Харків. Хроніки атаки на місто, день 171-й (13.08.2022)

Перемикач мов

Перша загалом тиха половина дня змінилася не зовсім тихою другою половиною дня. Прилітало по Північній Салтівці, Великій Данилівці та селищу Жуковського. Почалось це десь о пів на другу, коли була загроза артобстрілу, а також повітряна тривога, щоправда якихось обстрілів не було і це була превентивна дія. Загалом в околицях всіх північних околиць Харкова були обстріли московитів. Через це міський голова Терехов повідомив про обстріл Київського району міста (він якраз і охоплює ці місцевості), проте сирени та оголошення про загрозу артобстрілу не було.
Пошкоджена тепломагістраль та коледж на Москалівці у Харкові
Фото: Сергій Петров. CC BY-SA 4.0
Вночі о 1-30 по Харкову завдано два ракетні удари – один по центральній частині міста (ракета влучила прямо у тепломагістраль діаметром 300 мм, яка живить 25 будинків в центрі міста і вже була підготовлена до опалювального сезону, знищивщи її та підняло бетонні лотки; вибуховою хвилею вибило вікна, пошкодило рами в одному з коледжів Харкова, зруйнувало вивіску на козирьку входу до нього), а впала на Нових Будинках, біля паркану готелю (на місці утворилася вирва діаметром до 5-7 метрів і глибиною 2,5 метри, пошкоджено деякі комунікації, пошкоджено будівлю готельно-розважального комплексу, автівки на його стоянці, серйозно побило господарські споруди, вибило вікна у багатоквартирних будинках, а також вікна у сімох (!!) тролейбусах, які, схоже, на ніч розосереджують з депо). У готелі в цей час були працівники та клієнти (кількадесят людей). Відтак, другий ракетний удар не обійшовся без корегувальника, найімовірніше когось з місцевих ммешканців, який і повідомив про особливість розосередження транспорту. І саме транспорт разом з акустичним терором був ціллю у цьому випадку. Поранення зазнали дві жінки, яким медики надали допомогу. За інформацією пабліків, ще 2 ракети вдарились десь в області,е звук вибуху я не чув – в цей час йшов достатньо сильний дощ, який добряче заглушив звук від вибухів прильоту ракет. В у двох харківських випадках це були ракети від ЗРК “С-300”.
А вночі, о 1-05 14 серпня по одному із селищ міського типу, де знаходиться вкрай важливий об’єкт критичної інфраструктури України, вдарило дві ракети, запущені з-під Бєлгорода. Одна ракета поцілила по території цього об’єкту, а інша по житловому кварталу, поранено троє людей.
Протягом двох днів тривали обстріли північних і східних передмість Харкова, вздовж всієї лінії фронту, – Руських і Черкаських Тишків, Петрівки, Черняків, Циркунів, Руської Лозової, Питомника, Нового, Дементіївки, Безруків, Цупівки, смт Слатине та Прудянка, Дергачів, а також смт Мала Данилівка та село Караван. Також рашисти обстріляли смт Золочів, де пошкоджено та зруйновано понад 14 житлових будинків. Обстрілам піддаються смт Старий Салтів, Чугуїв, Коробочкине, Леб’яже, Іванівка, Чкаловської селищної громади, Мосьпанове Малинівської селищної громади. Але наймасованіші обстріли вже 4-й день відбуваються по Циркунам – московити їх просто стирають з лиця землі, там постійні пожежі та руйнування будівель.
На північ і північний схід від Харкова тривають бої, проте спроби атак московитів закінчуються нічим. Московити атакували в районі Питомника, але українські військові завдали втрат рашистам і ті відступили.
Протягом останнього тижня у Харкові істотно побільшало машин – тож перед деякими перехрестями з утворюють невеликі корки. повертаюються елементи мирного життя Харкова до широкомасштабного вторгнення. Певною мірою фіксується за останні півтора тижні і збільшення кількості людей у супермаркетах. Це свідчить про повернення певної частини людей до міста. При цьому людей на вулицях більше не стало – це означає, що основний приріст населення (з тих, хто повернувся до міста) – це власники автівок.
Збільшення кількості автівок веде і до збільшення кількості ДТП. Принаймні, у інформація про такі пригоди стає майже буденною – вона знову повертається у місцеві пабліки, які з 24 лютого повністю переорієнтовані на військові новини Харківщини, України та міжнародні події навколо України.
Начальник Харківської облвійськадміністрації Олег Синєгубок заявив, що інформація щодо можливої примусової евакуації деяких міст і сіл низки областей України, яка була озвучена віцепрем’єр-міністеркою Іриною Верещук, наразі не стосується Харкова. Проте влада готується до різних сценаріїв, зокрема, і до ситуації, коли будуть проблеми з опаленням у місті, створюються евакуаційні плани, подібні до тих, що були на весні. Цікаво, а що то були за плани на весні, га? Може слід нагадати, що тоді евакуацією з околиць займалися волонтери, які довозили людей до вокзалу, бо транспорт не ходив, що тоді на вокзалі творилося пекло: люди буквально штурмували поїзди, а у приміщенні вокзалу яблуку впасти не було ніде. При цьому допомогу людям на вокзалі знову ж таки надавали волонтери. Цікаво, які тоді були плани і як вони були реалізовані. Проте це риторичне питання. Проте в контексті постійного тримання у фокусі людей питання про складну зиму я все ж раджу, за можливості, на зиму виїхати з міста, якщо Ви не готові до екстремальних умов виживання, якщо трапиться якась надзвичайна ситуація.
Власниця фермерського господарства з села Мала Рогань біля Харкова (Вільхівська сільська громада) намагається відновити власну ферму, бо під час місячної окупації загинули 142 тварини (корови, свині та барани), а 70 голів московити спалили живцем. Рашисти зайшли в село ввечері 26 лютого і були тут до 26 березня, їх було 200 людей, вони із села, з узвишшя стріляли по Харкову з гармат та МАУ. Вона час від часу привозила хліб та якісь продукти з міста. На вулицях села було вбито чотирьох чоловіків, один з яких був не місцевим. Тіла не давали забрати та поховати. Коли же московити тікали з села вони кидали все, перевдягалися в цивільне, а тіла загиблих кидали, і потім українські військові після його звільнення ці тіла прибирали. А ще у полі рашисти кинули танк, то його віддали ЗСУ.
А Офіс генпрокурора повідомив, що майно та активи екснардепа Дмитра Святаша, якого московити планували призначити своїм гауляйтером Харкова і який наразі втік до московії, арештували та передали Агентству з розшуку та менеджменту активів вартістю понад 600 млн грн (йдеться про незаконне відчуження понад 200 об’єктів нерухомості та корпоративні права трьох товариств, що перебували в заставі банку, з метою подальшої легалізації цього майна, через що Святаша, який є засновником транспортної компанії “АІС”, підозрюють у шахрайстві).
Напередодні осені та зими в Лозовій створюють Координаційну раду з питань внутрішньо переміщених осіб, до якої увійдуть як чиновники, так і лідери через переселенців. Наразі в Лозівській міській громаді зареєстровано понад 8 тис. внутрішньо переміщених осіб, але прогнозують, що восени ця цифра значно збільшення через пошкодження в багатьох поселеннях на Харківщині, Донеччині та Луганщині критичної інфраструктури (електричних мереж, газо-, водо- та теплопостачання). Планується робота щодо визначення міць проживання переселенців, підготовки житла до зими, проведення ремонту та забезпечення гуманітарною допомогою і освітою для дітей.
А найвідоміший харківський кіт – блогер Степан, який до вторгнення жив разом зі своєю господинею на Північній Салтівці, а тепер живе у Франції, засвітив у своєму інстаграмі свою подружку – кішку Стефанію. Знайомство було трохи напруженим, але згодом тварини порозумілися і тепер вони разом ходять на прогулянки.
На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Атаки рашистів в напрямку на Гусарівку та Велику Комишуваху були відбиті. Московити обстрілюють прифронтові села – Гусарівку Балаклійської міської громади, Велику Комишуваху, Нову Дмитрівку Барвінківської міської громади, а також Бражківку, Вірнопілля та Довгеньке Оскільської сільської громади. В районі Нової Дмитрівки рашисти атакували позиції ЗСУ, але отримали відсіч і відійшли.
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомагаємо волонтерам, медикам та рятувальникам. Все буде Україна!
Сергій Петров
About Сергій Петров 249 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії