Укриття (бомбосховища) і нормативна база

Укриття чи бомбосховища? Що нового і що не так в нормативній базі.

У ПОШУКАХ «БОМБОСХОВИЩА»

Міністр освіти Шкарлет в інтерв’ю Гордону розповів: «… у бомбосховищах є можливості. На сьогодні є і Wi-Fi, є стільчики, мультимедійні дошки ставляться для того, щоб діти з учителем мали можливість займатися певними елементами освітнього процесу».

Мене зацікавило, що міністр мав на увазі під терміном «бомбосховища», адже посадова особа мусить дотримуватись чіткої термінології. Наскільки мені було відомо, в нормативній базі відсутнє поняття «Бомбосховище». Можливо я десь проґавив. І був ще один аспект – це збереження життя і здоров’я людей, які потрапляють під обстріли або авіаційні та ракетні удари. Тому вирішив дослідити тему укриттів цивільного захисту і поділитись своїм маленьким дослідженням.

Через свою професійну діяльність, як проектувальнику в будівництві, мені доводилось знайомитися в тому числі з навчальними закладами, які були об’єктами реконструкції або капітального ремонту, в деяких містах Донеччини. Ні при виїзді на об’єкт, ні при ознайомленні з проектною документацією об’єкта жодного разу я не побачив те, що можна віднести до категорії «бомбосховища» або сховища цивільного захисту населення.

Тобто спеціально обладнаних приміщень із герметичним входом, окремою вентиляцією (в закладах освіти в кращому випадку якась вентиляція існувала тільки на кухні), тим більш з аварійним евакуаційним виходом згідно норм, я не побачив. Дуже хотів би, щоб міністр освіти підтвердив свою розповідь в інтерв’ю фактичними матеріалами (бажано з виконаним проектом), бо мова йде про здоров’я та й життя дітей.

Це надало мені додатковий стимул для дослідження нормативної бази щодо укриттів і саме з акцентом на спеціально обладнані укриття, які мають назву «сховище цивільного захисту населення», як такі що реально можуть убезпечити дітей під час навчального процесу на відміну від простих укриттів, якими послуговують підвали, напівпідвали та інші непристосовані для реального захисту приміщення.

ДІЮЧА ТА НЕДІЮЧА НОРМАТИВНА БАЗА ПРО «УКРИТТЯ»

Почнемо з найсвіжішого Закону України, який преса оголосила «Законом про укриття».
Закон України, прийнятий Верховною Радою 29 липня поточного року, і розпіарений пресою, як «Закон про укриття», насправді лише вносить деякі доповнення та зміни в законодавчу базу. А саме у Кодекс про цивільний захист України, Закони України: “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (як воно стосується цивільного захисту?); «Про регулювання містобудівної діяльності»; «Про ринок електричної енергії». Із позитивних моментів варто відзначити намагання впорядкувати орендні відносини стосовно захисних споруд цивільного захисту. Але і тут є питання, які краще за мене розкриють фахові юристи.

Кодекс цивільного захисту України дає поняття «сховище» та «протирадіаційне укриття». Сховище – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів. Протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що викликають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження. Також для укриття населення використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Розглянемо споруди цивільного захисту у проектуванні.

Документів, які регламентують проектування захисних споруд цивільного захисту є два. Перший – ДБН В.1.2-4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони).» (ДСК – для службового користування), якого нема у вільному доступі. Його можна придбати за окрему плату, але при цьому обов’язково підписати заяву про нерозголошення таємниці (я вищезгаданий документ не бачив, заяву про нерозголошення не підписував). Цей документ державних будівельних норм вийшов на заміну старому ДБН В.1.2-4-2006, який вже є недіючим, але у базі БУДСТАНДАРТ є у вільному доступі.

Розглядати новий ДБН можу за аналогією із старим, впевнений, що він не дуже сильно відрізняється. Також діє ДБН А.3.1-9:2015 «Захисні споруди цивільного захисту. Експлуатаційна придатність закінчених будівництвом об’єктів.» Але цей документ лише регламентує визначення експлуатаційної здатності споруд цивільного захисту. Тобто до норм саме проектування споруд цивільного захисту не має жодного прямого стосунку. Існує ще один документ, ДСТУ Б А.2.2-7:2010 «Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об’єктів. Основні положення.» Але цей документ, введений в дію у 2010 році, був скасований із 1 липня 2019 року.

