Оля Гнатюк: Патріарх української літературної критики
Пропонуємо вашій увазі статтю, присвячену Юрію Шевельову, що побачила світ 2001 року у виданні “Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник”, Випуск 5. – Харків: ФріМайнд […]
Пропонуємо вашій увазі статтю, присвячену Юрію Шевельову, що побачила світ 2001 року у виданні “Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник”, Випуск 5. – Харків: ФріМайнд […]
… ненавидящему всех этих галицко-украинских фашистов. Я в восторге от Вашей мужественной борьбы против мемориальной доски галицко-фашистскому выродку Шевелеву. Понятно, что галицко-мазепинский фашизм — это отвратительное явление, не свойственное нашему интернациональному Харькову. Всякий выродок, считающий себя украинцем, а Харьков — украинским городом, является галицким фашистом. Докажем этим предателям, что в Харькове нет ничего украинского! […]
Кожну спільноту бажано називати так, як вона себе називає сама. У нашому випадку це проблематично, бо одні й другі називають себе «українцями». Точніше – «українцями» й «укрáинцами» (з характерним південноруським наголосом на «а», всупереч стандартній російській граматиці). […]
Ну а нам, сирым и убогим, теперь только и остается, что со страхом ожидать загнивания европейского западного, рассуждая о непонятной воле Божьей, по которой мы, рабы его неразумные, лишены будем теплых и крепких объятий братских да режима партнерского особого, ибо исконно русского, великого. […]
Таким чином, стрес матері в цьому періоді можна впевнено розглядати як основний значимий фактор у формуванні специфічно гомосексуальної будови мозку у чоловіків, а генетичний фактор імовірно зводиться до стресостійкості як матері, так і ембріона. […]
Україна начебто впевнено заявила про остаточний вибір європейського вектору розвитку. Чи є це черговою декларацією, чи справжнім прагненням? Чи нарешті змінюватимемося ментально, чи будемо продовжувати грати у традиційну національну гру «розведення кошенят»? Чи не час вже навчитися називати речі своїми іменами? […]
Зрештою, український “голубий” може поставити свічу пам’яті за жертвами Голодомору як геноциду українців, усвідомлюючи етнічний характер злочину, а от регіонал чи комуніст – ніколи. То хто, у цьому плані, є більш традиційним українцем і від кого більша небезпека національним цінностям? Як на мене, відповідь очевидна. […]
Цікаво, що Шевельов читав доповідь як раз про Сковороду, філософа, який був орієнтиром в житті Шевельова. «Світ ловив і не спіймав мене», — повторював він знамениті слова Г.Сковороди, коли влади, радянська і німецька, хотіли його підпорядкувати. Він «уходив» від них і зберігав себе як Людину. […]
Харківська міська влада хоче скасувати своє ж рішення 2011 року стосовно установки у м.Харкові меморіальної дошки видатному славісту Юрію Шевельову. Українська інтелігенція вже обурена цими подіями. […]
В Україні має існувати єдиний для всіх правовий режим реалізації людських і громадянських прав і свобод. Все інше – від лукавого, від сваволі “суб’єктів владних повноважень”, миритися з якою – не поважати себе як громадянина. […]
13 років тому, 16 вересня, день, який змінив життя нашої родини і зрештою України, припав на суботу. […]
Та чи потрібна Україні Асоціація з ЄС? Навіщо її європейські цінності?
Чи Асоціація сприятиме економічному добробуту?
Чи не залишиться Україна після Асоціації при цінностях та без ковбасок?
Чи справді європейські цінності принесуть Україні європейський рівень життя?
Чи готова Україна до Асоціації? Чи можуть наші підприємства переорієнтуватися на ринки ЄС? Чи не втратять внутрішній ринок? […]
Атмосфера навколо сирійської кризи істотно відрізняється від того, що можна було спостерігати раніше в подібних ситуаціях. Ніколи досі в Росії градус істерії та пропаганди не був настільки високим. Так, уперше з радянських часів спочатку в Росії, а потім і в Україні громадяни почали повторювати абсурдні пропагандистські кліше про те, що в разі удару по Сирії почнеться третя світова війна. […]
Фактично за аналогічним звинуваченням наш земляк Григорій Стеценко в 1947 році був засуджений на 10 років таборів. Юрію Шевельову вдалося виїхати зі Львова перед приходом радянських військ і через кілька років поневірянь дістатися до Америки, де незабаром до нього прийшло визнання як видатного літературного критика і вченого-лінгвіста. Саме у Львові, у 1943 році, ці дві людини познайомилися і потоваришували. […]
Нарешті. Це сталося. Після трьох місяців офіційних звернень, прохань про зустрічі, публічних роз’яснень та публічних волань Міністерство юстиції відгукнулося… […]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.