В Харкові вже близько року кожного четверга проходять наукові лекції в межах «Вільного Університету» ГО ІЦ «Майдан Моніторинг». Учасниками цих лекцій є не тільки науковці, а і пересічні громадяни. Цей проект живий. Не скутий ніякими межами, він сам розвивається, розширюється і виявляє до себе зацікавленість людей.
Чим же він особливий? Які в нього цілі? Спробуємо розібратися.
Університет
Зараз «Вільний Університет Майдан Моніторинг» – це майданчик для спілкування науковців і простих громадян. Розпочинається взаємодія з науково-популярної лекції, в якій вчені презентують свої дослідження. Відвідувачі Університету дуже різні. Від студентів до докторів наук. Молодь спокійно дискутує з людьми старшого віку. Тут абсолютно відкриті кордони, немає жодних упереджень.
Цікавим є те, що цілі проекту виникли з тих потреб суспільства, які довго ігнорувалися. Напевно, саме тому проект активно розвивається. Окрім просвітництва, як основної своєї мети, з розвитком Університет виявив ще багато завдань для себе.
З чого почався Вільний Університет розповідає його ідейний натхненник Оксана Середкіна: «Першу лекцію біолога Шабанова на тему еволюційної психології я зробила суто тому, що це мене дуже цікавило. Несподівано вона мала успіх, вийшла широка дискусія. Долучилися люди, які теж хотіли б займатися підготовкою лекцій і ми вирішили продовжувати».
Цілі Університету не є несподіваними, але є цікавими для нашого пострадянського суспільства.
Просвіта
Основна ціль, яка була зрозуміла відпочатку – необхідність просвіти нашого суспільства. Пересічний громадянин практично не має доступу до наукових знань і важко їх сприймає. Ця ситуація була створена навмисно ще в роки радянщини, адже для зручного керування людьми їм штучно нав’язувалося містичне мислення. Для того, щоб ситуація змінилася, наше суспільство потребує знань, в першу чергу, у сфері природно-наукового блоку. Вчені саме з цих наук мають у нас найменше майданчиків.
Натомість, у світі дуже висока цікавість в суспільстві до науки. На Заході книги з науково-популярної фізики перебивають тиражами Гаррі Потера. В Америці на наукових лекціях повні зали.
«В нашому ж суспільстві існує стереотип, що фізика – це занадто складно, незрозуміло і нікому не потрібно. В Україні фізики, математики, біологи майже не мають виходу до широкого загалу. Це недоробка і з боку науковців, і з боку суспільства. Потрібно ламати цей стереотип. Наука потребує популяризації на всіх рівнях» – каже Оксана.
Експертне середовище
З часом організаторам стає зрозуміло, що вони займаються створенням експертного середовища, адже на лекціях і обговореннях пересічні громадяни знайомляться з фахівцями, які є експертами у своїх галузях.
«Моя мрія – виходити з лекціями більш публічно для того, щоб зробити впізнаними обличчя наших вчених. В час, коли виникають виклики, суспільство має звертатися не до медійних персон, журналістів та акторів, як це зараз відбувається в Україні, а до фахівці, які розбираються в питанні. Журналісти повинні бути комунікаторами між суспільством і експертами. Науковців треба виводити на цей рівень, щоб саме до них зверталися по коментарі. Крім політичних питань є питання наукові, якими зараз маніпулюють, свідомо вводячи людей в оману. Наприклад, останнім часом ми були свідками таких маніпуляцій і залякування суспільства з приводу ГМО та сланцевого газу» – каже Оксана.
Наближення науки до суспільства
Одною з цілей діяльності Університету організатори бачать наближення наукового світу до суспільства. «Наші вчені, отримуючи маленьку зарплатню, не мають соціального визнання своєї праці. З появою цього майданчику вони можуть доносити те, що вони роблять до широкого загалу, тренуватися пояснювати свою працю простими словами для простих людей. І вони мають змогу отримати визнання і розуміння того, що їх робота цікава і потрібна суспільству. Це певний соціальний заказ, – стверджує Оксана. – До того ж, і це дуже важливо, суспільство виділяє певні кошти на науку. Нам потрібен зворотній зв’язок. Власне, що роблять вчені в своїх кабінетах? Тепер ми отримали відповідь і на це питання».