У ДБН В.1.2-4-2006 перелічується від яких уражуючих засобів повинні захищати сховища цивільного захисту. Також є показник тиску у фронті ударної хвилі, від впливу якого повинні захищати сховища. Є вимоги до вентиляції. Але я не знайшов вимог до евакуаційних виходів на випадок руйнування будівель і споруд, під якими знаходяться сховища. Вимоги до наявності сховищ цивільного захисту у складі проекту будівництва об’єкта визначаються відповідними органами згідно з класом наслідків, призначенням об’єкта, кількістю людей, які одночасно можуть перебувати на об’єкті. Але всі ці норми були прийняті у мирний час, без урахування можливих військових дій та застосування зброї масового ураження проти мирного населення.

СИТУАЦІЯ ПОТРЕБУЄ ГЛИБОКОГО АНАЛІЗУ ТА ШВИДКОГО РЕАГУВАННЯ ЗМІНАМИ В НОРМАТИВНІЙ БАЗІ БУДІВНИЦТВА

На мій погляд проблема проектування сховищ цивільного захисту з урахуванням досвіду сучасної війни полягає у відсутності швидкого реагування відповідних структур державного управління на виклики. Відсутність аналізу задля створення стандартів та нормативів на сховища також є проблемою. Подібні нормативи повинні мати у своєму складі перелік об’єктів будівництва, при проектуванні яких повинні бути запроектовані сховища цивільного захисту, а також розрахункові вимоги до таких сховищ.

До таких об’єктів обов’язково повинні бути включені дошкільні навчальні заклади, школи, вищі навчальні заклади, заклади медицини, органи державного управління та місцевого самоврядування, заклади культури, спортивні споруди (стадіони, палаци спорту), органи правопорядку, суду тощо.

Військові частини й інші військові об’єкти я не згадую, бо по-перше, вони не є цивільними будівлями та спорудами, по-друге, щодо захисту військових об’єктів від ураження є деякі думки, які потребують доопрацювання та окремого викладення.

Крім того, сховищами цивільного захисту повинні бути обладнанні багатоповерхові житлові будинки з визначеною кількістю мешканців. Яка повинна бути розрахункова кількість мешканців для того, щоб житловий будинок повинен був обладнаний сховищем? Це питання до органів управління. Але можлива градація в залежності від дальності від північного та східного кордону. Чим ближче кордон, тим менша розрахункова кількість мешканців для обов’язкової наявності сховища. Якщо розрахункова кількість мешканців менша за нормативну для наявності сховища цивільного захисту, то це повинно давати можливість проектувати у складі об’єкта таке сховище за бажанням замовника будівництва (майбутнього власника об’єкта будівництва).

Ще хочу зазначити, що підземні паркінги, у тому вигляді як будуються, можуть вважатися такими пристосованими під укриття, але сховищами цивільного захисту вважатися не можуть, бо не відповідають діючим нормам для сховищ.

Що з існуючими укриттями?

У 2014-2015 роках мені довелось обходити колишні совєцькі бомбосховища на Донеччині з метою визначення придатності та можливості приведення до придатного стану. Більшість колишніх бомбосховищ мали власників, та були переобладнані під тренажерні зали, крамниці, майстерні, офіси, складські приміщення. Інші стали прихистком різноманітного господарського реманенту та сміття. В жодному не працювала вентиляція, освітлення працювало лише від загальнобудинкової мережі, але в деяких випадках освітлення не було взагалі. Про ємності для запасу води та таулети мова взагалі не ведеться. Також пройти евакуаційним шляхом, який колись був на випадок руйнування будівлі, ніхто не ризикнув. Всі бомбосховища, які ми обстежили, знаходились у підвалах житлових будинків поверховістю від 2 до 4 поверхів та збудованих найпізніше 1958 року. Після того терміну будинки з бомбосховищами просто не будувались.

Укриття

Що потрібно прописати в нормативній базі?

Думаю, що в нормативній базі обов’язково повинні бути прописані для сховищ цивільного захисту:

  • -герметичний вхід;
  • -наявність окремої від будівлі системи вентиляції з окремим живленням, можливо й система замкнутого циклу в деяких випадках;
  • -автономне електричне живлення;
  • -наявність запасу питної води;
  • -наявність туалетів; наявність місць для сидіння та лежання;
  • -обов’язкові аварійні евакуаційні виходи (не менше одного), дальність виходу від стіни будівлі розраховується в залежності від зони можливого розповсюдження завалів від будівлі в залежності від висоти будівлі та ухилу поверхні.

Також потребує уточнення питання розрахункової кількості людей у сховищі в залежності від можливої кількості людей у будівлі. У цьому контексті виникає питання, яким повинне бути сховище цивільного захисту під висотними будівлями, які мають малу площу забудови у порівнянні з поверховістю. Для розміщення людей в такому укритті потрібна буде площа, яка, можливо, у рази перевищує існуючу площу забудови. Тобто, потрібні будуть кількарівневі сховища.

Ще одне питання сховищ цивільного захисту населення – це сховища (крім простих укриттів) у селищах та селах. У кожному селі, на мою думку, повинно бути хоча б одне сховище, яке відповідає нормам, в залежності від кількості населення.

У зв’язку із необхідністю проектування та будівництва сховищ для населення виникає питання підтримання їх у стані, придатному для експлуатації, підтримки робочого стану вентиляції, автономних джерел електричного живлення. А також перевірка їхнього стану через терміни, обумовлені нормами.
Окрема проблема це будівлі, які експлуатуються. Принаймні заклади освіти та медицини. Не всі з них є можливість обладнати хоча б найпростішими укриттями. Реконструкція таких будівель не розв’яже питання укриттів, оскільки переробити підвали (якщо вони є) під сховища цивільного захисту населення з дотриманням нормативів технічно неможливо. Простіше з будівлями, які були зруйновані або серйозно постраждали і підлягають знесенню. В таких випадках нові будівлі потрібно проектувати з сховищами згідно нормативів, але нормативів нових, які потрібно негайно розробляти.

ТРІШКИ ФАНТАСТИКИ – «ПІДЗЕМНІ МІСТА»

Окремо хотів би зупинитись на деяких думках про можливий розвиток міського простору в контексті із укриттями, який може в наших умовах здатися дещо фантастичним. Це розвиток підземного міста або підземної центральної частини (ділової) міста. На мою думку така концепція має право на розвиток у великих та крупних містах. До підземної частини можуть належати підземні автодороги, їхні розв’язки, пішохідні підземні зони, паркінги, торгівельні зони тощо. Все це в такому центрі повинно бути пов’язаним між собою без обов’язкового виходу на поверхню. Виглядає дещо фантастично. Але розвиток «підземних міст» дозволить у випадку надзвичайних подій захистити людей (підземне місто – укриття). Підземне місто також допоможе розв’язати або полегшити питання логістики (підземні транспортні сполучення). І, крім складних питань проектування та технічних рішень таких «підземних міст», на їх створення потрібні величезні фінансові вкладення.

Картинг в бомбосховищі. Фото: City of Helsinki

ЧИ ВИТРИМАЄ БЮДЖЕТ?

І наприкінці озвучу ще одну проблему, про яку почав думати ще до цього маленького дослідження. Це фінансування проектування та будівництва укриттів. І ось це питання розтлумачує Закон України, який я згадував на початку цієї статті. Цим Законом внесені зміни до Кодексу цивільного захисту України в питанні фінансування об’єктів цивільного захисту населення. Згідно із змінами частину 8 статті 32 тепер викладено в такій редакції: «Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.»

Враховуючи, що здебільшого зі сховищами будуть об’єкти комунальної або державної власності, це призведе до різкого збільшення вират бюджетних коштів. Також збільшиться вартість житла та оренди приміщень у будівлях, які повинні будуть мати сховища. Також збільшаться витрати на утримання сховищ в належному експлуатаційному стані та перевірку їхнього стану. І це буде проблема відповідних бюджетів. Але це вже інша тема.

Олекса Муравльов

Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie, ГО “Львівський медіафорум”, Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Інженер-проектувальник, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, жертв і ветеранів війни.

Як нам допомогти ?

Допомогти нам ви можете перерахунком грошей на PayPal Голови Правління nataliyazubar@maidanua.org або на рахунок Організації, тут детально написано як https://maidan.org.ua/supportmmic/.

Хочете в нас вчитися?

Запис до Школи Інформаційної Безпеки