Записки

Михайла Добкіна — в народні артисти (відео)

Харківська обласна організація Української народної партії пропонує присвоїти голові Харківської обласної державної адміністрації Михайлу Добкіну звання “Народний артист Слобожанщини”. Така ініціатива з’явилася після того, як Михайло Добкін та міністр культури України Михайло Кулиняк під час проведення етнофестивалю “Печенізьке поле” зі сцени дуетом виконали пісню “Рідна мати моя”.




Як створити образ ворога?

Підручники історії Росії формують україноненависництво у свідомості учнівської та студентської молоді Російської Федерації


Час справедливості настане?

День 26-го серпня 2011 року повинен увійти в історію місцевого самоврядування Славутчини. Не знаю, що насправді могло так вплинути на зазвичай «сором’язливу» політичну позицію депутатів міської ради Славути, але вони це зробили і прийняли доволі жорстку заяву з приводу політичних репресій в Україні!


Потяг до Яремче – яскраве закінчення фестивального літа

Потяг до Яремче – саме під такою назвою вже вчетверте стартував фестиваль сучасного українського мистецтва 26-27 серпня в цьому невеликому, але знаному не лише в Україні, місті. На диво гармонійно поєднався шалений фестивальний ритм з спокійними карпатськими краєвидами і стрімким плином Прута.



Волонтерство має бути поза політикою!

Пропонуємо вашій увазі лист від одного з активістів волонтерського руху в Харкові. Автор попереджає читачів про можливе залучення волонтерів з боку провладних політичних сил.





Лиш вона, лиш вона… Вже не п’янітиме від дешевого вина

Україна старша від мене на два роки. Така собі ювілейна чувіха з синьо-жовтим віночком, старою прабабциною вишиванкою і китайською спідницею та сумкою, в котрій усілякі пристойні і непристойні речі дзеленькотять (не будемо їх перелічувати, бо то безглузда й марудна справа, картата торбечка ж бо доволі велетенська).




Дмитрий Воробьевский: 20 лет упущенному шансу

По-моему, главный вывод — следующий: если уж пытаться делать демократическую, либеральную или вообще антидиктаторскую революцию, то желательно не только добиваться немедленного прекращения всякого диктаторского насилия, но и доводить эту революцию до конца (по возможности, более-менее мирно, конечно), а не ограничиваться сменой флага и герба, сносом нескольких памятников палачам (вроде статуи Дзержинского на Лубянке) и передачей власти сладкоречивым представителям той же самой узурпаторской властной “элиты” или “номенклатуры”, которую вроде бы собрались свергать…