Поки ми будемо користуватись російською мовою, доти вони будуть використовувати її проти нас як зброю

Тарас Носальський, громадський активіст з Хмільника: “Я закликаю всіх і російськомовних, і українськомовних відмовитись від усього російського, заради того, щоб більше ніколи не знищували наші міста і наших людей.”
Один з моїх попередніх дописів викликав дуже бурні дискусії, аж до погроз. Я щиро перепрошую якщо когось образив, не мав такого не меті, але я теж був щиро ображений, що люди читають те, що я написав, а потім додумують, те чого в моїх словах нема.
Зараз я дуже докладно поясню що написав. Сподіваюсь всі хто образився вгамують емоції і зрозуміють, що саме я мав на увазі.
Ось сам допис:
“Кожний хто говорить російською мовою, дивиться фільми, слухає пісні, читає книги, користується програмами російською мовою тим самим показує росії, що вона потрібна, що є люди яким потрібна російська мова, російська культура, а як наслідок і сама росія потрібна, бо саме вона є головним джерелом всього російськомовного.
І поки в Україні будуть люди яким потрібна росія, доти вона буде за це чіплятись.”
А тепер розбираємо докладно.
1. “Кожний хто говорить російською мовою,…” – це звичайно російськомовні українці, або українськомовні, які переїхавши у велике місто переключились на російську мову.
2. “… дивиться фільми, слухає пісні, читає книги, користується програмами російською мовою…” – це звичайно російськомовні, але це також і українськомовні українці. Дуже малий відсоток українців взагалі ніколи не використовують російську мову. Дуже малий це справді дуже малий, трохи більше нуля.
Чому я так кажу? Та дуже просто.
Більшість моїх українськомовних знайомих дивляться російські фільми російською мовою, показують своїм українськомовним дітям російські мультфільми російською мовою, слухають російські пісні, читають російськомовні книги.
Все це фіксується. Всі виробники фільмів, всі музичні і книжкові видавці відстежують попит на свою продукцію. Вони дуже точно знають яка кількість людей дивиться, слухає, читає російською мовою. Вони не знають російсько- чи українськомовна ця людина, вони знають що вона хоче дивитись, слухати, читати російською мовою.
Українськомовні працівники комп’ютерних магазинів, в українськомовних містах встановлюють своїм українськомовним клієнтам російськомовний Windows на комп’ютери та ноутбуки, чи Android та iOS на телефони.
А далі відбувається наступне: українськомовна людина з російськомовним Windows чи Android чи iOS заходить, наприклад, на Youtube. Youtube бачить, що зайшла людина у якої російськомовний Windows і відповідно до своїх алгоритмів починає показувати людині російськомовний контент. Він не знає, що людина україномовна, він бачить що Windows російськомовний, все, далі тупо працює алгоритм. Ці алгоритми є на більшості сайтів, вони дивляться, які мовні налаштування у клієнта і показують йому те, що на їхню думку людині хочеться бачити, тобто інформацію російською мовою.
Але і без алгоритмів багато українськомовних українців свідомо шукають кіно, пісню, книжку російською мовою, бо так какось льохше.
3. “…тим самим показує росії, що вона потрібна, що є люди яким потрібна російська мова, російська культура, а як наслідок і сама росія потрібна, бо саме вона є головним джерелом всього російськомовного.”
Маркетологами і російськими спецслужбами фіксується все. І тому в російської влади і відповідно російського суспільства було тверде переконання, що Україна тотально російськомовна, хіба може, за винятком західних областей, і дуже страждає від якихось міфічних бєндєравцев. Хоча, я переконаний, що статистика перегляду російськомовних фільмів та прослуховування російськомовної музики навіть по західних областях сумна.
І це не само собою сталось, росія доклала неймовірно велику кількість зусиль і грошей на просування свого інформаційного продукту на територію України.
Відповідно до зібраних статистичних даних, російська влада будувала стратегію війни. І схоже, що вони справді щиро повірили у те, що ми всі російськомовні і сильно тут страждаємо без русского міра.
Це було їхньою роковою помилкою. Їхній наступ почався в тих регіонах, які були ближче до них, і об’єктивно були більш російськомовні. Всі військові експерти аналізуючи стан російської армії та перші дні війни сходяться на тому, що план був простий, розпочати, як вони кажуть “Спєцопєрацию по дєнацифікациі”, а вже тут їх народ підтримає, і все дуже швидко закінчиться.
Але, як виявилось, їх тут не чекали з квітами і хлібом.
Саме тому вони мстяться Харкову, Маріуполю, та іншим, в основному російськомовним, містам.
4. “…І поки в Україні будуть люди яким потрібна росія, доти вона буде за це чіплятись.”
І тепер у нас два варіанта, або ми їх перемагаємо і знищуємо росію зараз, або після підписання миру, росія одразу розпочне готуватись до наступної спроби і буде вкидати в інформаційний простір України ще більше фільмів, музики, книг та будь-чого іншого російською мовою, щоб ми і надалі залишались у сфері впливу їхньої культури і пропаганди.
І тільки від нас і від російськомовних, і від українськомовних залежить чи ми залишаємось у сфері впливу росії чи ми будуємо свою власну країну в сім’ї цивілізованих європейських країн.
І іншого варіанту ніж відмовитись від споживання російських інформаційних продуктів та використання їхньої мови, у нас нема.
Поки ми будемо користуватись російською мовою, доти вони будуть використовувати її проти нас як зброю.
Тому я закликаю всіх і російськомовних, і українськомовних відмовитись від усього російського, заради того, щоб більше ніколи не знищували наші міста і наших людей.
От і все що я хотів сказати. Мені дуже прикро, що люди прочитали в моїх словах бажання принизити чи дискримінувати російськомовних. Я розумію, що це сильні емоції викликані тим що зараз відбувається заважають уважно читати і раціонально сприймати прочитане, тому вже не ображаюсь.
Тарас Носальський, Хмільник, Україна
Ілюстрація від bright_arts

Як нам допомогти ?

Допомогти нам ви можете перерахунком грошей на PayPal Голови Правління nataliyazubar@maidanua.org або на рахунок Організації, тут детально написано як https://maidan.org.ua/supportmmic/.

Хочете в нас вчитися?

Запис до Школи Інформаційної Безпеки