Від чого залежить тривалість війни РФ проти України?

Перемикач мов

Від чого залежить тривалість війни РФ проти нас? Це питання корисніше, ніж традиційно популярне “коли закінчиться війна?”

  • Перше і головне. Від рішень керівництва РФ.
  • Друге. Від здатності сил безпеки і оборони України впливати на ці рішення.
  • Третє. Від допомоги наших союзників.

Головне питання.

На підставі чого керівництво РФ ухвалює  рішення про ведення війни?

Стратегічні рішення ухвалюються на підставі їх оприлюдненої стратегії, де визначені русскіє цінності, де існування русского народа пов’язано з укріпленням братських зв’язків з українським народом. Я в 2021 році то детально розбирала (дивитися).

Рішення про вторгнення в Україну було ухвалено на виконання тої стратегії. Отак вони укріпляють зв’язки, як можуть і як уявляють. А не тому, що одна людина цього захотіла. Ні, це в РФ така релігія  – русскій мір. 

Наступна стратегія там за планом має бути в 2026. До того нічого стратегічно не зміниться. Війна за перетворення України на інтегральну частину русского міра не припиниться, бо вона є частиною стратегії. Ні ми, ні союзники на цю стратегічну ціль  вплинути не можемо до середини 2026 року, коли планується оновлення стратегії.

Тактичні рішення про способи ведення війни і конкретні воєнні задачі можуть ухвалюватися ширшим колом керівництва і можуть бути засновані і на раціональних чинниках.

Ухвалити рішення, щоби вивести війська з Енергодара, чи зупинити бойові дії навколо Бахмута можна на підставі чого?

  • Нейприйнятно високих бойових втрат війська РФ.
  • Неприйнятно високих втрат техніки і БК.
  • Неприйнятних втрат в логістиці.
  • Неможливості отримання достатньої кількості озброєння.
  • Неприйнятно великої кількості бавовни на території РФ.

На все це ми і союзники впливати можемо, але…

Ніхто не знає, що РФ рахує за неприйнятні втрати

Ніхто не знає, що РФ рахує за неприйнятні втрати. Ймовірно, що вони і самі ще не знають.

Ніхто не знає воєнних виробничих потужностей РФ, і вони самі не знають, бо там брешуть всі про все.

Який з цього висновок?

Можна спробувати вплинути на саму оцінку неприйнятних втрат спочатку в бік визначення. А потім і в бік їх зменшення. 

Або спробувати нав’язати нові критерії неприйнятних втрат. Отут дуже можуть допомогти союзники через санкції і розрив або блокаду логістичних і економічних зв’язків.

Вплив на тактичні рішення ворога можливий і є дуже бажаною ціллю. Від впливу на такі рішення і залежить тривалість війни.

Наталія Зубар

Фото Наталії Зубар від 27 березня 2022, розбита російська техніка в П'ятихатках, на північній околиці Харкова.
Фото Наталії Зубар від 27 березня 2022, втрати ворога, розбита російська техніка в П’ятихатках, на північній околиці Харкова.

До обговорення моїх тез долучилися багато товаришів, і я далі додаю вибрані коментарі.

Олександр Остапенко пише.

У військовій науці є нормативи втрати боєздатності

У військовій науці доведені і встановлені відповідними наказами  нормативи втрати боєздатності. (на основі оцінки ефективності бойового застосування військ (сил)). На тактичному рівні: 30% втрат < – придушення ( подавлення боєздатності); 50% < – знищення боєздатності підрозділу (частини). Для оперативного (стратегічного) рівня ці нормативи, як правило у 1,5 рази меньше. Таким чином придушення боєздатності гарантовано буде при втраті рашистами 20% особового складу і овт, розгром зс расеї (угруповання військ) при втратах близько 30%. Це, рахуючи їх здатність до мобілізації десь 300-350 тис. хароших руських.

Такі втрати призведуть до фатального зниження боєздатності. 

І якщо все зупинять і збільшать армію до 5 млн., то і втрати повинні бути більшими, але це ще впливає на бойовий дух військ і може призвести до лавиноподібного обвалу.

Думаю, що близько 400 тисяч бойових втрат – це максимум, що вони можуть витримати.

Є ще одно, що примушує замислитись. У РФ основна стратегічна мета – наступ, експансія в Україні, а в перспективі і у Європі. Риторичне питання чи можливе її досягнення наступом до останнього мобілізованого? 

Та й оборона до останнього бійця це скоріше поодинокі прояви героїзму глибоко мотивованих бійців, а не військова статистика. З мотивацією у військових РФ, дуже не ок. За гроші (та ще і невеликі, з ризиком кидка) люди не люблять помирати, бож усі мріють про гроші для солодкого життя…

Наталія Зубар. Я ставлю під сумнів здатність політичного керівництва РФ адекватно оцінювати втрати – 1. згідно воєнної науки, 2. розуміти що звіти реальні, а де їм брешуть. В цьому стані війна може тривати на абсолютно ірраціональних рішеннях

Олександр Остапенко. Все так, але ігнорування об’єктивних даних обов’язково призведе до обвалу системи, внаслідок неадекватних рішень. Для нас це дуже добре!

Наталія Зубар. Так, але передбачити момент обвалу системи дуже важко. Колись вона станеться, але коли саме відповідально прогнозувати неможливо.

Іван Пономаренко. Захід раніше вважав, що на рішення керівництва РФ продовжувати війну чи ні може також вплинути рівень ресурсів економіки, яка спирається на надходження до бюджету доходів від нафти та газу. Тому у 2023 цей кранік вже частково перекрили.

Наталія Зубар. Кранік цей поки дуже сильно тече, і ніякого економічного обвалу в РФ поки не видно. 

Їхні втрати мають бути шокуючі

Оксана КолісникЇхні втрати мають бути шокуючі. Не обов’язково кількісно. Переважно – якісно. Тобто, треба мекнути все, скажімо, армійське керівництво. Ну або половину членів їхньої РНБО.  Самого путлєра, мать, малувато буде – треба б йому до компанії з десяток. Або ж накривати конкретно уралвагонзавод.  А до комплекту кримський міст.

Вони мають бути дуже символічні для них. Знакові. Наприклад, останкінська телевежа – нафіг, мавзолєй мумії з часткою кремлівської стіни. Звісно, насамперед це  їхні ваговиті персони.

У них є капіща за які вони ментально чіпляються.

Віктор Пушкар. Бурятів чи дагенстанців вони можуть втратити хоча б і всіх. Ставлення до людішек як до витратного матеріалу – складова їхньої стратегічної культури. Кількісно московити втратили згруба в 7 разів більше, ніж за 10 років в Афганістані. 15+ тис і 105+ тис. Тим хто ухвалює рішення це відносно не боляче. Чому? Як зробити боляче саме їм, а не окремим сільським тіткам з-під Біробіджану? Не певний що маю готову відповідь. Але почнемо з правильного питання. Є обмежене коло сімей, які досі мають зиск, попри того, що держава зазнає втрати. Коли вони кажуть про центри ухвалення рішень, то це проекція їхньої ситуації на нашу. Здогадка, що і в українців так само…

 

About Nataliya Zubar 2339 Articles
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*


18 + eight =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.