Почався останній місяць літа. Літо цього року не надто спекотне і достатньо дощове, порівняно з минулим роком. Якось швидко проходить пробігає літо. Ніби ото тільки стало справді тепло, а вже от-от скоро повернімося до осіннього одягу.
1 серпня Московитські обстріли Харкова були посилилися. По-перше, зранку о 7-10 з реактивної системи залпового вогню “Ураган” було обстріляно Східну Салтівку – було пряме влучання по автобусній зупинці, в результаті бчого було поранено людину – згодом вона від отриманих травм померла в лікарні. Це був 74-річний машиніст екскаватору “Харківводоканалу” Микола Токар. Також снаряди прилетіли у двори багатоповерхівок, одна з касет розірвалася біля автівки та фактично знищила її моторний відсік. У будинках повибивало вікна вибуховою хвилею. Також поранення зазнала внаслідок цього обстрілу ще одна особа. На околицях обстріли час від часу були, найбільш інтенсивно в околицях П’ятихаток та особливо Північної Салтівки. Нас знову закинуло туди – за запитами людей проводили фіксацію пошкоджених будинків (щодо деталей звертайтеся до мене в особисті повідомлення, і так, це абсолютно безкоштовно для вас) – було чутно артдуелі: мінуси, плюси, РСЗВ. Це вже шостий цілеспрямований удар по зупинці громадського транспорту у Харкові. До речі, Харків не єдине місто, в якому рашисти використовують тактику максимілізації жертв через обстріли зупинок громадського транспорту. Кілька днів тому подібний обстріл з численними жертвами стався у Миколаєві, ще одному місті, яке як і Харків страждає від обстрілів з реактивної артилерії та ракетних ударів. А минулий удар по зупинці у Харкові стався 20 та 21 липня.
До речі, вже з 1 серпня у Києві наземний громадський транспорт на час повітряної тривоги зупиняється. Про подібне у Харкові говорить і міський голова Терехов (щоправда, я поки підтверджень цьому не бачив і не чув). Але зупиняти наземний громадський транспорт без укриттів – це справді безглуздо. Правильний механізм застосування цього правила має бути такий: у разі повітряної тривоги громадський транспорт довозить до укриття на зупинці громадського транспорту (перше з таких у Харкові десь за півтора тижні мають встановити), станції метрополітену або підземного переходу і висаджує пасажирів. А то зараз трапляються ситуації у Києві, що пасажири просто чекають завершення повітряної тривоги в автобусі / тролейбусі / трамваї. При тому, що у Києві укриттів на зупинках транспорту немає і поки не проєктується).
А от о 2-10 ночі по передмістям Харкова завдано 6 ракетних ударів – поприлітало в околиці Мерефи та Чугуєва. У Мерефі три ракети влучили по території та будівлям склотарного заводу (до слова, вже не вперше), який не працює з 2014 року і перебуває в стані “продажу”. Підприємство було засноване ще 1896 року бельгійцями. У середині 2000-х пройшло модернізацію, але виробництво зупинили у грудні 2014 року. Поранення зазнав охоронець, його було госпіталізовано. Також прилетіло і по Чугуєву – по знову по виробничій будівлі одного з підприємств. По Харкову ракетних ударів цієї доби не було.
Протягом 2 серпня о 3-40 кількість обстрілів трохи зменшилася порівняно з понеділком. По-перше, обстрілів з реактивної артилерії з постраждалими не було. Після невеликої ранкової активізації московитів вони здебільшого затихли аж до вечора. Від поодиноких обстрілів протягом доби страждають як і раніше північні околиці Харкова. Ракетні удари цієї ночі (я нарахував чотири) були завдані знову по виробничим потужностям та будівлям одного з підприємств у Чугуївському районі.
А от о 3-55 3 серпня по Харкову знову було завдано два ракетних удари – по Холодногірському (ракета влучила у землю) та Новобаварському (по промпідприємству) районах.
Слід констатувати, що плаваючий графік ракетних ударів зазнав кілька змін: по-перше, останнім часом вони не припадають точно на перші кілька хвилин нової години, а мають зсув на 10-15 хвилин чи відбуваються за 5-10 хвилин до настання чергової години. Також вже вдруге Харків має паузу в ракетних ударах, яка триває кілька днів, після чого знову рашисти завдають ракетних ударів по місту. Проте московити за відсутності ракетних ударів не відпускають харківців від психологічного та акустичного терору.
Протягом двох днів тривають обстріли північних і східних передмість Харкова – Руських і Черкаських Тишків, Борщової, Петрівки, Михайлівки, Циркунів, Руської Лозової, Питомника, Нового Дементіївки, Безруків, Цупівки, смт Слатине та Прудянка, Дергачів. У Дергачівській міській громаді поранення зазнав чоловік. Також рашисти обстріляли смт Золочів, Басове, Олександрівка, Одноробівка, Івашки, Соснівку, Світличне Золочівської селищної громади (за час з початку широкомасштабного вторгнення у громаді загинули 57 та поранено 83 людей. Обстрілам піддаються Верхня Роганка Вільхівської сільської громади, Рубіжне, Замулівка Вовчанської міської громади, смт Старий Салтів Старосалтівської селищної громади, Чугуїв, Велика Бабка Чугуївської міської громади, Базаліївка, Коробочкине, Леб’яже, Ртищівка Чкаловської селищної громади та село Мосьпанове Малинівської селищної громади, а також Скрипаї Зміївської міської громади.
На північ і північний схід від Харкова тривають бої, проте спроби атак московитів закінчуються нічим. Протягом двох днів московити намагалися атакувати через Дементіївку та Байрак, проте всі атаки наші військові успішно відбили.
Ну а тим часом “Інститут вивчення війни” заплутався за ці дні в географії і почав лякати наступом на Харків, який насправді направлений на Барвінкове. Наступати на Харків через Барвінкове – дуже довга історія, яка для московитів навесні 1942 року завершилася взагалі однойменним казаном та полоном 220 тисяч совєтських військ. Так, дівчатка та хлопчики т.зв. “аналітики” заявили, що атаки від Нової Гусарівки у бік Гусарівки Балаклійської міської громади у загальному напрямку на Барвінкове (у березні московити намагалися атакувати цією дорогою, але в них нічого не вийшло, бо на цьому напрямку наші захисники зупинили просування, а потім визволили Гусарівку) “створює умови для наступальних операцій далі на захід у Харківській області або в напрямку Харкова”. Вибачте, у мене питання: вони карту дивилися чи писали “від фонаря”? Бо дуже схоже, що вони не дивилися ані детальну карту (хоча би простий Google maps, а не топографічну дво чи однокілометрівку), ані взагалі не можуть розгадати замислу військ рашистів (тут вже питання до кваліфікації аналітиків, які не вміють читати у відкриту, не кажучи про “між рядків”). Просто кілька уроків з географії. Отже, щоби створити умови для просування на захід Харківської області (хай і на її півдні – у бік Лозової) з тих позицій, з яких москеовити атакують наразі треба виконати два завдання: 1) оволодіти містом Барвінкове, 2) почати рух у бік Лозової від Барвінкове. Річ у тім, що єдина нормальна і адекватна дорога від Балаклії через Гусарівку лише на Петрівське Балаклійської міської громади та багатостраждальну Велику Комишуваху Барвінківської міської громади і далі на Барвінкове. Звісно, можна спробувати мазохістський спосіб піде на захід у бік Первомайського вздовж Сіверського Донця, у кожному селі петляючи (з якістю географічних карт окупантів можна легко заблукати), але тут треба бути неабияким поціновувачем творів Леопольда фон Захер-Махоха. І лише після оволодіння Барвінковим (фронт на цій ділянці не рухається) почати рух на захід, але, я підозрюю, що московитське командування не визначить такий “кидок мангуста” першочерговим. А от атакувати на Харків можна від Балаклії або у бік Чугуєва вздовж траси М-03, або у бік Змієва через смт Андріївка Донецької селищної громади. Єдині рухи були помічені поблизу села Гракове Чкаловської селищної громади (це напрямок на Чугуїв), які 92-га бригада притушила. У мене все більше складається враження, що “Інститут вивчення війни” під час складання своїх звітів керується не стільки реаліями того, що відбувається на фронтах, а всякими чутками, які поширюють московити у Харкові та Харківщині щодо можливого чергового наступу на місто. Як наступати від Балаклії у південно-східному напрямку на захід Харківської області та Харків (він на північний захід взагалі) мені навіть запитати складно. Цікаво, у авторів звіту та колишнього московитського президента Дмітрія Мєдвєдєва один дилер наркотиків чи все-таки різні?
