Сьогодні також було багато обстрілів з боку московитів. Окупанти активно обстрілюють Салтівку, особливо Північну Салтівку, Велику Данилівку, Олексіївку, П’ятихатки та селище Жуковського – всі північні райони. Також прилітало і на Павлове Поле, Обрій та ХТЗ. Наші також не відмовчуються і насипають рашистам.
Вчора щось долетіло до центральної частини, без наслідків. Також вчора були прильоти по приміським містечкам на південь від Харкова – по смт Безлюдівка (вони там влучили поруч із церквою РПЦвУ – зафігачити “по своїх” це вже стабільність), а ще по житловим будинкам у смт Васищевому. Нехай мене вибачать мої читачі, але багато інформації я не публікую чи публікую лише після її офіційної публікації. Такий зараз час і тому я дуже з обережністю ставлюся до того що пишу, оскільки ця інформація може бути використана рашистами для корегування своїх обстрілів.
Обстріли були у Дергачах та навколишніх селах громади, через що був пошкоджений центр медико-санітарної допомоги та житлові будинки, також трохи обстрілів було і в Чугуєві. Сьогодні енергетики Дергачівського РЕМу їхали лагодити мережі, але їх машина підірвалася на міні – двоє осіб отримали поранення, а машина перетворилася на купу металобрухту.
У Харкові – справжня весна і дуже тепло. Навіть листячко на деревах вже от завтра – післязавтра розпуститься. Це завжди такий малопомітний момент – коли бутончик розкривається – і от вже з’явились маленькі зелені листочки.
Все більше машин на дорогах, люди потихеньку вилазять на вулицю, принаймні в районах, які постійно не обстрілюються, дехто нарешті виходить з метро і дивується сонечку (люди з катакомб – це окрема проблема). Також все більше відкривається магазинчиків на ринках і всяких кіосків. Харків, наскільки це можливо за до воєнних умов, оживає.
Частина харків’ян продовжує виїжджати – через посилення обстрілів в останні дні, але дехто все ж повертається. Хоча, як на мене, ще хоча би кілька тижнів до повернення варто зачекати. Якщо готові волонтерити чи запускати бізнес – повертайтеся, якщо ні – майте терпіння.
З публічної інформації відомо, що на північ від Харкова московити активно використовують машини “Зємлєдєліє”, які суцільно мінують території до 15 км від установки. Це пов’язано з тим, що вони бояться наших активних дій, але при цьому сковують і себе у можливості маневру на місцевості. Ситуація навколо міста контрольована, але кожний за своїм бажанням може виїхати з Харкова, якщо бачить у цьому потребу. Розмінування звільнених територій – це той довгий процес, який буде після нашої перемоги, тому нам прийдеться надовго забути про те, щоби ходити неперевіреними стежками чи відпочивати у лісі на територіях, які хоча би якийсь час були окуповані московитами.
Тривають бої в районі Ізюма, московити намагаються атакувати у напрямку Барвінкового. яке також зазнає обстрілів. Ситуація там стає все більше напруженою, і за інформацією міського голови, завтра звідти поїде останній евакуаційний автобус. Триває евакуація з Лозової.
В Гусарівці Балаклійської міської громади серед спалених московитами тіл знайдено і тіло дитини, також ними був закатований і вбитий зі зброї місцевий фельдшер.
Тривають бої в районі Кремінної та за Рубіжне і Попасну. Обстрілюють Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ.
Тривають бої і на південному фланзі району ООС – в районі Мар’їнки, Авдіївки та Вугледара. Ці міста також обстрілюють рашисти – є загиблі та поранені.
Сьогодні московити здійснили черговий воєнний злочин – вдарили Точкою-У по залізничному вокзалу в Краматорську. На цей момент на вокзалі та прилеглій території було близько 4 тисяч людей. За уточненою інформацією загинуло внаслідок цього акту цілеспрямованого знищення людей – 52 особи, а ще 109 – поранені. Вони знали куди цілять і робили це свідомо. Більше того, знайшли попередження в одному з телеграм-каналів. керованих московитами, що краще від сьогодні не їхати залізницею. Це ще один акт геноциду мирного населення України. Зараз місцева влада шукає варіанти як вивезти людей автобусами з Краматорська.
Я знав, що вони вдарять по якомусь з вокзалів (більше того, обстріл поблизу вокзалу у Барвінковому вже був) і, схоже, вони ще будуть обстрілювати вокзали зі скупченням людей та об’єкти на залізниці. Паніка, хаос, смерті та блокування руху залізницею – це те, що вони хочуть цим досягти. Немає такого злочину який би не скоїли чи не планують скоїти московити. Там немає нічого, крім бажання винищити людей. Так було усюди, де ступала нога московитського окупанта.
У Бородянці немає жодної цілої багатоповерхівки (а їх там було 29). Вісім з них зруйновані повністю. З-під завалів дістають багато тіл загиблих. Триває документування злочинів московитів у Бучі.
На нових окупованих територіях московити масово вивозять людей, зокрема, і дітей до московії – з Маріуполя, Ізюма, Рубіжного тощо. Проводять розшук патріотів. перевірки. Є зниклі безвісти люди. Звісно, це все супроводжується тортурами. ґвалтуваннями жінок та дітей, пограбуваннями та іншими злочинами.
Але є і добрі новини: Словаки відправили до України системи ППО С-300, австралійці – свої бронемашини, так само надсилають техніку британці, багато військової допомоги надають американці та інші країни. Україна зараз захищає всю Європу та цивілізований світ від московитської варварської орди, яка несе із собою руїну, горе та смерть. Українці мужньо боронять вою країну, але нам потрібні від країн заходу зброя, зброя і ще раз – багато зброї. Будь якої: від стрілецької зброї та великої кількості набоїв до бронемашин, танків, засобів ППО великої дальності та висотності, системи відстеження ППО, а також засоби радіоелектронної боротьби. Один з моїх знайомих Boris Shusterman на день народження хоче одного – зібрати гроші на комплекс ППО Patriot для України. Допомога країн заходу – це їх захист від рашистської загрози. Ми готові воювати до перемоги, але для цього нам потрібна відповідна зброя і засоби.
Крім того, Україні необхідно багато рятувальної техніки та засобів для розбору завалів будинків, а також засобів для пошуку та знешкодження мін та боєприпасів.
Неспокійно у Бєлгородській області московії. У Волоконівському районі, який на межі із Харківщиною, жителі чують знову якісь вибухи та “хлопки”. Місцева влада обіцяла “розібратись”. А в Бєлгороді місцеві жителі переполошились через появу безпілотника у небі. Місцева влада поспішила запевнити, що то вони все контролюють (угу-угу)… Що ж там коїться взагалі???
Сьогодні премію дарвіна отримують кілька суб’єктів:
– група вагнерівців. які вирішили пішли в атаку на підрозділи 24 механізованої бригади імені Данила Галицького, але їх по дорозі накрив friendly fire своєї артилерії (більше би таких прикладів координації удвухсотення окупантів), а потім вже накрили і наші військові. Між двох вогнів – це якраз про них. При собі у загиблих найманців-окупантів знайшли трамадол.
– проросійський політик з лівими поглядами Олександр Ржавський (колишній нардеп та навіть кондідоз у президенти України), який дуже чекав на русню. Коли та прийшла до Бучі, де він жив, то розмістилася, зокрема, і в його маєтку. Загинув же він десь 27 березня, коли на вимогу московита дати ще бухла він відказав відмовою, після чого московит його вбив. Рашистам все одно – чи ти за хла чи ні: вони прийшли грабувати, ґвалтувати та вбивати. Все інше – їх мало цікавить. На одного колаборанта менше, як ні як.
– якийсь рашист, який, як повідомляють його дружбани, загинув при зачистці Ізюмського пивзаводу, і на вшанування якого ці ж друзі виставили фотку сабжа з пивасиком. Їй-Богу старі радянські анекдоти про загибель у нерівному бою із пляшкою оживають…
Допомагаймо силам оборони України, нашому війську та волонтерам. Підтримуймо психологічно один одного. Ми переможемо!
Сергій Петров
