Я хочу вибачитись перед українськими патріотами на окупованих територіях і в Криму за їхню невидимість, за те, що вони ніде не існують. За мовчання, яке транслюється в Європі та Україні з їх приводу
К.Клаузевіц писав, що метою будь-якої війни є мир на умовах, сприятливих для переможців. Воюють за утвердження реальності, яка бачиться учасникам боротьби остаточною. Нинішні події — не виняток.
Когда мы начинаем говорить об этой истории, о том, как был аннексирован Крым, о том, как вели себя солдаты, оказалось, что все знают эту историю, все понимают, о чем идет речь, говорят: да, это абсурдно. Нас все поддерживают. Не было ни одного случая, чтобы кто-то не понял или как-то негативно отзывался
Ми говоритимемо про:
– примусові переміщення часів 2ї світової війни
– масові переселення часів совка
– еміграції всіх хвиль, включно з поточної хвилею економічної еміграції
– нинішні внутрішньо переміщені особи
– нинішні політичні імігранти з Росії
Миллионы людей могли бы работать на себя и строить свою собственную жизнь. А вместо этого работают на трудовую книжку. Ситуация, безграничная по своей абсурдности
У понеділок, 01 червня, о 19.00 в кінотеатрі «Кінопанорама» (м. Київ, вул. Шота Руставелі, 19, велика зала) відбудеться показ документального фільму «Євромайдан SOS. Право на гідність». Ідея створення фільму належить режисерці Svetlana Lischynska, а до її реалізації долучились інші волонтери – оператори та продакшн-студія Activ Vision.
Отже в цій публікації я хочу описати моє бачення того різкого збільшення банів в Facebook, з яким стикнулася українська аудиторій цієї соціальної мережі і яка стала причиною звернення 47 000 користувачів + Президент України до Марка Цукерберга..
Окрім власне, українців, підтримати братній народ прийшли не тільки поляки, але й чимало білорусів. Також пліч-о-пліч столицею Польщі йшли і кримські татари, які сьогодні відзначають річницю переселення
Российские историки – наемники на службе политики, солдаты диктатуры нового типа… Сейчас мне как никогда очевидна истинность слов Джорджа Оруэлла, который называл историю любимой настольной книгой тиранов.
Были посажены 71 дерево, кратное количеству лет с момента трагедии в 1944 г. В акции приняло участие около 200 человек. Активное участие приняли жители всех вековых категорий, национальностей и вероисповеданий