Майже на кожній лекції обговорюються дуже конкретні речі. Приходять вчені, розповідають про свої дослідження і досягнення. Наприклад, була лекція про місію «Розетта». Була розповідь про конкретний внесок в неї харківських астрономів, зокрема д.ф-м. н. Ірини Миколаєвни Бельської. Ольга Утєвська розповідала про свої дослідження генетики популяції українського етносу в європейському контексті, Андрій Утєвський розповідав про свої дослідження в Антарктиді, про станцію академік Вернадський. Були лекції про геофізику, про фізику геокосмосу, про дослідження космічної погоди, про те, що харків’яни включені в міжнародний розподіл наукової праці, що вони проводять дослідження в рамках всесвітніх днів геофізики, що глобально погода розраховується в тому числі і по харківських станціях.
Незважаючи на основний науково-природній напрямок, Вільний Університет не обходить і гуманітарну сферу. Так, історик Сергій Петров прочитав лекцію з історії Слобідської України козацької доби, а історик Сергій Лунін висвітлює події повстанського руху двадцятих років і тему історичної пам’яті.
Науковці
Особливо знаково те, що у науковців до цього проекту є шалений інтерес. У Харкові, науковому центрі України, воне не мають майданчику, де б вони могли висловитися, обмінятися ідеями та досвідом з різних наукових галузей. Поступово навколо Університету формується наукова спільнота.
«Не дивлячись на нові цілі, моя початкова ідея науково-популярних лекцій залишається. Я намагаюся дотримуватися рамок науки. Тут мають бути тільки реальні науковці, на яких суспільство може покладатись» – ділиться принципами Університету Оксана Середкіна.
Результати Університету
Кількісні результати діяльності Університету можна виміряти по переглядам в інтернеті. В середньому на кожну лекцію 100-200 переглядів, для наукових лекцій в нашому суспільстві це гарний результат. Але іноді трапляються приємні несподіванки. Наприклад, кто б міг подумати, що лекція з генетики Ольги Утєвської набере більш як 800 переглядів.
Якісно результат можна виміряти наявністю в Університету постійних відвідувачів. Слухачі тут беруть участь в обговореннях та задовольняють свій голод у цікавому спілкуванні. Крім постійних прихильників, з’являються нові відвідувачі. Слава про Університет шириться.
«Але основний результат нашої діяльності – виховування у наших громадян критичного мислення. На лекціях ми розширяємо світогляд, розсуваємо межі. Ми говоримо про фундаментальні знання, які лягають наріжними каменями в основу різних понять. Ми надаємо такий апарат, який людина потім буде використовувати самостійно. Донесення до суспільства наукових знань, популяризація науки, просвіта сприяють розвитоку суспільства».
Університету потрібна допомога
Останнім часом в Університеті накопичилося багато знань, лекцій, обговорень, які потребують систематизації та розповсюдження. Вони можуть бути корисними іншим фахівцям. «Постала нагальна потреба у сайті. Нам потрібна людина, яка його зробить. – просить про допомогу Оксана. – Йдеться саме про програміста. Наповнення є, тільки треба цей великий масив інформації зручно розмістити. Сайт міг би стати платформою для спілкування лекторів. Наші відвідувачі і лектори приводять своїх друзів, колег, розповідають про нас у науковому середовищі. Їм це цікаво, адже вони самі формують порядок денний у своїй галузі. Наприклад, біологи розмірковують, що ще треба висвітлити з біології, яких фахівців ще треба залучити до обговорення?».
Наталя Ляшенко, ІЦ Майдан Моніторинг