не Київ, а Харків, але логіка зрозуміла);
- ну і ракетні удари задля самого терору. Важливо, не куди влучить, а сам факт терору та тиску для населення. Стратегічна мета: через тиск на населення та нашу демократичність домогтися, щоби народ почав прохати владу піти на поступки та “домовлятися” з окупантом. Погана для московитів новина у тому, що ми все більше будемо жадати і вимагати від влади стерти із землі Бєлгород та Бєлгородську область та радітимемо, якщо там відбуватиметься якась “дивна” бавовна.
До речі, щодо бавовни у Бєлгороді (із загиблими) та Курську, які сталися зранку 3 липня. Це московити почали терор проти свого населення з метою активізації прихованої мобілізації: старі методи Каширського шосе, Волгодонська та Беслана. Щоби чоловіче населення було готове захищати московію від навали українців. Проте пік, як не дивно, вони пройшли у березні – квітні, а зараз на фоні відсутності істотних перемог (взяття Сєвєродонецька та втеча з острова Зміїного це не явно перемоги оперативного рівня) такі методи не спрацюють, радше навпаки – сприятимуть панічним настроям серед населення. До речі, саме це зворотня сторона авторитарних та тоталітарних режимів в разі, якщо після наполеонівських планів приходить усвідомлення необхідності пожертви. А до того, що потрібно жертвувати під час загарбницької війни, яка мала стати легкою прогулянкою, ніхто не готував та не попереджав.
За даними керівниці Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті Марії Тахтаулової у Харкові близько 530 топонімів підпадають під необхідність деколонізації та дерусифікації: близько 260 топонімів пов’язані з московитською географією, близько 70 – пов’язані з московитськими та совєтськими військовими, понад 120 — на честь московитських культурних діячів, 40 — ідеологічні (наприклад, Дружби народів чи Інтернаціональна). Вулиці названі на честь рашистських культурних діячів – не про літературу, а про ідеологію, вони є маркерами руzzкава міра. Разом з цим, процес перейменування відбувається у Харкові кулуарно, без дискусії за участю фахівців та громадськості.
А Харківська обласна організація Спілки письменників України завернулася до Харківського міського голови Ігоря Терехова щодо перейменувань низки вулиць:
- вулицю Сергія Єсеніна перейменувати на честь українського поета, перекладача, сходознавця, який останніх 30 років життя мешкав у одному з будинків на вулиці, Василя Мисика;
- вулицю Лермонтівську – на честь українського поета і прозаїка, харків’янина Майка Йогансена;
- вулицю Ахсарова – на честь доктора філологічних наук, професора, письменника, всесвітньо відомого дослідника життя і творчості Григорія Сковороди Леоніда Ушкалова;
- вулицю Тобольську – на честь відомого українського поета, громадського і політичного діяча, який народився і тривалий час жив у Харкові, Павла Грабовського;
- вулицю Пушкінську – на честь філософа і письменника Григорія Сковороди (раніше з цю ідею запропонувало видавництво Vivat);
- проспект Московський (чи вже Героїв Харкова) -на проспект Європейський, проспект Волі або Української Звитяги чи Ізюмський шлях;
- одну з вулиць, прилеглих до майдану Фейєрбаха і проспекту Московського, – на честь українського письменника, педагога, лексикографа, літературознавця, етнографа, історика, публіциста, громадсько-культурного діяча Бориса Грінченка.
За інформацією, начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, на тимчасово окупованих територіях Харківщини розташовані 165 шкіл. Учні цих шкіл зможуть вчитися в новому навчальному році дистанційно або ходити до шкіл в інших регіонах України, якщо виїхали з окупованих територій. Загалом, учні шкіл на підконтрольній українському урядові шкіл, за попередніми проєктами, будуть навчатися дистанційно, якщо вони розташовані ближче за 40 км від лінії фронту (тобто учні Харківських шкіл точно будуть навчатися дистанційно, бо лінія фронту до міста простягається у 15-20 км у північному напрямку). Також відомо про пошкодження 191 школи на території Харківщини. а зруйнованих шкіл – 16. При цьому за межі Харківської області виїхали майже 130 тисяч школярів (станом на середину лютого у школах навчалося майже 260 тис. учнів), половина з яких – за межі України, а також 8,4 тис. вчителів. Щодо професійної освіти розглядається традиційний або змішаний формат навчання (очно-дистанційний), але це залежатиме від безпекового компоненту.
У Харкові директора комунальної організації та начальник управління освіти адміністрації одного з районів міста поставляли товари харчування для дітей у дитсадки за завищеними цінами протягом 2017-2018 років, через що завдано збитків на 1,3 млн гривень. Обвинувальний акт скеровано до суду.
Також Держпродспоживслужба встановила, що мережа АЗС “Овіс”, яка належить колишньому міському голові Харкова (2002-2006 роки) Володимиру Шумілкіну та його силу Олексію, займалася спекуляцією із талонами на пальне: АЗС відмовлялися у червні 2022 року відпускати пальне за раніше придбаними талонами та пропонували обміняти на талони нового зразка, але вже за новими цінами, а отже і меншим обсягом пального. Чиновники просять звертатися за консультаціями та допомогою постраждалих від цієї афери осіб до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. А це – типова торгівля на крові.
За інформацією Харківської обласної служби зайнятості, на одну вакансію припадає до 13 безробітних. Кількість вакансій після початку московитського вторгнення до України в лютому по області істотно скоротилася: минулого року на одну вакансію було 5 людей, а кількість вакансій – 25% порівняно з минулим роком. З 24 лютого у Харківській службі зайнятості зареєструвалися 8,6 тис. громадян, які шукають роботу, а працевлаштовано – 2,8 тис. осіб. Наразі найбільш актуальні вакансії слюсарів-ремонтників, електромонтерів, швачок, водіїв, трактористів, токарів, операторів станків, кухарів, продавців, фармацевтів.
За інформацією начальника штабу спецпідрозділу Kraken Костянтина Немічева, за 3 доби після звернення щодо набору екіпажів для реактивних систем залпового вогню HIMARS та MLRS було подано 754 заявки (тобто на цілу артилерійську бригаду).
На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Московити обстрілюють села Волобуївка, Мілова, Протопопівка, Чепіль та Норцівка Балаклійської міської громади, Барвінкове. Курульку та Дібрівне Барвінківської міської громади та Вірнопілля Оскільської сільської громади.
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Тримаймо стрій і віримо в перемогу!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові