Це поведінка маніяка, який не має мети – Володимир Тимошко

Перемикач мов

Яка мета обстрілів громадської інфраструктури Харкова російськими військами, і чи існує ця мета взагалі?

Це тема інтерв’ю Петра Поймана з Володимиром Тимошком, начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області, на місці обстрілу дитячого садочка 30 серпня 2022 року. Харків, Україна. Відеограф – Борис Рєдін.

Повний текст інтерв’ю – нижче

ВТ: Я Тимошко Володимир, начальник Головного управління Національної поліції в Харківській області.

ПП: Мені дуже приємно. Я Петр Пойман, мьі тут договорились, что сделаем інтервью, потому что как раз мьі затронули тему, которую я затронул в своей прошлой статье про девиантное поведение, фашистский режим России. Вьі, как человек, которьій тут работает уже долгое время, видел много таких повреждений и лучше, чем многие другие, особенно за рубежом, понимает мотивьі, которьіе стоят за поведением России, за поведением ее руководства, общества и армии – как вьі бьі об’яснили такой удар по гражданскому об’екту, тут именно, по детскому садику? Есть ли у вас какое-то об’яснение?

ВТ: Вам удобнее на русском язьіке?
ПП: Удобнее на украинском.

[за кадром]: Він чудово розуміє українську
ПП: Я розумію, просто складно розмовляти.

ВТ: З 24 лютого я безпосередньо керую поліцією Харківської області, і, виходячи з того, що відбувається з першого дня відкритої агресії – повторюю, відкритої, тому що війна триває з 2014 року, і треба про це не забувати, у нас багато хто про це забуває, – можу зробити свій висновок, що ціль… ціль притаманна людям, які щось думають, щось міркують, мають якісь НАМІРИ.

Наміри – тобто вони роблять якісь дії для того, щоб отримати якійсь результат.

Якщо б казати, що росіяни мали б, наприклад, за мету військове захоплення території, то, мабуть, вони б не знищували інфраструктуру міста і не стріляли по об’єктах, які критично важливі для міста, тому що як, наприклад, якщо б вони все ж таки могли його захопити, то вони б насправді повинні були щось використовувати для цього.

Цього немає. Ми маємо факти завдання ударів по критичній інфраструктурі.

По-друге, якщо мати на увазі військові цілі, то, мабуть, вони били б по військових об’єктах – з метою знищення Збройних Сил України, Національної Гвардії, інших підрозділів, територіальної оборони.

Однак 80-90% ударів, що отримує Харків – це житлові сектори. Це дитячі садки, як-от зараз ми тут знаходимось, це житлові масиви, де є багатоповерхові будинки, школи, дитячі садки, лікарні. Інфраструктура для життя мирного населення, аж ніяк не Збройних Сил.

Приклад – Північна Салтівка, її майже знищили повністю. Що, вони не знали, що там немає військових? Знали. Тому – яка мета? На мою думку, будь-якої мети в цьому немає, тому що… як притаманно маніякам, які завдають болю заради самого болю. От це так.

Тобто, будь-якої іншої мети, яка б, військове мала б значення, чи політичне значення, чи будь-яке, взагалі, значення – для них воно не приносить [ніякого значення]. Воно завдає тільки болю Харкову, болю мирному населенню, болю людям. Всьо.

Це поведінка маніяка, який не має мети, а має лише задоволення від чужого болю.

От тому я і впевнений, що росіяни діють з метою причинити більше болю українському народу. Саме тому, що вони… от ненависть породжує бажання завдавати болю народу, саме народу. Людям, дітям, старикам, жінкам. Звідсіля ці гвалтування, звідсіля ці крадіжки, звідсіля ці тортури, звідсіля ці знущання над військовополоненими. Завдання болю. Це патологічна ненависть. Тому я вважаю, що це нація, яка залишилась десь там у 12-13 сторіччі, тоді, коли ще мали місце випадки канібалізму.

Це канібали, в прямому сенсі цього слова. Нація канібалів, яка знищує сама себе, [знищує] інших і поїдає сама себе.

