Обстріли Харкова тривають, але їх інтенсивність сьогодні порівняно із вчорашнім днем загалом зменшилась. Місто продовжує жити, наші військові готуються до всіх сценаріїв.
Сьогодні загалом спокійніший день: була вранішня традиційна активність окупантів, яка звелася нанівець у післяобідню пору. Вечірні обстріли також малоінтенсивні. При цьому в деяких районах тихо, в деяких гуркотить. Традиційно, прилітало по Салтівці, Кулиничах, Обрію, ХТЗ, Олексіївці, П’ятихаткам, а також по Холодній Горі.
Є обстріли у передмістях: у Дергачах та селам громади, а також в районі Чугуєва. Дергачі зараз майже повністю без електрики, є великі проблем із зв’язком.
Харків прибирають. Основні завали будівель центрі міста вже розібрали (є лише ті, які стосуються пам’яток, а тому тут потрібна експертиза фахівців). Основні роботи тривають у безпечних та відносно безпечних районах міста. До цього долучені як рятувальники, так і багато волонтерів.
Щодо стану ядерної установки “Джерело нейтронів” у П’ятихатках (за інформацією харківських фахівців): вона ціла, все під контролем, загрози немає. Не буду розкривати всіх деталей (які можуть враховувати московити), але там захист дуже надійний. Відтак панікувати немає сенсу. А от будівля фізико-технічного факультету Каразінського університету пошкоджена дуже сильно і навряд чи може бути відновлена.
Життя у місті поступово відновлюється. Активізується торгівля у відносно спокійних районах – працюють ринки, відкриваються поступово магазинчики. Хоча для багатьох власників зараз основна проблема – персонал: той що був, в основному роз’їхався чи живе в різних районах міста, а транспорт в місті не ходить. Крім того, енергетики та комунальники лагодять мережі, а тому в деяких районах міста, де світла не було близько місяця, воно з’явилося. Як це їм вдається у цих складних умовах – невідомо. Вони якісь Термінатори. Власне, комунальні служби – це ті інституції, які в умовах війни працюють як працювали до того, навіть ще краще.
Сьогодні волонтери провели акцію з висаджування квітів біля Пам’ятного знаку воїнам Української Повстанської Армії в Молодіжному парку. Працювали швидко і завзято. Це – чудово! Відбувалося це під сигнал повітряної тривоги, яку разом із московитами всі гуртом послали услід за рускім воєнним карабльом. Бо ж війна – війною, а садові роботи – за розкладом.
Внаслідок вчорашніх обстрілів околиць П’ятихаток остаточно доруйнували Фельдман-Екопарк. Сам Фельдман сказав, що вивезти великих тварин нема змоги і їх сьогодні, очевидно, мали би присипати. Фактично протягом кількох годин кілька організацій організували групи з виведення тварин чи направили їх до Харкова – деяких тварин вже вивезли, інших будуть вивозити завтра. От я взагалі не розумію – великий бізнесмен, має зв’язки, а домовитися про порятунок тварин з тими, хто готовий допомогти – не може. Це не стільки про токсичність самої персони, скільки про менеджмент структур і рівень менеджменту самого Фельдмана.
Що стосується паніки, яка почалася у декого з харків’ян від заяви Генштабу про можливий наступ на Харків. Коли місто у перший тиждень атакувала маса орків з елітних московитських частин – для багатьох все було терпимо. Не було паніки, коли передове з’єднання рашистів зупинили на Липецькому напрямі прямо на окружній, за 3-4 км від мого будинку; не було паніки, коли колону бронетехніки окупантів разом градами спалили біля фіз-теху Каразінського універу (той металобрухт вже в основному прибрали, а от спалений “Град” на базі Уралу залишили як символ цієї української перемоги); не було паніки, коли по місту шастало кілька ДРГ, одна з яких згоріла разом із 134 школою на вулиці Шевченка, коли два тижні щовечора Харків бомбили з літаків, коли тероборона тільки розгорталася.
Зараз же у нас вже не батальйон, а бригада тероборони, яка має бойовий досвід. Місто укріплене і захищене належним чином, а рашистські літачки бояться близько підлітати до Харкова. Досить панікувати! Боїтеся – виїжджайте, є купа можливостей для евакуації. А нам, хто лишається у місті, – своє робити. Атакувати можна, спробувати зайти з кількох боків можна, а от цілковито оточити і тим паче взяти – ні, не вийде. Звісно, ніхто не заперечує, що можуть посилитися обстріли різних районів міста. Нічого, переживемо. Все буде добре, я дізнавався 
В області ідуть бої. Московити вчергове спробували через Ізюм піти на Слов’янськ, але в них знову нічого не вийшло. Більше того, в районі Ізюма наші військові з українського протитанкового ракетного комплексу “Стугна” збили рашистський гелікоптер Ка-52, який має броньовану кабіну пілотів. Без шансів для пташки. Чергова пташка, збита з ПТРК, так і занотуємо. Я так зрозумів, що наші військові зробити українські ПТРК універсальною зброєю для всього, що рухається по землі, у повітрі та на морі.
Наші специ змогли затримати одного з колаборантів. хто показав брід, через який московити переправилися через Сіверський Донець у південну частину Ізюма – колишнього працівника Ізюмського лісгоспу Євгенія Брюханова. Це вже п’ятий колаборант серед відомих в Ізюмі! А у Харкові прийшли за ще одним руSSкомірцем та колаборантом Олегом Новіковим (про це він сам написав у соцмережах), який працював на місцевих виборах 2021 року у Харкові у штабі Добкіна. Чекаємо по Новікову на офіційну інформацію. Сподіваюсь, обидвоє отримають своє і надовго сядуть за свої дії!
Московити атакують Барвінкове, щоби з флангу зайти на Слов’янськ і далі рухатись на Лозову – Павлоград. На жаль, в окупантів незначне просування, але одну з броньованих колон наші героїчні військові таки солідно роздовбали.
З окупованої Балаклії вивезли частину пацієнтів обстріляної московитами лікарні. Нарешті, після тривалих перемовин це вдалося. Триває терор проти українського населення в окупованих районах Харківщини. Так, відомо, що по населеним пунктам Великобурлуцької селищної громади шукають патріотично налаштованих людей, зокрема у смт Великий Бурлук та Приколотне.
У Барвінковому та Лозовій триває евакуація населення. Так само закликають виїхати з міста і мешканців Дергачів (станом на початок тижня з міста вже виїхало десь із 70% людей). А от евакуацію з смт Борова, центру Борівської селищної громади Харківської області, яка була запланована на завтра, відтермінували, оскільки через загострення боїв в районі Ізюма, шлях до Краматорська небезпечний.
Важкі бої ідуть за Рубіжне, яке під обстрілами, обстрілюють Сєвєродонецьк та Лисичанськ. У Рубіжному внаслідок обстрілів була пошкоджена ємність з азотною кислотою. Стався її викид. Вітер в цей час був сторону окупованих територій та рашистських військ. Інформації щодо постраждалих немає.
Також піддається обстрілам Краматорськ, де зруйнували школу, а ще під час обстрілу сьогодні вранці пошкодили залізничні колії між Краматорськом та Слов’янськом, рух залізницею між якими відновили десь в обідню пору.
З Чернігівської області виведено рашистські війська, які вантажаться у Гомелі на залізничні ешелони. Битва за Чернігів завершена перемогою ЗСУ та відступом рашистів. Тривають бої недалеко від Херсона. До речі, в самому місті московити так і не спромоглися вивісити відкрито свою триколорну окупаційну ганчірку, а повісили невідомо що у стилі ХНР – “хєр на рило”. Хоча її так і не спромоглися створити і проголосити.
У Бучі у приватних помешканням знаходять вбитих місцевих жителів. І, схоже, це буде ще довго… Перші розстріли почалися ще в перший день окупації. За даними супутникових знімків, з 10 березня окупанти почали готувати місце для братської могили для мешканців Бучі – біля церкви. Це все робилося цілеспрямовано, жодних ілюзій щодо цього бути не має. Триває зачистка та розмінування смт Бородянка на Київщині. Там також багато вбитих місцевих мешканців. Центр містечка знищений. А найбільше багатьох вразила (мене – ні) – прострелена голова бюста Тарасу Шевченку – рашисти розстрілювали не тільки людей, не тільки знищували пам’ятні знаки воїнам АТО / ООС, а й пам’ятники українським письменникам, взагалі знищували українські символи, будь-які. Це ненависть до всіх нас, до всього українського. Московити чинили і чинять геноцид українців цілком усвідомлено і щиро, вони щиро хочуть нас винищити.
Але не все так погано. Чехія передає нам танки Т-72 а також іншу бронетехніку. У найближчий час будуть ще гарні новини. Більше того, після Бучанської різанини багато країн нарешті передаватимуть більш потужну оборонну та наступальну зброю та техніку. Світ вжахнувся. І це не десь в Африці чи на Близькому Сході, а тут – в Європі, поруч з ЄС. Тому тепер у нас буде достатньо зброї. Шкода, що це розуміння для цивілізованих країн прийшло такою ціною – життями тисяч вбитих рашистами українців…
До окупованого московитами Енергодару та Запорізької АЕС приїхали рашистські пропагандисти знімати свої переможні відео, але працівники станції відмовилися давати їм коментарі. Щось пішло в них не так, не хочуть люди подібного “визволення”.
А от сільгосптехніка із Запорізької області, обладнана GPS-навігаторами, знайдена в Криму та Чечні. Зафіксоване мародерство з геоприв’язкою.
Смішне. Із готелю Hilton у Варшаві виселили “біженку” з України, блогірку, яка в надкомфортних умовах продовжувала пропаганду руZZкава міра, що це “українські нацисти” обстрілюють Харків. Це правильно. Подібних “біженців”-руSSкомірців треба гнати мітлою, але важливо не вважати, що українці чи харків’яни всі такі ватні. Є, звісно, подібні індивіди, але їх у загальній масі лишилося не так багато, хоч і не так мало, як би нам хотілося.
Смішне-2. Московити так злякалися можливого наступу на них, що біля Шебекиного (місто Бєлгородської області, прямо біля кордону з Україною) почали копати окопи та зводити земляні укріплення. Це ще більше підсилило паніку серед місцевого населення. Заява ж місцевої влади що це “для їх безпеки”, як розумію, мало заспокоює. “Спецоперація” іде за планом, абсолютно.
Спеціальну премію “дна нєт” сьогодні отримує радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, який зробив собі селфачок у Бучі на фоні чорних пакетів з трупами вбитих і закатованих українців. Я залишу це без коментарів.
Ну а традиційну премію дарвіна отримує московит, який витягнув бронепластину зі свого бронежилета та засунув замість неї вкрадений ним MacBook. Зрозуміло, що цього воєна спіткала його вдача і він став “вантажем 200”. А от прострелений ноут – шкода.
Підтримуймо військових, сили оборони України, волонтерів, медиків. рятувальників і комунальників. Допомагаймо один одного, зберігаймо спокій і все буде Україна!
Сергій Петров
Висадка квітів біля Пам’ятного знаку воїнами УПА у Харкові.
Фото: Сергій Петров, CC BY-SA 4.0.