Інша річ, що спроби атак на Харків з півночі та північного сходу справді не припиняються – вони тривають фактично щодня. І поспішний висновок того “Інституту вивчення війни” про завершення битви за Харків тому підтвердження. Вона ще завершилася та триває, хоч і не настільки інтенсивно, як до цього.
У Харкові тривають роботи з підготовки інфраструктури міста, перш за все котельних та теплових мереж до роботи у зимовий період. Водночас, міський голова Терехов підтверджує, що московити постійно обстрілюють підстанції, будівлі комунальних підприємств, теплоцентралі, що ми відзначали у своєму першому звіті про об’єкти, які є цілями для московитів на початку квітня 2022 року в результаті обстеження понад 150 різних об’єктів у Харкові. Але це не лише для створення паніки через харківців чи для передбачень Терехова (цілком очевидних) щодо можливого зриву рашистами початку оплювального періоду, а й спосіб спустошити місто через непридатність умов до проживання в Харкові. Це називається урбіцидом, ну а простіше – тактикою випаленої землі. До речі, електрики відновили трансформаторну підстанцію та подачу електроенергії до кількох багатоповерхових будинків у П’ятихатках, одному з найбільш постраждалих від обстрілів районів на півночі Харкова, де продовжують мешкати люди.
Вже троє харківців подали до Європейського суду з прав людини щодо руйнувань їх майна, спричиненого діями московитських військ. Ще 26 справ на стадії оформлення. Загалом команда юристів, що допомагає оформлювати безкоштовно справи постраждалим отримала 350 звернень, з яких 65 скарг вже відправили до ЄСПЛ.
Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму визначила складає список урбанонімів, які пов’язані з московією, її історією, культурою тощо. За інформації ради, найбільш поширенішими є назви на честь Юрія Гагаріна (у Харкові його імʼям названий проспект та станція метро), Алєксандра Пушкіна (носить імʼя вулиця у центрі Харкова), Іван Мічурін (названа набережна на Москалівці та вулиця у Жихорі), Валєрій Чкалов (вулиця у селищі Жуковського / район ХАІ), Максім Ґорькій (названий парк у центрі Харкова). Міхаіл Лєрмонтов (названа вулиця у центрі Харкова), Алєксандр Суворов (вулиця на ХТЗ), Владімір Маяковскій (вулиця у центрі Харкова), Алєксандр Матросов (вулиця на Качанівці – район Качанівської виправної колонії), Владімір Комаров.
За інформацією Департаменту освіти і науки Харківської ОВА, цього навчального року до шкіл Харківщини можуть піти 12199 першокласників, у тому числі 7002 дитини – у Харкові. Ця цифра без урахування дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територій області.