ПП: Если я вас правильно понимаю, ето одновременно не психиатрьі, а люди не больньіе, но ето просто общество в целом…

ВТ: Звісно, що це “общество”. У нас звикли казати, що винен один лише Путін. Сьогодні не Путін натискав гачок спусковий, після чого 203-мм снаряд з Піону прилетів сюди. Це був не Путін, це був Іванов, Пєтров ілі Сідоров. Лібо бурят, лібо кадировець, лібо… якісь там нації, які в таборах живуть, в юртах, у них… Якийсь мешканець юрти. От це він зробив сьогодні.

Чи важно для нас це прізвище? Да, важно, ми будемо… І поліція робить саме для того свою працю, щоби ці істоти були відомі. Як їх називають, що у них в паспорті написано. Я не можу сказати, що прізвище-ім’я-по-батькові, бо у них немає ні прізвища, ні імені, ні батьків, взагалі – це моя особиста думка.

Однак ми це документуємо, ми це фіксуємо, і це робота наша, і ми її виконуємо дуже професійно і думаю, що дуже гарно.

ПП: Уверен, что получится найти многих преступников и многих получится осудить – или местньіми судами, или в рамках какого-то международного трибунала. Но одновременно я бьі хотел уточнить – вот тут ваши коллеги, военньіе, обращали на ето внимание – что одновременно ударьі по гражданским об’ектам могут бьіть целью более широкой военной стратегии, которая должна заставить украинское общество, чтобьі оно давило на руководство страньі, чтобьі сдаться. Может такая стратегия в Украине сработать?

ВТ: Я ще раз вам кажу. Мету і ціль можна шукати у людини, у розумної істоти, яка має розум і спричиняє певні дії для того, щоб отримати певний результат. Будь-якої цілі в обстрілах мирної інфраструктури немає, жодної. Єдина мета – це завдати болю. От мета, безцільна.

Просто для нас, як людей, які живуть у 21-му сторіччі, в єдиному світі – Фейсбук, Інстаграм, інших соціальних мереж – в світі, де немає кордонів, і де спілкуються всі приблизно на однаковій мові – на різних мовах, але з однаковим мотивом – для нас це важко просто зрозуміти: як це може бути, щоб у 21-му сторіччі з’являються істоти, які таке вчинюють.

Ну так само, я ж кажу, як зараз, буває, що якийсь там чоловік буде мучити кота чи собаку на вулиці. Це в нас викликає подив. От так само. Не треба шукати будь-якої цілі в їх поведінці. Немає її.

ПП: Я старался ето об’яснить многим в Европе, политикам, людям, которьіе принимают решения – что тут нет логики, которой можно бьі бьіло об’яснить ето поведение.

ВТ: Логіку, ми просто звикли шукати логіку. В їхній поведінці немає логіки. І якщо вони будуть, не дай Боже, бомбити Прагу чи інше європейське місто, в цих діях також не буде логіки. В цих діях буде лише бажання одне – спричинити біль, що ви не повинні жити краще, ніж ми.

Те, що кажуть російські солдати, яких ми захоплюємо в полон. Що вони кажуть? Ви не будете жити краще, чим ми. Це єдина їх мета. Всьо, точка.

ПП: Дякую вам дуже за хороше інтерв’ю
ВТ: Вам також.

ПП: Желаю удачи, всего вам хорошего.
[за кадром]: Дякую!

#RussianWarCrimes #RussiaUkraineWar #RussiaUkraineWar2022 #CivilInfrastructureDestruction #CivilObjectDestruction #Kharkiv

Дитячний садок, розбитий Піоном з РФ
Дитячний садок, розбитий Піоном
About Petr Pojman 3 Articles
Petr Pojman holds PhD from the International Area Studies at Faculty of Social Sciences, Charles University, Prague. He spent fellowships in Russia, United Kingdom and Belarus. His research focused on the issue of security and organized crime and human trafficking in EU and former USSR.