Московський анахронопет.

“…і поставив на грані двох світів творити нове життя”.

Всю історію свого існування московська держава, як би вона не звалася, живе як деспотія, як авторитарна патріархальна імперія. Ну майже всю історію існування так було, бо може років 30 з 500 там намагалися будувати щось інше, але всі ці спроби скочувалися взад, в їх нормальний стан.

Людські істоти, які сторіччями живуть в деспотії, відрізняються від людини розумної. Вони люди, але не розумні, homo але не sapiens.

Деспотія не дає розвиватися розуму, бо відбиває змалечку допитливість, знеохочує ініціативу і креативність, заохочує і романтизує злочинність. А також репресує будь які меншини. Бо так простіше управляти плебсом.

“В мои лета не должно сметь свое суждение иметь” – класики російсбкої літератури то все описали давно. Цитат таких можна набрати в обгрунтування моїх тез на цілий підручник. Люди русскіє по ним живуть.

Проблема в тому, що люди розумні не можуть собі уявити, що так можна жити. Їх предки пройшли такі етапи розвитку тисячоліття тому. І ці сучасні люди розумні намагаються судити про людей русскіх по собі. Це взагалі не дуже розумно судити про інших по собі, безвідносно предмету судження.

Україна є правдивим прикордонням і в цьому. В нас перемішані люди розумні, люди русскіє і купа тих, хто перебуває в перехідних станах між цим доісторичним, або навіть антиісторичним русскім видом, та сучасними людьми розумними.

Щоби вижити деяким громадянам України доводиться долати тисячоліття еволюції за роки або навіть місяці. Це складно, ресурсовитратно, травматично. Бо думати, особливо не оманюючи себе, важко. Не думати легше.

Але це надзвичайно цікавий процес, і дуже корисний для творення сучасної української політичної нації.

Я закликаю людей розумних заохочувати ці швидки перетворення, а не глумитися над ними в стилі класиків русліта.

Це стосується громадян України, які є лояльними до нашої держави і нації, або які досі є нейтральними, не визначилися.

Тих, хто визначився як наш ворог, треба максимально виштовхувати з країни бажано з позбавленням громадянства. Я думаю до цього дійде.

Шансів на перетворення в людей розумних в абсолютній більшості громадян рф нема. На московщині Мойсея з двома поколіннями не вистачить на вивід їх з темряви. І ніхто тому Мойсею шансу не дасть, вб’ють чи скинуть максимум за 10 років.

Ми стоїмо на грані двох світів не тільки в географічному сенсі, а і в часовому.
Поруч з нами антиісторична деспотія, яка намагається сама йти взад в часі, але і нас туди тягти. Та і не тільки нас, а і всіх, до кого дотягнеться.

Замість світової комуністичної революції московщина зараз втягує всіх в El Anacronópete. Анахронопет, машина часу, яка працює проти часу, це найстарший концепт подорожей в часі в літературі, іспанський, от він дуже доречний для опису рф.

І для нас це все не фантастика, а реальність, яка є складною для сприйняття, в яку відмовляються вірити люди розумні. А треба. Бо інакше ми опинимося в темряві ще на віки.

Наталія Зубар