Через зменшення виробництва молока Харківщину очікує суттєве здорожчання молока, мінімум на 10%. Приміром, від обстрілів московитів постраждав Малороганський молочний завод у селищі Мала Рогань біля Харкова, ними знищено фермерське господарство “Агромол” у селі Шестакове Старосалтівської селищної громади (загинули сотні корів, в інша ферма компанії знаходиться в окупованому селищі Підсереднє Великобурлуцької селищної громади). Також на окупованій території розташовані Купʼянський молочноконсервний завод та Балаклійський молочний завод. На пропагандистських відео з окупованих територій видно, що продукція КМК вже має етикетки московитською мовою, а у червні молокозавод у Балаклії не працював через пошкоджену трансформаторну підстанцію.
У Вільхівці (центрі Вільхівської сільської громади) продовжують ексгумацію тіл загиблих місцевих мешканців. Так, ексгумували тіла літньої жінки, яка загинула у березні від обстрілу, а також чоловіка, який загинув під час обстрілу на кладовищі у селі, коли ховали оту іншу загиблу. Ще один поранений під час обстрілу кладовища помер в лікарні у Харкові від втрати крові.
Первомайська міська громада, як і всі громади Харківської області, віднесена до громад, де ведуться бойові дії. Оскільки через цей статус накладаються певні обмеження на діяльність, а через це страждає бюджет громади. Крім того, не можуть взяти кредит і підприємці. Тому місцева влада громади звернулася до Кабінету міністрів України щодо виключення з цього переліку. Насправді, ситуація з громадою складна. З одного боку, лінія фронту достатньо далеко від центру громади. Ближні до громади села Балаклійської міської громади постійно рашисти обстрілюють. По Первомайському у червні завдавався ракетний удар. На мою думку, все ж виключати цю громаду не варто. А от сусідні громади Красноградського райони чи південної частини Богодухівського району (Валківська міська та Коломацька селищна громади) – можна. Також Первомайська громада одне з місць, де розселилися переселенці – їх наразі близько 7,5 тисяч осіб.
Під час евакуації з тимчасово окупованих територій Харківської області виїхали понад 870 осіб, серед яких 203 дитини. Вивезенням людей займаються волонтери, але останнім часом вони стикаються. крім проблем з транспортом, який постійно потрібно ремонтувати, ще й з браком питної води, адже людям треба у спеку йти пішли десь зо 4 кілометри.
Поліцейські затримали чоловіка, який ймовірно причетний до корегування обстрілів: у його телефоні знайшли фото пошкоджених будівель Харкова після обстрілів та якихось “маячків”, а також московитські номери контактів, яким він пересилав цю інформацію.
На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Московити обстрілюють прифронтові села – Гусарівку, Новомиколаївку, Протопопівку та Чепіль Балаклійської міської громади, Норцівку Савинської селищної громади, Грушуваху, Гусарівку, Дібрівне, Рідне Барвінківської міської громади, а також Вірнопілля Оскільської сільської громади.
За інформацією Суспільного Харків, у селі Безмятежне Шевченківської селищної громади Харківщини московитські військові застрелили фермера Володимира Шкірю, після чого його тіло розчленували, закинули частини тіла в його машину та підпалили їх. Поліція Харківщини в рамках кримінального провадження перевіряє обставини злочину. Фермер був родом із Закарпаття, і його люди називали “Вуйко”.
А на окупованих територіях Харківщини вивозиться зерно старого врожаю. Зокрема, голова т.зв. “військово-цивільної адміністрації” гауляйтер Харківської області Віталій Ганчев підтвердив вивезення зерна та соняшника до московії. Також Ганчев та окупаційний гауляйтер ОРЛО т.зв. “ЛНР” Леонід Пасічник підписали угоду про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу з понад 20 статей, зокрема, про дозвіл Харківській області експортувати продукцію до московії через території ОРДЛО (т.зв. “ДНР” та “ЛНР”). Офіційно пояснюють, що вивезення зерно пов’язано з тим, що тривають жнива і потрібні пусті сховища, а новий врожай збирають навіть на землях, що залишилися “без хазяїна” (тобто ці землі просто віджали у старих власників).
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомагаємо волонтерам, медикам та рятувальникам. Все буде Україна!
Сергій Петров
