Харків. Хроніки атаки на місто, день 138-й (11.07.2022)

Попри загалом спокійний день, день виявився складним – московити з реактивної артилерії обстріляли північно-східну периферію міста, в результаті 6 осіб загинуло, а 31 – поранена. Ранок почався з ракетних ударів, яких було аж 3 в різних районах міста – по житловому будинку з його частковим руйнуванням, по школі та по складах. Через це на певний час призупинили рух по Салтівській лінії метро та низку автобусних, тролейбусних та трамвайних маршрутів на Салтівці. А обласна, і міська влада заявили, що новий навчальний рік у школах та вишах розпочнеться дистанційно.

Складний день. Один масований обстріл зранку формує картину дня. І вже не важливо, що решта дня була спокійною та тихою, що були хіба що спорадичні поодинокі обстріли північних околиць. Ранковий артилерійський обстріл з “Ураганів” о 10-й годині був у 3-4 залпи, кожен з яких мали цілями свої об’єкти. Загалом покрита велика площа – від метро “Київська” через Тюринку аж до ТЦ “Французький бульвар” та Салтівських селищ. Серйозно побило ТРЦ “Французький бульвар” – пошкодило фасад. деякі внутрішні приміщення. на території були осередки пожеж. Багато будинків пошкоджено – вибиті вікна, пошкоджено фасади, подекуди були пожежі. Шестеро (з них одна дитина) людей загинули, ще 31 особа, у т.ч. двоє дітей з пораненнями потрапила до лікарень. Серед загиблих – батько і 17-річний син, які їхали в автівці по довідку для вступу до вишу, – від автівки практично нічого не залишилося, загинув чоловік, який вийшов на балкон свого будинку, охоронець в торговельному центрі. А серед поранених є також слідчий, який потрапив під обстріл, коли їхав до криміналістичного центру.

А ранок як завжди починався не з кави, а з ракетних ударів по Харкову о 3-30. Одна ракета влучила у житловий шестиповерховий будинок у центрі міста, через що весь під’їзд обвалився. На весь під’їзд мешкала старенька жінка – на щастя вона лишилася жива та зазнала мінімальних поранень. Ще 12 людей, які мешкали в іншому під’їзді евакуйовані. Будинок тепер непридатний для експлуатації. Цікаво, що він у такому стані може піти під знесення, але міська влада не поспішає говорити про його демонтаж (бо це ж квартири людей), а натомість відразу заявили про знесення частково зруйнованої кілька днів тому внаслідок іншого ракетного удару пам’ятки архітектури на Залопані, яку можна відновити. Також ракети влучили по одній зі шкіл на Нових Будинках, куди вже прилітало також Іскандером 2 тижні тому – тепер школу вже остаточно добили, а також по складах на Основі.

Частково зруйнований житловий будинок в центрі Харкова внаслідок ракетного удару
Фото: Головне управління ДСНС України у Харківській області, CC BY 4.0

Ранок 12 липня почався також з ракетних ударів – 2 прильоти в район Павлового Поля. Із 3-х запусків (за даними візуального спостереження самих бєлгородців) одну “блєдіну” (так у Харкові називають “Іскандери”, якими б’ють по місту) таки приземлили.

До речі, щодо ППО. Під минулими хроніками щодо ППО виникла ціла дискусія. яку потім вилучила авторка треду. Так от. Протиповітряна оборона найперше спрямована проти літальних апаратів ворога – це її основна функція. ППО навколо Харкова з цією функцією справляється – до міста з середини березня не наважується підлетіти жодний московитський літак чи гелікоптер, бо ризик бути збитим фактично дорівнює 100%. Чи працює система ППО? Працює і дуже добре. Що стосується боротьби проти ракет – то це друга частина завдань протиповітряної оборони. І тут все складніше. Совєтська ППО, яка в нас є, – це система проти ракет, запущених по території СССР десь із західної Європи, якогось океану чи території США. Якщо простіше – є час на фіксацію та удар. І не 30 секунд під час старту як у випадку Харкова, а хоча би кілька хвилин. Балістичні ракети, якими б’ють по місту злітають майже у космос, після чого вертикально з понадзвуковою швидкістю падають униз. Час від запуску до прильоту 1,5 хвилин. Проблема у тому, що траєкторія дуже крута через відстань між точкою запуску і Харковом менше чи близько 100 км – тому збити їх, як кажуть мої знайомі фахівці, можна лише на старті. Далі – практично без шансів у випадку Харкова.

До речі, начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов сказав, що у ніч на понеділок з району Бєлгорода було випущено близько 15 ракет. У Харків прилетіло три, частину збило наше ППО, частина могла летіти в інший бік. Тому паніка, що ППО не працює – зайві. Просто не все повідомляється у відкриту, щоби московитів частково дезінформувати.

Так, Харкову потрібна краща система ППО. Але це система. Одна чи 2 установки справу не вирішать, потрібна система у десятки таких установок. Якби замість “великого будівництва” була велика оборона, то третини тих грошей вистачило би на протиракетну систему для України. Але ми тоді будували дороги. Зараз же дістати подібну установку – не так просто. Це штучний товар. Це не прийти в магазин і обрати смартфон. цей товар треба замовити, виготовити, навчити управлінню та доставити. це не місяць – два, а довше. Харківці, у мене немає для вас гарних новин: нас бомбитимуть ще довго. А обстріли з РСЗВ можуть будь-якої миті, навіть після того, як буде якесь перемир’я чи мирний договір, бо московія так може. І буде така загроза доти, поки московію не буде дефрагментовано на 15-20+ окремих державних утворень. Проти РСЗВ Залізний купол не допоможе, потрібно розробляти нову систему. Більше того, навіть розроблену систему треба прилаштувати під умови конкретного міста. Це не просто взяв девайс. увімкнув в розетку і він працює. А це час і купа грошей. І, на жаль, велика кількість загиблих і поранених мешканців Харкова під час московитських обстрілів.

Тривають обстріли північних і східних передмість Харкова – Руських і Черкаських Тишків, Петрівки, Циркунів, Питомника, Нового, Дементіївки, Руської Лозової, Лісного, Безруків, смт Слатине та Прудянка, Дергачів. Також рашисти обстрілювали смт Золочів (зруйновані або пошкоджені 20 будинків та господарчих споруд, загинули літні чоловік і жінка). Обстрілам піддаються селище Кутузівка та села Благодатне Вільхівської сільської громади, Перемога Липецької сільської громади, Рубіжне Вовчанської міської громади, Коробочкине та Базаліївка Чкаловської селищної громади.

На північ і північний схід від Харкова тривають бої. Протягом останнього тижня московити завдають в районі лінії фронту авіаударів. Також вчергове московити намагалися штурмувати Дементіївку Дергачівської громади, проте сили оборони України цю атаку відбили. Разом з тим українські військові (оперативне управління “Харків) ударами з американських гаубиць М777 знищили взвод рашистських 120 мм гармат “Нона-К” у селі Гоптівка. яке знаходиться на кордоні з московією.

Через ранковий обстріл відразу було було припинено роботу Салтівської лінії метрополітену, щоби не піддавати життя пасажирам загрозі. Також тимчасово було припинено роботу маршрутів наземного комунального транспорту – трамвая №8, автобуса №52 та тролейбусів №№19, 20, 24, 35, 267. За чверть до дванадцятої Салтівська лінія відновила роботу.

У Харкові поруч з поширенням страхів, що ППО немає, Київ кинув (здав) Харків, що у всьому винні американці з’явилася нова чутка – що московити готують великий наступ на Харків на 14-16 липня. Дійсно, у Бєлгородській області поблизу з державним кордоном України сконцентровано деякі військові сили, але їх тримають там з двох причин: тримати в напрузі наші війська чи ввести резерв там, де ми завдамо втрат московитам. Також це зручне місце для того, аби можна було оперативно перекинути сили і у бік Харкова і у бік Ізюма залізницею.

За інформацією Департаменту освіти і науки Харківської ОВА, на Харківщині пошкоджені 210 з 715 шкіл, ще 17 шкіл повністю зруйновані. Багато руйнувань закладів середньої освіти на окупованих територіях, проте інформація про них надходить часто із затримкою. На цей час обласна влада готується до початку наступного навчального року в дистанційному режимі, оскільки ризикувати життями дітей та педагогів ніхто не буде. Також обладнаних відповідно до всіх вимог бомбосховищ і укриттів у школах дуже мало – невеликий відсоток шкіл може розпочати навчальний процес навіть за сприятливої безпекової ситуації. Про навчання у дистанційному форматі в школах Харкова також заявив і міських голова Харкова Ігор Терехов. В принципі, це було зрозуміло із самого початку, що жодного офлайну не буде. Чесно, не розумію на що сподівалися люди. На те, що війна швидко скінчиться? Не слухайте орестовича, цей етап багаторічної війни у найкращому випадку скінчиться наступного року.

За інформацією Харківської ОВА, із 22,5 тисяч вчителів шкіл Харківщини виїхали з дому через війну близько 10,5 тисяч людей. Так само із 260 тисяч учнів наразі лишилися на Харківщині 130 тисяч. Кількість дітей шкільного віку на окупованих територія складно порахувати, але, за інформацією чиновників, їх близько 10 тисяч. Приміром, у Малоданилівській селищній громаді за час від початку широкомасштабного московитського вторгнення до України зруйновано 66% закладів освіти, 66% дошкільних закладів та 2/3 медичних закладів.

На цей час атестати про середню освіту учні шкіл Харківщини можуть отримати у Мереф’янському медичному ліцеї. Пісочинському та Валківському ліцеях: громади, які перебувають в окупації, розподілені між ними рівномірно. Також вже понад 50 учням атестати відправлено за кордон.

Тим не менш у Харкові збільшилася кількість працюючих супермаркетів магазинів та аптек. За інформацією Харківської міськради зараз працюють 228 супермаркетів, 35 ринків, близько 250 аптек та закладів обслуговування, багато невеликих магазинів, у т.ч. місцевих торговельних мереж (“Посад” – 77 об’єктів, “Салтівський м’ясокомбінат” – 69, “Smile-market” – 51).

Львівський міський голова Андрій Садовий на зустрічі з делегацією секретаріату ЮНЕСКО закликав надати Харкову та Одесі статусу міст світової спадщини ЮНЕСКО, аби зберегти культурні пам’ятки від знищення під час війни, а також зазначив, що Львів готовий брати участь у процесі надання статусу міст світової спадщини.

Сам статус об’єкти всесвітньої спадщини дає для місту низку переваг:
* міжнародний престиж, залучення туристів та сприяння у збереженні цілісності пам’яток;
* постійний контроль за об’єктами світової спадщини;
* надання фінансування на реконструкцію та відновлення пам’яток міст, що входять до списку світової спадщини ЮНЕСКО (це дуже актуально для Харкова після війни);
* захист пам’яток від зазіхань влади знести чи перебудувати і у такий спосіб сплюндрувати ці об’єкти культурної спадщини замість їх відновлення – це дуже актуально для Харкова, оскільки міська влада вже заявила про плани знести кілька частково зруйнованих через обстріли та ракетні удари пам’яток історії та архітектури або перебудувати, втративши їх автентичний вигляд та історичну і культурну цінність.

У Харкові відбувся благодійний поетичний вечір, в рамках якого збиралися кошти на придбання 10 автівок для ЗСУ, в якому брали участь Сергій Жадан, Наталка Маринчак, Дмитро Клімов, Інна Шилова та Senin.

За приблизними підрахунками вартість робіт з відновлення Національно літературно-меморіального музею Григорія Сковороди у селі Сковородинівка Золочівської селищної громади, який був зруйнований 6 травня 2022 року, складає близько 30 млн гривень. Наразі планується розробити проєкт відновлення цього музею, залучивши на нього гроші меценатів, після чого планується залучити кошти на відновлення музею за кордоном.

Під час чергової евакуації через Печенізьку дамбу змогли виїхати на підконтрольну українському уряду територію понад 1100 людей з тимчасово окупованих територій Харківської області, з яких 295 – діти. Чергова евакуація була реалізована організацією “Допомагаємо виїхати”, яка займається підготовкою евакуації, а також волонтерами з гуманітарних організацій “Help me Kharkiv”, “Незламний Харків”, “Eventroom”, “D20 Kharkiv”, а також представниками “Червоного хреста”. Цього разу евакуація пройшло спокійно, хоча волонтери визнають, що однією з основних проблем лишається брак транспорту для швидкого та безпечного вивезення людей з небезпечної зони у смт Печеніги.

На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Московити обстрілюють прифронтові міста та села – смт Донець та Андріївка Донецької селищної громади, село Чепіль Балаклійської міської громади, Барвінкове, Велику Комишуваху, Дібрівне, Курульку, Маяк та Новомиколаївку Барвінківської міської громади.

Офіс Генерального прокурора оголосило про заочну підозру колишньому поліцейському 43-річному В’ячеславу Артюхову з смт Шевченкове (центр Шевченківської селищної громади) на Харківщині, який став колаборантом та став співпрацювати з окупантами, очоливши т.зв. “народну міліцію смт Шевченкове”. Також він допомагав московитам шукати поліцейських, які працювали в Куп’янському райвідділі поліції, агітував їх до співпраці з рашистами, допомагав облаштовувати блокпости в окупованому селищі.

Цікаво, що останніми днями на одному з блокпостів на окупованій території Харківщині між смт Шевченкове та Куп’янському сталася якась бавовна і всі окупанти, які були на ньому, відправилися на концерт Кобзона.

А от у Вовчанську окупанти змушують працювати та оформлювати за “законами московії”, а в тих, хто не погоджується, відбирають бізнес. Також рашисти відкривають свої магазини та привозять товари за завищеними цінами. Також на ринку у Вовчанську зробили перебудову. Проте в магазина є брак товарів, а аптеки зовсім прості, тому багато людей їздить до московії і привозять звіти необхідні товари. Електропостачання у Вовчанську є, але з перебоями, також є водопостачання.

В окупованому смт Великий Бурлук (центр Великобурлуцької селищної громади) московити наприкінці травня призначили своїм гауляйтером Євгена Юнакова, який був юристом у голови Вільхуватської сільської громади, уродженцем Великого Бурлука, освіту здобував в Юридичному університеті імені Ярослава Мудрого і завжди був прибічником “руzzкого міра”. Так от 10 липня він підірвався у власному автомобілі біля т.зв. “адміністрації смт Великий Бурлук” і отримав важкі поранення та помер на місці. Також відомо, що і голова Вільхуватської сільської громади Василь Сорокін також став колаборантом та працює на рашистів.

Після обстрілу московитами 8 липня гори Крем’янець в Ізюмі з реактивної артилерії, коли в цей час люди зібралися там зловити мобільний зв’язок та поговорити з рідними, є багато загиблих та поранених. В місцевих пабліках є інформація про понад 10 загиблих та понад 10 поранених. Окупаційна влада обіцяла повідомити імена загиблих, але протягом кількох днів цього не зробила. Також через проблеми зі зв’язком неможливо повідомити рідних загиблих та поранених. Основною причиною такого обстрілу є, ймовірно, успішність дій української артилерії, яка знищує склади з боєприпасами та нещодавно знищила командний пункт московитів в місті. Тому це є помста та залякування з метою пропаганди, що це роблять українські військові, хоча люди бачили звідки летіли ті ракети, а через активний виїзд людей з окупованого міста через евакуаційний маршрут через Печенізьку дамбу.

Тим часом у багатьох українців дуже сильно підгоріло через інтерв’ю американської когресвумен Вікторії Спартц одному українському онлайн-виданню та її критику українців, бо багато критику було щодо зовнішніх ознак. Проте її критика цілком доречна: у нас відсутня нормальна система контролю витрат публічних фінансів. Ті поодинокі активісти, які намагаються її вибудувати чи знайти рішення як мінімізувати неефективне використання публічних фінансів тонуть серед маси антирозвиткових груп, для яких боротьба з корупцією вже якесь місіонерство та багато в чому імітація діяльності: про одні факти можна оголосили, а про інші – ні. Так само і критика, що для значної частини країни війни не існує. На жаль, це факт. Для частини (хоч і невеликої) харківців війни також немає, а в тилу таких більше – чим далі на захід – тим більше. У нас для частини уряду (ті, хто підтримує фіскалізацію) війни немає. На війні потрібні масово пікапи, але ж ні, у нас повернули збори під час ввезення вживаних автівок з-за кордону. Вікторія Спартц говорить про системні проблеми України та українців. Це не означає, що підтримка припиниться, але США мають звертати увагу на ці речі і їх контролювати зі свого боку. бо це гроші платників податків США. Нарешті, в інтерв’ю йдеться про побоювання Спартц, що можлива причетність Єрмака та Татарова до агентури московитів сприятиме потраплянню зразків чи таємної інформації про американську зброї до рашистів та промосковських сирійців. Мова не про те, що якийсь підрозділ продасть зброю московитам, а про вищий рівень. Це реальні загрози і на них треба коректно реагувати всім: і владі, і всім українцям. І так, це найбільша війна в Європі (та й не тільки) після Другої світової війни.

На московії чергова бавовна. Десь близько півночі трапилася бавовна в прикордонному районі Бєлгородської області – в районі смт Октябрскій сіл Чєрємошноє і Нєчаєвка. Назвали це “отвєтний обстрєл”. Цікаво-цікаво… Але обстріл може бути і не у відповідь, а навіть обстрілом від своїх для підвищення панічних настроїв у Бєлгородській області. А ще московити у своїх медіа вигадали новий евфемізм після того, як ЗСУ за допомогою Himars знищили склад боєприпасів для РСЗВ в окупованій Новій Каховці, який, як кажуть, московити розвантажували (очевидно, з ешелонів) три дні. Тепер у рашистів це називається “склад селітри”. Так і запишемо “бавовна селітри” – знищити склад з боєприпасами окупантів.

Із смішного. На один з блокпостів в окупованому Лисичанську московити притягнули… тадамм…. Т-34!!! Так і не зрозуміло: чи вони зняли його десь з постаменту в місті, чи притягнули щось розконсервоване. Реконструктори…

Ну а премію дарвіна та абонемент на концерт кобзона отримують московитські офіцери після удару українських військ HIMARS’ом по штабу окупантів в Херсоні:
* начальник штабу 22 армійського корпусу московії генерал-майор Насбулін,
* командир 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії полковник Андрєй Горобєц,
* заступник командира 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії полковник Сєрґєй Кєнс,
* начальник оперативного штабу 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії підполковник Коваль,
* начальник артилерії 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії підполковник Гордєєв

Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомагаємо волонтерам, медикам та рятувальникам. Все буде Україна!

Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові

About Сергій Петров 249 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії