Харків. Хроніки атаки на місто, день 37-й (01.04.2022)

Перший день квітня був дуже теплим. Дихання весни вже відчувається. При цьому день був відносно тихим.
Хоча ота тиша, про яку я кажу, – відносна. Протягом дня не було великих обстрілів, проте вони періодично були. Малої та середньої інтенсивності. Хвилями. Вже звична ранкова активізація московитів. Обідня невелика перерва. А от вечір відзначився активністю московитів, причому вже під кінець самої доби, хоча до того було ну так собі спокійно.


Прилітали “визвольні подарунки” московитів звично на Салтівку (найакцентованіше – Північну Салтівку), Велику Данилівку і селище Жуковського, Олексіївку, Обрій, ХТЗ. Звісно, пожежі від прильотів час від часу спалахують на північному чи південному сході міста. І дим від них видно як мінімум за кілька кілометрів. А на Олексіївці від рашистського обстрілу загинуло 2 людини. Також був обстріл околиць парку Машинобудівників та селища Артема (так, народна топонімічна назва від парку Артема, який зараз називається Машинобудівників – досі побутує). Є пошкодження деяких промпідприємств в цьому районі, зокрема, Турбоатома та ХЕМЗу.

Під час ракетного удару по будівлі Харківської ОДА, який стався рівно місяць тому, загинуло 29 людей – таку цифру назвав начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Харків тримає оборону міста та околиць. Наші військові готові до будь-яких сценаріїв, зокрема, якщо частина відведених від Києва військ опиниться під Харковом.

Комунальники продовжують прибирати місто, лагодять мережі, навіть в районах, де може прилетіти кожної хвилини. Взагалі не звертають уваги на вибухи. Це люди з титану – я навіть не знаю як описати їх витримку працювати в цих умовах… Багато людей виходять на прибирання своїх районів, зокрема, і тих, де стає тихіше. Зрештою, ми не звикли жити в лайні, як орки.

Міська влада Харкова ухвалила, що всі комунальні послуги для харків’ян будуть скасовані до кінця воєнного стану. Місто бере ці витрати на себе. Та й по суті, мало хто має змогу зараз платити комунальні платежі.
Місто оживає – все більше ринків, магазинчиків та кіосків працює, подекуди навіть “Кулінічі”! Відкриваються магазинчики госптоварів, одягу та всякого різного. Асортимент в супермаркетах і магазинчиках хороший, звісно, ще асортименту. який був до початку широкомасштабного вторгнення далеко, але це нереальний прогрес за ці 37 днів! І коли перші два тижні навіть купити мінімальний набір продуктів для виживання було проблемою, то зараз це відчувається як рай на Землі. Ці почуття складно описати.

При цьому черги в супермаркети чи магазинчики через постійний довіз продуктів і продукції поступово зникають. Навіть подекуди на околицях (звісно, не йдеться про райони, де постійні прильоти). Черг в аптеки, які були цілий місяць, немає, бо й аптек відкривається вже багатенько, а не 1 на районі, як було перші 3 тижні. І до того в аптеках загалом непоганий асортимент, принаймні, найпопулярніші ліки загалом є. З усім іншим, звісно, є проблеми.

Звісно, на околицях, які постійно обстрілюються ситуація дуже складна. Багато магазинів і супермаркетів пошкоджені, десь ще й нема світла. Північна Салтівка, частина номерної мікрорайонної Салтівки, Обрій, які є найбільш постраждалими районами від обстрілів, взагалі без будь-яких магазинів. Там немає нічого, магазині побиті чи згорілі, ринки – згорілі. Там навіть пунктів видачі гуманітарної допомоги від обласного логістичного центру немає жодного через загрозу обстрілу рашистами таких пунктів. Там нема світла чи газу, або того і того. Але там невеликими групками у підвалах досі живуть люди. Багато хто виживає за допомоги волонтерів, які привозять їжу. Проте ці люди відмовляються від можливості виїхати. У декого реально від постійного життя в підвалах їде дах, навіть там, де обстріли стають не такі інтенсивні, як в перші 2 тижні, – і вони просто відмовляються виходити на вулицю! Що з цим робити – не знаю.

Вже розрізняєш, що прилетіло – міна, снаряд чи реактивна артилерія. Не те, щоби це гарний досвід для цивільної людини, але є як є. Коли постійно бачиш місця, де від московитських обстрілів загинули люди, коли бачиш цей треш приходиться рейтингувати рівні упіздженості, бо інакше це складно описати, створюється такий собі “професійний сленг”.

Також московитські обстріли були по Дергачам і громаді. Ну там постійно щось прилітає, щоденно. Також в околицях Чугуєва та по Печенігах, де просто прилетіло в присадибні ділянки з будинками.
І от все це дуже контрастує з тим, що є у передмісті, яке не обстрілюється. Абсолютно спокійне і мирне життя! Сьогодні не втримався і купив сидру – перший напій з якимись градусами за весь час з початку початку атаки на Харків.

Ізюм московити, на жаль, взяли під контроль завдяки зрадникам з опездеже. Але бої тривають на його околицях, наші вояки тримають оборону. Московити намагаються обійти Ізюм з флангів, щоби просуватися на Слов’янськ. Для уникнення великих жертв. якщо туди попруть рашисти для заходу на Слов’янськ ще з одного боку, у Барвінковому і селах триває евакуація людей. Правильний крок.
Через те, що внаслідок обстрілів, ракетних та авіаційних ударів по Харкову пошкоджені всі корпуси Каразінського університету його тимчасово перемістять в інше місто України. Такі от реалії…

За даними поліції, за 37 днів на Харківщині від дій рашистів загинуло 394 людини, зокрема, 21 дитина (ця цифра, певно, не включає в себе інформацію з тимчасово захоплених територій московитами в області).
Тривають бої за Рубіжне та всій лінії ООС. яка зберегла свої обриси на півночі Донеччини. Але поки активних наступальних дій не було, бо русня чекає на підкріплення тих частин, які виводяться з північного та східного київських напрямків. Водночас, виводяться не всі війська і бої поблизу Києва тривають, хоча наші вже взяли Бучу та зайшли в Гостомель (фото згорілого Ан-225 “Мрія” дуже сумне). Так само тривають бої і на Чернігівщині та на північному сході Київщини. Тобто московитський “відхід” дається нам непросто. Є успіхи на Херсонщині та Запоріжжі.

А от в московитів від відведення частини військ від Києва сум – стадія прийняття. Ще вчора вона заперечували та гнівилися. Швидко, еге

А в Бєлгородській області (чи як висловився Олексій Данілов в Бєлгородській Народній Республіці) неспокійно. Зранку московитські вєртушкі розбомбили нафтобазу поблизу Бєлгорода, а потім, за даними OSINT-методів, свої ж обстріляли поле поблизу с. Нікольськоє – щось летіло в напрямку кордону України, а не з України. Звісно, в обох випадках звинуватили Україну. Наші чиновники кажуть, що за все, що відбувається запорєбріком відповідає тамтешня влада. Зранку у Бєлгороді була паніка – утворилися великі черги до АЗС і губєрнатор Бєлгородської області так заспокоював населення, що назвав місце знаходження іншої нафтобази – місто Губкін. Так і занотуємо, на майбутнє.

Звісно, це все розраховано на московитів, щоби через приховану мобілізацію нашкребти ресурсів для подальших боїв. Але в країні, де понад 80% підтримує знищення України та українців, це може мати зовсім інший ефект: коли тобі обіцяли взяти Київ за 3 дні, а тут щось починає постійно підриватися поблизу тебе, з’являється страх. Це не те, що було на Каширському шосе та Волгограді, коли думку московитів спрямовували на необхідність Другої Чеченської. Це матиме інший ефект – паніка. Психологія населення загарбника та тих, хто боронить свою землю – різна, різна психологія у московитів і у нас. Страх і паніка, спроба сховатись від війни і прихованої мобілізації. Це не сьогодні, але вже за невеликий час – це все буде.

Складно підібрати коректну аналогію з минулого, бо зараз доба інтернету – і це зовсім інші обставини, а не ті, що були у Першу чи Другу світові війни з Німеччиною, хоча аналогії доречні.

А у Полтаві на квитках у тролейбусі є напис “Харків місто герой”. Красно дякую полтавцям за таку моральну підтримку! Ваша допомога у тилу також безцінна для харків’ян!

Сьогодні премія визнання від мене для американського актора Шона Пенна, який закликав найбагатших людей світу купити для України літаки F-15/F-16 та ППО на 500 млн доларів. Дуже сильна пропозиція та ідея! Чудовий заклик допомогти країні, яка боронить цивілізований світ від московитської орди!
Ну а премію дарвіна сьогодні отримує розрахунок якогось рашистського ЗРК, який відкрив friendly fire і угандошив свій же літачок. Звісно, це не розстріл своїх же позицій з вєртушкі, але витрата боєприпасів в купі із втратою техніки також нормально. Ця інформація від британської розвідки.

Віримо і підтримуймо наших захисників. Допомагаймо тим, хто забезпечує життєдіяльність міст, лікує наших військових і нас, хто волонтерить. Підтримуймо психологічно один одного. Ми переможемо, бо за нами правда і сила!

Сергій Петров

Фото: Головне управління ДСНС України у Харківській області, CC BY 4.0.

About Сергій Петров 248 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії