День був тихим, хоча поодинокі обстріли північних околиць Харкова були. Ранковий ракетний удар зруйнував гімназію на Павловому Полі, а основним сенсом московитських ракетних ударів є психологічний та акустичний терор харківців. Із спостережень: у середмісті людей як і раніше небагато. машин поменшало, а транспорт, особливо метро, попри великі інтервали, ходить незаповненим – можливо, через посилення обстрілів дехто знову виїхав з Харкова. А ще стало відомо, що померла ректорка Харківського національного університету мистецтв імені Котляревського Тетяна Вєркіна.
День минув здебільшого тихо, проте були обстріли північних околиць Харкова – Північної Салтівки та П’ятихаток. Відомо, що знову прилітало по багатостраждальному Салтівському трамвайному депо. Ранковий ракетний удар зруйнував гімназію на Павловому Полі – головне крило будівлі зруйноване повністю, він не підлягає відновленню, її потрібно відбудовувати з нуля. Але під час розбору завалів один з рятувальників помітив під цеглою пораненого повзика, якому перебило крило. Пташеня забрала лікувати місцева жителька. А от черговий нічний удар 5 липня, як я і передбачав, стався о другій ночі – тепер дісталося закладу професійної освіти на Салтівці.
Московити і далі обстрілюють північні і східні передмістя Харкова – Руські та Черкаські Тишки, Циркуни, Руську та Черкаську Лозову, селища Нове та Питомник, села Цупівку, Дементіївку, смт Слатине та Прудянку, Дергачі, а також сит Мала Данилівка. Московити обстрілювали масовано село Соснівка Золочівської селищної громади, яку ще й штурмували, але атака була відбита. Соснівка знаходиться на лінії фронту з перших днів широкомасштабного вторгнення московитів до України, раніше тут було зо 30 будинків, жили переважно дачники, зараз всі будинки знищені. Обстрілам піддавалися селище Кутузівка Вільхівської сільської громади (тут поранено літня жінка), район смт Старий Салтів, смт Печеніги, а також село Мосьпанове Малинівської селищної громади.
Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0
Основним сенсом ракетних ударів є психологічний та акустичний терор харківців (завдання збитків є побічним завданням ударів) – такий вибух, на відміну від РСЗВ, чутно і в місті, і в околицях, від нього вимушене прокидатися все місто. Оскільки протягом понад місця ракетних ударів по самому Харкова (з 20-х чисел травня по 1 червня ракетні удари завдавалися по передмістям, з 2 червня – по Харкову і частково передмістям) рашисти не досягнули своїх цілей з психологічного тиску, коли ракетні удари завдавалися у проміжку 23-ї години – півночі, то протягом останнього тижня окупанти змінили тактику: удари завдаються в різний час. Після кількох днів ракетних ударів о 4-й ранку було зрозуміло, що час удару буде змінено. В харківських пабліках всі готувалися стежити за випуском ракет з Бєлгорода о 4-й годині.
Тому, очевидно, що надалі нас чекатиме тактика плаваючого графіка, який поєднуватиме й елементи попереднього досвіду, й нового досвіду часу завдання ракетних ударів по Харкову та передмістям. На жаль, харківцям слід готуватися до нової специфіки сну: ракетний удар може бути кожної хвилини вночі, як по промпідприємствам, так і закладам освіти. Мешканці будинків, які знаходяться недалеко від цих об’єктів. мають бути максимально обережними вночі.
За даними Харківської поліції, за тиждень від обстрілів московитів загинули 30 мирних мешканців Харківщини. На щастя, серед них не було жодної дитини. Загалом з початку широкомасштабного вторгнення рашистів до України задокументована загибель 936 мешканців Харківської області, серед яких 46 – діти.
Крім спробу штурму села Соснівка також стало відомо, що 228 окремий батальйон 127 бригади територіальної оборони ЗСУ під час виконання бойової операції знищив значну кількість військових та броньованої техніки московитських військ.
З цікавих спостережень: у середмісті людей як і раніше небагато. Машин візуально стало трохи менше. Можливо, через посилення обстрілів дехто знову виїхав з Харкова. Громадський транспорт не переповнений, але і не пустий, а от метро (враховуючи великі інтервали) – достатньо порожнє. При цьому в метро більшість пасажирів – це жінки. Дітей у місті небагато – або вони вдома, або можуть бути біля дому, а більшість виїхали поза Харків. Кількість людей, які виїздять зі свого району кудись деінде, – відносно невелика в загальній масі, тому Харків все більше стає фрагментованим містом, коли багато людей місяцями не виїздили за межі свого району. В широкому сенсі – це достатньо негативна тенденція, але вона цілком обумовлена небезпекою пересуватися містом.
А ще у Харкові з 5 липня починає роботу ще один автобусний маршрут – від метро “Київська” до Великої Данилівки (яка також час від часу потерпає від обстрілів) у годину пік.
У місті, за інформацією комунальників, через обстріли було пошкоджено близько близько 1100 євроконтейнерів для збору побутових відходів, близько 300 з них — на Салтівці. Станом на зараз вони замінені, частина з них була відремонтована.
У понеділок, як і завжди у цей день тижня, відбулася чергова евакуація людей із тимчасово окупованих територій Харківщини та Луганщини через Печенізьку дамбу. За інформацією від начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, було евакуйовано цього разу 860 людей, серед яких багато дітей. Проведення евакуації відбулося за участі волонтерської ініціативи “Допомагаємо виїхати”, волонтерських організацій Eventroom, Kharkiv Help, Help me Kharkiv, “Незламний Харків” та ETOC, а також органів влади та безпекових структур. Проте під час евакуації через Печенізьку дамбу та вивезення людей з смт Печеніги московити знову розпочали обстріл, під час якого було пошкоджено 3 автівки. Окупанти все більше створюють перепон в евакуації людей, проте організатори цих акцій сподіваються, що вони і надалі проходитимуть.
Реалії Харкова: випускниця Харківської спеціалізованої школи № 62 Дар’я Багінська отримувала золоту медаль біля своєї школи на П’ятихатка у бронежилеті та шоломі. Північні околиці міста і далі – небезпечна зона, де обстріл може статися буквально будь-коли.
3 липня у Харкові пройшов фінал аматорського футбольного турніру, присвяченого Героям Харкова з головним призом – Кубком імені Андрія Дорошева (пам’яті дитячого тренера з футболу, який загинув внаслідок обстрілу Нових Будинків 27 червня). У турнірі взяли 8 команд. Перемогла команда “Гаси”, яка й отримала цей аматорський трофей.
Під час окупації московитами селища Елітне Вільхівської сільської громади було пошкоджено елекційному центрі Харківського інституту рослинництва імені Юр’єва. Лабораторія селекції сої вся згоріла разом із зернами. Доктор наук Сергій Авраменко знайшов серед обгорілих зерен частину відносно не пошкоджених, потім проростив вцілілі зерна сої. Науковець не очікував сходів, бо ті зерна, що він зібрав – обгоріли. Зійшло десь 25% зерен. У вересні буде зібраний врожай сої, і кращі зерна стануть посадковим матеріалом для наступного року.
4 липня померла Почесна громадянка Харкова та ректорка Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського Тетяна Вєркіна, ініціаторка проведення та художній керівник щорічного музичного фестивалю “Харківські асамблеї”, членкиня Всеукраїнської національної музичної спілки та співзасновниця Фонду підтримки молодих обдарувань, Шубертівського товариства у Харкові. Наскільки мені відомо, навесні пані Тетяна Вєркіна виїхала до Німеччині, евакуюючись від постійних рашистських обстрілів Харкова.
Президент України Володимир Зеленський нагородив суддю Касаційного господарського суду Верховного Суду з Харкова Олександра Мамалуя, який захищає Україну у складі Збройних сил України, орденом “За мужність” II ступеня “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”. Він брав участь в АТО у 2014 році, коли був заступником командира взводу роти снайперів 93-ї окремої механізованої бригади. З початком повномасштабного вторгнення московії до України знову встав на захист Батьківщини.
Двоє харків’ян отримали підозру через збут книги в торговельному павільйоні книжкового ринку та онлайн, що пропагує культ насильства і жорстокості, – “Удар русских богов” авторства Володимира Істархова, яка внесена до “Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини”.
Двох московитських окупантів, які проривалися до Харкова і були вбиті й поховані 24-25 лютого на околиці Харкова в лютому в районі станції метро “Індустріальна”, відкопали через чотири місяці в районі метро “Індустріальна”. Їх закопали українській військові, які перебували тут на передовій позиції. Після ексгумації буде процедура встановлення осіб загиблих окупантів.
На південному сході області тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Рашисти обстрілюють прифронтові села – Первомайське, Чепіль Балаклійської міської громади, Велика Комишуваха, Нова Миколаївка, Дібрівне Барвінківської міської громади, а також Вірнопілля Оскільської сільської громади.
В окупованому село Петропавлівка Петропавлівської сільської громади колаборанти серед мешканців Куп’янщини та окупанти зруйнували Герб України на будинку культури, а також скинули з будівлі скинули ще й прапор України. Відомо, що до цього причетні двоє хлопців та двоє дівчат з т.зв. “молодьожного совєта” Куп’янська. Також на відео впізнали одного з юнаків – 18-річного Іллю Гаманіна, колишнього студента 3-го курсу медичного коледжу, сина начальника відділу фінансів військової частини Сергія Гаманіна. Він був у Молодіжній раді Куп’янської міської ради, під час навчання в школі хизувався вживання спиртного та наркотиків, приносив до школи газовий балончик, кийки та ніж. Колаборантом Ілля став після захоплення Куп’янська окупантами. Також на відео впізнали і подружку Іллі -студентку першого курсу медколеджу Дар’ю Антонову. Сподіваюся, що СБУ повідомить їм підозру про державну зраду та наругу над державними символами України.
Премію дарвіна отримує 41-річний харків’янин, який запустив дрон на розі вулиці Тракторобудівників та Героїв Праці на Салтівці (в зоні достатньо роздовбаного району). В результаті був затриманий поліцією. Тут у Харкові дрони різних безпекових організацій інколи страждають від дружнього вогню, а хтось вирішив погратися в аеророзвідку прямо поблизу окружної…
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Тримаймо стрій і віримо в перемогу!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові
