День був тихий – були лише поодинокі обстріли північних околиць Харкова. Вперше за понад 1,5 місяці безпосередньо по Харкову не було завдано ракетних ударів з-під Бєлгорода. Міський голова Харкова Ігор Терехов дав велике інтерв’ю для ЗМІ, в якому підтвердив, що навчальний рік у школах буде лише в онлайн-форматі, заявив про 500 будинків, які не підлягають відновленню та про 150 тисяч харків’ян, які втратили свої квартири та помешкання, а також про виконання міського бюджету на 82,4% в умовах воєнного стану.
День був загалом спокійний: тривають поодинокі обстріли північних околиць Харкова, зокрема, Північної Салтівки та П’ятихаток. О другій ночі по околицям Харкова було кілька артилерійських ударів, а от в цей же час два ракетних удари вдарили по Чугуєву, через що пошкоджені багатоповерхові та приватні житлові будинки, водогін (у частині міста тимчасово було відсутнє водопостачання). Але серйозних руйнувань не було, не було і потерпілих. Вперше за період з 2 червня по Харкову (без ближніх передмість) не були завдані саме ракетні удари – тому більшість харків’ян могли спати відносно спокійно, крім факту повітряної тривоги.
А от о 4-й ранку 19 липня ракетні удари були завдані по селу Клугино-Башкирівка (там знаходиться ППД 92-ї окремої механізованої бригади). По Харкову ракетних ударів не було і харківці цю ніч спали спокійно. Я так розумію, що на певний час московити переключилися на терор чугуївців. Зважаючи на постійну інформацію з Куп’янська про чергову бавовну в окупованому місті, подібні ракетні удари слід розцінювати як помсту та психологічний терор проти мешканців міста та навколишніх населених пунктів.
Тривають обстріли північних і східних передмість Харкова – Руських і Черкаських Тишків, Борщової, Циркунів, Питомника, Нового, Дементіївки, Безруків, Цупівки, Руської Лозової, смт Слатине та Прудянка, Дергачів. У Циркунах через обстріл загорілося приміщення місцевої амбулаторії (раніше мала статус лікарні), яка від початку вторгнення московитів не працювала, була збудована ще у 1913 році. Через пожежу все приміщення вигоріло – лишилися лише стіни. Також рашисти обстрілювали смт Золочів, та Уди Золочівської селищної громади. Обстрілам піддаються Рубіжне, Верхній Салтів Вовчанської міської громади, смт Старий Салтів, смт Печеніги, Чугуїв та село Леб’яже Чкаловської селищної громади. Через обстріли поранень зазнали двоє людей у Харківському районі, а також троє – у Чугуївському районі.
На північ і північний схід від Харкова тривають бої. Московити черговий штурм позицій українських бійців здійснили у бік села Уди, але, зазнавши втрат, відійшли. Разом з тим, в Дементівці, яку протягом тижня штурмували рашисти, виявлено було диверсійно-розвідувальну групу морської піхоти Північного флоту ВМФ московії. Було знешкоджено 36 осіб особового складу, захоплена зброя та амуніція, а також у полон потрапив командира взводу 140 загону спеціального призначення боротьби з підводними диверсійними силами та засобами Північного флоту ВМФ московії. Групі було поставлена задача взяти пануючу висоту біля села, але наші військові завадили планам окупантам.
До речі, СБУ опублікувала цікаву інформацію щодо топографічних карт, які знайдено в документах на деокупованих територіях. Вже відомо, що московити використовували старі топографічні карти 1985 року для Київської області чи 1988 року для наступу на Харків (так, на тих картах Північна Салтівка відсутня, бо лише у 1987 році почалося її будівництво). Проте виявлено, що один з батальйону 138-ї гвардійської мотострілецької бригади московії отримали карту району Харкова 1969 року. Так, на цій карті немає Салтівського житлового масиву (хоча він лише на початку 1960-х почав будуватися, але більшість мікрорайонів були в процесі будівництва) – тобто вся територія на північ від Салтівського шосе (південніше від 3-х Салтівських селищ), також на карті відсутні Трав’янське і Муромське водосховища, зведені у 1970-ті роки. Чому ж так? Все просто: московити не оновлювали карти України для себе. Оскільки вони розраховували всю операцію на тиждень – два, то їм потрібні були лише основні траси і більше нічого. А брак карт – нормальне явище, коли не розрахували кількість підрозділів, що залучаються. І тоді вже діставали все, що є в архівах – от і дістали більш стару версію карти. Загалом московитська корупція і тут зіграла на руку українським оборонцям.
Місто живе у звичному житті. Але що кидається у вічі. По-перше, незвично на фоні пошкоджених будинків та пустих вулиць на Салтівці бачити трамвай, який курсує. Це, з одного боку, сюрреалістично, а іншого – показує, що якесь відновлення життя відбувається. Взагалі по місту видно, що навіть в пошкоджених будинках (інколи частково зруйнованих) відкрилася якась крамниця. З другого боку, людей безпосередньо на вулицях небагато.
Міський голова Тєрєхов дав Суспільному інтерв’ю, звісно, московитською, чим порушив мовний закон – тепер його мають попередити про необхідність перейти у спілкуванні в публічному просторі на українську. Наступна скарга з певним часом інтервалом – і це буде штраф.
Що цікавого розповів Харківський міський голова. У Харкові 110 шкіл як він каже “зруйновані” (хоча, ні – це і пошкоджені і зруйновані). Цікаво, що ще понад місць тому пошкоджених шкіл було 109, потім кілька тижнів ракетних ударів зруйнували та пошкодили ще до десятка шкіл, а у нього все одно 110… Також він визнав, що обладнаних бомбосховищ і укриттів (які відповідають всім вимогам) у школах недостатньо (по суті – бракує). Тому освітній процес буде з 1 вересня лише онлайн.
Також, за словами Терехова, десь 150 тисяч мешканців Харкова залишилися без житла через обстріли московитами міста. Наразі для забезпечення потреб людей, яким немає де жити, використовують гуртожитки вишів Харкова: це стосується як харків’ян та і евакуйованих людей з області. Тим харків’янам, які повертатимуться до міста попри те, що їх житло зруйноване, пропонуватимуть гуртожитки. Але попри це дехто з мешканців міста через постійні ракетні удари по місту лишаються жити на станціях метро – це невелика кількість, але все ж такі є.
Відновлення Харкова почнеться як тільки встановиться стабільна безпекова ситуація. Міський голова стверджує, що будуть перебудовувати Північну Салтівку по-новому, створять надсучасні житлові мікрорайони. Але, я вже казав і ще раз скажу, відбудовувати пошкоджені північні околиці Харкова немає сенсу – краще на цих територіях створити ще одну лінію оборони, а самі будівлі законсервувати. На жаль, загроза з боку московії не зникне доти, поки вона не буде поділена на 15-20+ окремих державних утворень.
Також у Харкові за рахунок субвенції з держбюджету встановлюють металопластикові вікна в будинках. які були пошкоджені внаслідок обстрілів. Проте вікна з незначними пошкодженнями (якщо просто пробите скло, а рама вціліла) – не замінюють.
Міська влада готується до нового опалювального сезону. Знову різниться кількість будинків, які не підлягають відновленню – тепер Терехов озвучив цифру у близько 500. Проте це та кількість, де є пошкодження, де неможливо у частину будинку подати воду чи тепло (приміром, вигоріла квартира разом зі всіма комунікаціями). Також в рамках підготовчої роботи замінили близько 80 км трубопроводів, а планах – 200 км. Через цільові пошкодження мереж внаслідок обстрілів багато місць магістралей необхідно замінювати. Також є проблеми із котельнями – деякі з них зруйновані.
Бюджет Харкова за перше півріччя виконаний на 82.4%, а у другому півріччі міський голова очікує зниження надходжень – економічна ситуація справді достатньо складна. І багато підприємств та компаній так і не запустили свою роботу чи переїхали у більш безпечні місця. Також міський голова визнає, що комунальні підприємства, організації та установи зараз є одними з основних роботодавців у місті.
Також у Харкові відновлюють проїзди метрополітену, які були пошкоджені внаслідок ракетних обстрілів по одному із електродепо.
Як і у минулі понеділки, цього разу також вдалося провести евакуацію людей з тимчасово окупованих територій Харківської та Луганської областей через Печенізьку дамбу. У такий спосіб були евакуйовані 943 людини, серед яких 216 дітей. Евакуацію проводили волонтери організацій Eventroom, Kharkiv Help, Help me Kharkiv, “Незламний Харків” та ETOC за підтримки чеської ініціативи “Допомагаємо виїхати”, а також представників “Червоного Хреста”. Найбільшою проблемою для волонтерів наразі є брак транспортних засобів – так, до цієї евакуації не змогли відремонтувати чотири буси. Щодо подальших евакуацій волонтери не дають прогнозів, оскільки проїзд до дамби з боку окупованих територій – це ризики для тих, хто виїжджає, адже жодних зелених коридорів окупанти не дають.
На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Московити обстрілюють прифронтові села та містечка – село Чепіль Балаклійської міської громади, Велику Комишуваху, Дібрівне Барвінківської міської громади та Вірнопілля і Карнаухівку Оскільської сільської громади.
А от на окупованих територіях ситуація стабільно складна. На території одного із сільгосппідприємств у смт Борова московити організували морг, куди звозять померлих рашистів. Водночас, з окупованих територій московити активно вивозять зерно до московії – не виняток і територія Борівської селищної громади.
Також, за повідомленням видання “Обрії Ізюмщини”, біля розбитого мосту через річку Оскіл в однойменному селі (центр Оскільської сільської громади) окупанти споруджують тимчасову переправу для курсування транспорту – на відео видно, що вони в основу переправи кладуть труби великого діаметру.
А от в окупованому Ізюмі один з колаборантів, міський голова Ізюма у 2009-2015 роках, який допомагав в організації заходу до міста московитських військ, а за окупаційної влади став “головлікарем центральної районної лікарні”, для рашистських пропагандистських медіа зробив заяву, що ЗСУ обстрілюють місця великого скупчення людей.
А ще Харківська обласна прокуратура оголосила заочно підозру у державній зраді начальнику електричних мереж у Куп’янську Олександру Бондаренку, 1976 р.н., який став колаборантом, пішов на співпрацю з окупантами 28 лютого 2022 року та відновив електропостачання для потреб московитських військових у Куп’янську, Балаклії, Ізюмі, Шевченковому, Боровій, Великому Бурлуку та Дворічній, у першу чергу, для курсування електровозів, відновлення ліній електропередачі та підстанцій напругою 110 кВ між Валуйками, Тополями, Куп’янськом, Курилівкою, Сватовим, тягою Циганською, Ізюмом та тягою Букине, що дало змогу частково відновити залізничне сполучення з використанням електровозів, а також затвердив проєкт будівництва повітряної лінії електропередачі між підстанціями “Валки” (територія Бєлгородської області) та “Тополі” довжиною 5,5 км.
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомагаємо волонтерам, медикам та рятувальникам. Все буде Україна!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові