Сьогодні московитські обстріли Харкова посилилися. Переважно ситуація була приблизно аналогічною до інших днів, коли обстріли були по північним околицям міста. Але вперше за кілька днів обстріляли околиці Олексіївки та Малу Данилівку одночасно. Також обстрілам піддалася і Північна Салтівка та Велика Данилівка – є нові пошкодження будинків внаслідок обстрілів. Ввечері, вже після 18-ї години, вперше з 21 липня було завдано денного удару з реактивної артилерії – під удар потрапила промислова зона ХТЗ – на щастя, без жертв і постраждалих. Після цього за певний час загула сирена – попередження про повітряну тривогу, а от попередження про загрозу артобстрілу навдивовижу не було. Водночас, вечірніх активностей московитів, які були в передні кілька днів, не було – принаймні мені не було нічого чутно.
А от ніч і ранок 30 липня виявилися зовсім важкими: вперше за весь час нічних ракетних ударів по Харкову та передмістям вони трапилися двічі (!!) за ніч. Спочатку о пів на третю чотири ракетних удари по Слобідському району Харкова, внаслідок чого трапилася велика пожежа та зруйновано центральне крило одного з училищ Харкова у Слобідському районі Харкова на селищі Машинобудівників (Артьома) (за інформацією, міського голови Терехова по закладу освіти прилетіло 3 ракети), а також прилетіло і по території заводу імені Малишева. Після влучання в училище почалася велика пожежа. Дим над містом бачили і зранку, і вдень – площа пожежі, за даними ДСНС, склала понад 2,5 тис. кв. м., а у її гасінні брали участь понад 100 осіб та 18 одиниць пожежної техніки. Пожежа була настільки масштабною, що її ліквідували лише ввечері – о 19-08. Це перша настільки велика пожежа через ракетні удари чи обстріли міста з артилерії з квітня цього року.
Другий за ніч ракетний удар стався за п’ять хвилин до четвертої (раніше московити ракетні удари робили за кілька хвилин по котрійсь годині чи пів години, а тут – до. Це цікава зміна в контексті плаваючого графіку) – по території одного з об’єктів у Новобаварському районі прилетіло дві ракети, які влучили в землю. За інформацією поліції, по цьому об’єкту вже прилітало і раніше, а вирви були розміром близько 10 метрів в діаметрі та глибиною понад 5 метрів. За інформацією поліції, московити всі ракетні удари завдавали ракетами від комплексу “С-300”.
Разом з цим ракетних ударів цієї ночі по Чугуєву та його околицям не завдавалися.
А от зранку 31 липня ракетні удари були завдані о 4-й годині – прилетіло шість ракет по Немишлі у Харкові (зруйноване виробнича будівля), а також за пів години дві ракети по околицям Змієва – знищено фермерське господарство у селищі Бутівка Зміївської міської громади.
Два ракетні удари за ніч з різницею протягом кількох годин чи пів години означають два моменти. Перше, московити посилюють терор: тобто йдеться контроль часу сну та психологічного стану харківців. Посилення ракетних ударів після кількох днів відпочинку в контексті нагнітання загального психічного терору: і вбивства українських військовополонених (як епізод із кастрацією, так і демонстративне масове вбивство в Оленівці, після якого Посольство московії у Великій Британії заявило, що “Азовці” мали бути страчені, але не через розстріл, а у принизливий спосіб – через повішення; рашисти, схоже, добре знаються на специфіці смертної кари). Друге, це ускладнення роботи наших рятувальних служб – це вимотування ресурсів Крім того, рятувальникам, які чергують вночі, приходиться складно ще й психологічно: ніхто не знає яка частина матиме поїхати на виїзд цієї ночі. І ще цікаве, про що я не писав. Після ракетного удару днями, який прийшовся після півночі у мене було запитання: чи буде ракетний удар о четвертій ранку. Того дня його не було. А от сьогодні був був попри те, що до цього вже було населено чотири удари в інший час. Загальна мета – примусити нас до перемир’я на умовах московії на час, поки московія не накопичить сили для продовження кампанії із захоплення і знищення України. Московити намагаються змусити нас до перемовин через залякування населення, але між українцями та московитами є надто велика різниця менталітету. І те, що залякує і знерухомлює московитів, українців навпаки змушує діяти. Ці базові відмінності, попри серйозну аналітичну роботу протягом 2017-2021 років (оті всі онлайн-тести типу “яка ти білочка сьогодні”), вони так і не змогли зрозуміти. Це є одним з факторів нашої сили.
Із спілкування зі знайомими я чую кілька симптоматичних характеристик: в одних сон стає ще міцніше – і вони просто не чують ракетних ударів, а інших сон стає гіршим – вони по кілька разів за ніч прокидаються через нервовість, а у більшости стається комбінований тип: коли ракетні удари достатньо далекі від них – вони сплять міцно, а коли прилітає відносно близько – вони чимдуж біжать у коридор і там облаштовуються. Це та психологічна нестабільність, яка, серед іншого, є метою московитів.
Протягом двох днів тривають обстріли північних і східних передмість Харкова – Руських і Черкаських Тишків, Борщової, Петрівки, Михайлівки, Циркунів, Руської Лозової, Питомника, Нового Дементіївки, Безруків, Цупівки, смт Слатине та Прудянка, Дергачів. У Дергачівській міській громаді поранення зазнав чоловік. Також рашисти обстріляли смт Золочів, Дуванка, Світличне, Шаповалівка Золочівської селищної громади. Обстрілам піддаються Перемога Липецької сільської громади, Верхній Салтів Вовчанської міської громади, смт Піщане Старосалтівської селищної громади, смт Печеніги, Чугуїв, Клугино-Башкирівка Чугуївської міської громади, Леб’яже, Коробочкине Чкаловської селищної громади та село Мосьпанове Малинівської селищної громади.
На північ і північний схід від Харкова тривають бої, проте спроби атак московитів закінчуються нічим.
З 1 серпня 14 пунктів видачі комплексних продуктових наборів від Харківської облвійськадміністрації будуть працювати 3 дні на тиждень (вівторок, четвер, субота з 09:00 до 16:00). До набору мають входити 14 позицій: олія, чотири порції м’ясної консерви, рибна консерва, кава або чай. До чаю додають печиво, хлібці або сухарики. Також є макарони, манка, рис, пшоно, молоко, овочева консерва, цукор та борошно. Разом з цим видача наборів територіальним громадах Харківської області продовжуватиметься і надалі без змін.
Протягом останніх двох тижнів поступово евакуюють постраждалі від обстрілів трамвайні вагони з району Салтівського трамвайного депо та самого депо – які можуть технічно їхати: їх чіпляють до трактора і так тягнуть до іншого депо на Новожанове на іншому краю міста. Чесно, дивно, що тільки у липні міська влада, яка весь час кричала про понад половину знищеного парку трамвайних вагонів зайнялася їх евакуацією. А, приміром, не у травні, коли масовані обстріли північних околиць Харкова припинилися. Звісно, є нюанси і зі станом рейок, а проте якщо щось дуже хочеться міській владі, то вона організовує цей процес буквально протягом тижня – максимум півтора. Мені відомо, що по Салтівському трамвайному депо ще не один раз від травня прилітало, а отже вчасна евакуація звіти більш-менш вцілілого та цінного рухомого складу могла убезпечити від додаткових пошкоджень, які могли бути спричинені обстрілами.
За словами начальника Головного управління Нацполіції у Харківській області Володимира Тимошка найактивніші обстріли відбуваються у Золочівській селищній, Дергачівській міській, Липецький сільській громадах, на Вовчанському напрямку (ймовірно, йдеться про Вовчанську міську та Старосалтівську селищну громади), напрямок Барвінкового, Балаклії, Ізюма, а також місто Харків.
За інформацією директори Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки Наталі Шостко, із 706 публічних бібліотек в комунальному підпорядкуванні, які існують у Харківській області, 215 перебувають на тимчасово окупованій території, а певна кількість (близько 40 бібліотек перебувають на території, що в зоні бойових дій (напр., Циркунівська сільська, Дергачівська міська громади тощо) – який їх стан невідомо, оскільки часто місцеві бібліотеки розміщуються в будинках культури чи школах, які є об’єктами, по яким гатять московити. Яскравий приклад – Лозова та Дергачі, де бібліотеки були в будинках культури. Але на цей час відомо про 10 бібліотек в області, які постраждали через обстріли та воєнні дії (згоріла майже до тла публічна бібліотека громади в Барвінковому, зруйновані дитяча та доросла бібліотека в багатоповерхівці в центрі Ізюма. Пошкоджені бібліотеки в передмістях Харкова, зокрема, у Вільхівській громаді. Також невідомий стан бібліотек в окупованій Козачій Лопані чи фронтовій Прудянці. З бібліотек на підконтрольній уряду території на червень 220 бібліотек були на простої і близько 300 працювали.
Приміром, у Близнюківській селищній громаді бібліотеки працюють не повний робочий день на 2/з його тривалості – їх всього 28, і в них працює 33 співробітники. Бібліотекарі попри всі проблеми все одно працюють та проводять заходи, розповідають про свята, а зараз найбільшим попитом користуються книжки українських авторів та українською мовою, багато людей почали цікавитися українською історією.
Ситуація з бібліотеками на окупованих територіях складна, оскільки під час децентралізації та передачі їх до громад бібліотеки стали “почищеними” – у публічних бібліотек було завдання актуалізації бібліотечних фондів, щоби не було старої морально застарілої літератури. І в них лишилося із совєтської літератури хіба що щось із класичної літератури.
Вдень біля села Вільхівка, яка була звільнена від московитів наприкінці березня 2022 року, на полі підірвався комбайн. Комбайнера з пораненнями госпіталізували до лікарні. Після цього сапери ДСНС обстежили прилеглу територію і не виявили вибухонебезпечних предметів.
Уряд оновив список громад, які розташовані у районі бойових дій та на тимчасово окупованих територіях – на основі цього виплачуються кошти внутрішньо переміщеним особам чи надаються інші пільги. Раніше у списку не було пʼяти громад, розташованих в укрупненому Красноградському районі. В оновлений список громад увійшли всі 56 громад Харківської області (чесно, не можу зрозуміти логіки, оскільки якраз “красноградські” перебувають у такому собі тилу), а також 7 громад Дніпропетровської, всі 37 Луганської, 55 Запорізької, всі 49 Херсонської, 25 Миколаївської, 21 Сумської та 5 Чернігівської областей, а всього переліку 321 громада.
На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Розвідка боєм московитської розвідувальної групи біля Нової Гусарівки Балаклійської міської громади та атаки у бік Дмитрівки та Бражківки Оскільської сільської громади були успішно відбиті українськими військовими. Це достатньо цікаво, що основні удари в останні дні рашисти перенесли на Балаклійсько-Барвінківський та Барвінківський напрямки, а от Слов’янський – наразі має невелике затишшя. Московити обстрілюють прифронтові села – смт Андріївка Донецької селищної громади, Асіївку, Гусарівку, Петрівське та Чепіль Балаклійської міської громади, Норцівку та Залиман Савинської селищної громади.
Харківська обласна прокуратура оголосила про заочну підозру кільком колаборантам:
– начальнику відділу освіти Куп’янської міської ради Роману Долгіну, 1990 р.н. за фактом колабораційної діяльності, який пішов на співпрацю з окупантами тв став на початку березня начальником “відділу освіти Куп’янського району” в окупаційній т.зв. “тимчасовій цивільній адміністрації” Куп’янського району. Так, Долгін у червні возив вчителів Куп’янська до тимчасово окупованого Луганська на т.зв. “курси перепідготовки”, щоб їх “навчили” працювати за московитськими освітніми програмами (зокрема, щодо ключення дисциплін для дошкільнят “Моє отєчєство” та “Правовоє воспітаніє”), організував підписання “контрактів” вчителів з окупаційною владою, а також займався видачею випускникам атестатів за рашистськими стандартами та наповнення шкіл московитськими підручниками, заборонивши українську символіку, встановило слідство.
– керівнику центральної міської лікарні у Куп’янську, депутату Куп’янської міської ради від партії “Блок Світличної “Разом” Аббяссу Пакішеву, 1958 р.н., за фактом колабораційної діяльності, який пішов на співпрацю з окупантами тв став на початку березня начальником т.зв. “управління охорони здоров’я” в окупаційній т.зв.”тимчасовій цивільній адміністрації” Куп’янського району та з перших днів окупації Куп’янська вирішував питання медичного забезпечення та лікування московитських військових. За це його висунули на посаду начальника т.зв. “управління охорони здоров’я” в окупаційній т.зв. “тимчасовій цивільній адміністрації” Харківської області.
А Офіс Генпрокурора повідомив про підозру за фактом колабораційної діяльності вже колишній студентці 4 курсу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, яка в окупованому Маріуполі стала керівницею т.зв. “громадської приймальні руху “Донецька республіка”. Після того, як наприкінці травня стало відомо про цей факт, її було відраховано з вишу. Крім пропаганди московитської ідеології, участі в інформаційно-пропагандистських заходах, вона організовує роботу з підготовки до проведення фейкових виборів і референдуму в окупованому місті.
Підприємців у Боровій примушують оформлювати т.зв. “тимчасові патенти на ведення підприємницької діяльності”, які коштують 30-40 тисяч рублів. Для більшості з них такі суми є непомірними, але ті підприємці, які є близькими до окупаційної влади, отримують такі дозволи. А по самій Боровій московити протягом останніх днів здійснили обстріл, через що постраждала низка житлових будинків у селищі.
Вчителі закладів освіти з окупованих територіях Харківщини, які виїхали з цих терен, планують розпочати наступний навчальний рік дистанційно. Приміром, в Борівській селищній громаді це буде проходити на базі кількох шкіл. Відомо, що 430 школярів, які виїхали з Борівщини, планують і далі навчатися на базі своїх шкіл. А для дітей, які лишилися на окупованих територіях та не мають інтернету, передбачена домашня форма навчання із періодичним зв’язком із вчителями.
За інформацією окупаційної влади, на окупованих територіях Харківщини наразі планується всадити за парти в новому навчальному році близько 2 тис. учнів, які будуть вчитися за московитськими навчальними програмами. Сам освітній процес має бути очний. Зі шкільних бібліотек рашисти вилучають українські книжки та підручними, на “заміну” яким завозять московитські підручники. Але для шкіл московити продовжують шукати і вчителів, які погодилися би працювати на окупантів і викладати за московитськими програмами, і учнів для них. Окупанти розповідають, що директори шкіл та завідувачі дитсадків, які будуть працювати на московитів, “підвищать кваліфікацію” у Москві в академії Міністерства просвєщєнія, а вчителі початкових класів, московитської мови і літератури та історії “підвищать кваліфікацію” в Ростові-на-Дону. На окупованих територіях Харківщини розташовано близько 120 шкіл, багато з яких зруйновані та суттєвого пошкоджені і в них розпочати навчальний рік не вийде. Навіть гауляйтер т.зв. голова окупаційної т.зв. “військово-цивільної адміністрації” Харківської області обіцяє, що у вересні навчання розпочнеться у 98 школах, але перед цих потрібно ці школи “акредитувати” “за московитськими стандартами”. На цей час, за інформацією окупаційної влади, лише 2 школи пройшли таку “акредитацію” – гімназія у Куп’янську та школа №11 в Ізюмі. Остання була зруйнована у липні, за словами, окупантів через дії української армії (ймовірно, це та школа, в якій було українською артилерією знищено командний пункт московитської армії; як це мило – в єдиній “акредитованій за московитськими стандартами” школі в Ізюмі розмістити штаб армійського рівня).
Попри видачу випускника шкіл окупованих територій Харківської області дипломів псевдомосковитського зразка і обіцянки про квоти в московитських вишах (їх всього 12: 2 у Криму, а інші у прикордонних з Україною регіонах московії), але списках на квоти в цих вишах немає згадки про “Харківську область”, а лише про ОРДЛО – т.зв. “ДНР” та “ЛНР”.
Депутат Вовчанської міської ради, заступник директора Вовчанського агрегатного заводу Олег Топорков, колишній працівник поліції розповів про життя в окупації у Вовчанську. Окупація Вовчанська сталася у перші години – обстріли о 4:45, а вже ближче до 6-7-ї години поїхали колони танків військових московії, а ближче до обіду увійшли і підрозділи з ОРДЛО. В перші години було підірвано мости у Вовчанську та через Сіверський Донець. Окупанти спершу розміщувалися у будівлі райвідділу поліції, а потім у приміщеннях прикордонного загону, а за кілька днів почали шукати по місту правоохоронців та учасників АТО. І від цього часу Вовчанськ був відрізаний від України. 7 березня він разом із своїми колишніми колегами-правоохоронцями підняв прапор України на центральній площі Вовчанська. Після цього до нього прийшли і військові, і ФСБешники, і всякі різні представники московитів та викрали і вивезли до пункту пропуску Шебекіно – фізично впливали, перевірили переписку та контакти в телефоні, а потім відпустили. За тиждень, 15 березня його вдруге затримали рашисти, вже разом з дружиною Ольгою Топорковою – колишньої міської голови, а зараз секретарки Вовчанської міської ради. Затримали і двох його друзів-депутатів. Погрожували вбити, катували, спонукали до співпраці, щоби дружина погодилась провести публічні заходи для організації окупаційного режиму, але ані він, ані його дружина не погодилися на співпрацю. Після цього він втік з дружиною та переховувався у Вовчанську у закинутій будівлі протягом 40 днів. Люди з Вовчанська допомагали переховуватися, переховували його дітей, допомогли вивезти дітей до Харкова, а також виїхати йому та дружині. На шляху було багато блокпостів і цей шлях був небезпечний, приміром, одне місце вони проїхали за 40 хвилин до початку обстрілу того місця. Вони виїхали до Харкова 23 квітня, а згодом поїхали далі в інше місто України.
А на території Вовчанського агрегатного заводу створено фільтраційний табір, де катують людей, зокрема і струмом. Багато людей сидять там місяцями, дехто зник, щонайменше 10 людей. А зараз у таборі перебуває щонайменше 100 людей. Зараз Олег Топорков лікується після травм під час допитів від московитів і потім планує іти захищати Україну.
А от ветерана Другої світової війни, учасника Сталінградської битви 99-річного Айказа Овсепяна з його літньою донькою Ольгою із окупованої Балаклії вивезла до Бєлгороду Росгвардія, про що окупанти відзвітували на московитських пропагандистських ресурсах.
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомагаємо волонтерам, медикам та рятувальникам. Все буде Україна!
