Харків. Хроніки атаки на місто, день 76-й (10.05.2022)

Обстріли у Харкові схоже таки були. Харківська ОВА навіть поінформувала про двох постраждалих. Важка ситуація з обстрілами у північних передмістях Харкова. На південному схожі області бої – українські захисники тримають оборону.

Весь день думав, що напишу про те, що у Харкові не було обстрілів. Про це навіть повідомив ввечері міський голова Терехов. Але ввечері голова Харківської облвійськадміністрації заявив, що за добу обстріли від московитів були – і від них постраждали двоє людей. Проте, схоже, обстріли таки були – десь в околицях П’ятихаток та Північної Салтівки чи Великої Данилівки. Дуже ймовірно, що це сталося через обстріл в районі окружної з боку Салтівки, який, наскільки мені відомо, точно був.

Один з пошкоджених будинків на Салтівці, квітень 2022 року Фото: Сергій Петров, ліцензія CC BY-SA 4.0

Один з пошкоджених будинків на Салтівці, квітень 2022 року Фото: Сергій Петров, ліцензія CC BY-SA 4.0

Важка ситуація з обстрілами рашистів на північ від Харкова – московити б’ють по нещодавно звільненим Циркунам, Руській Лозовій, Дергачівській міській громаді. Сьогодні, за інформацією Харківської ОВА, загалом у районі поранено 6 осіб. Де конкретно, на жаль, невідомо. Але факт – у щойно звільнені села повертатися, навіть забрати речі небезпечно: і через постійні обстріли, і через замінування території. Навіть професіонали-сапери отримали важкі поранення – їм тепер збирають гроші на лікування, яке буде довгим.

Гарні новини з фронту. По-перше, Генштаб офіційно підтвердив, що московитів вибито в ході офензиви українських військ із сіл Рубіжне та Байрак Вовчанської міської громади (заразом звільнені і Верхній Салтів, і Замулівка). Далі – офіційно повідомлено про звільнення Черкаських та Руських Тишків. Це добре, бо це означає відсунення фронту ще далі на північ і тепер бої на липецькому напрямку десь в районі самих Липців. А ввечері спецпідрозділ Kraken (225-й батальйон 127-ї бригади ТрО ЗСУ повідомив про звільнення села Питомник Дергачівської міської громади, яке знаходиться на трасі Харків – Бєлгород. Руська Лозова знаходиться в улоговиі річки Лозовеньки, Питомник – на узвищі. Там гарна висотка, з якої московити лупили по Харкову, і після важких боїв село звільнено, наші там закріпилися. І пояс безпеки з півночі Харкова ще більше розширено. Ще кілька населених пунктів і польова артилерія не дістане до міста (вона б’є на 15-18 км), лише далекобійна артилерія (типу важких гаубичних самоходок Мста-С) та РСЗВ. Молимося та тримаємо кулаки за наших, бо у московитських пабліках картина змальовується у дуже сіро-темних тонах для московитів. З другого боку, по всьому фронту – бої. Генштаб заявив, що на утримання Харківського напрямку рашисти кинули десь із 500 (це 2/3 з БТГр) мобілізованих воєнів з території ОРДЛО.

У Харкові тихо. Людей на вулицях мало. Так само як і машин. Головна проблема – бензин. Його тупо бракує, тому активність поїздок знизилася. На вулицях машин мало, так і людей. Ну плюс достатньо не жарка погода, яка не сприяє поки прогулянкам.

У Харкові на середу запланована сесія міськради, на якій планується, серед іншого, розірвати побратимські стосунки з містами з московії – москвою, санкт-петербургом, Бєлгородом, Нижнім Новгородом, Новосибірськом. Було би добре те саме зробити і з Мінськом.

Також планують перейменувати чотири топоніми – Московський район (о так. це район, де я жив до початку широкомасштабного вторгнення), Московський проспект. Білгородське шосе та Білгородський узвіз. На топонімічній комісії міська влада продавила перейменування відповідно Салтівський район, Героїв Харкова, Харківське шосе, вулиця Героїв рятувальників. Пізніше в проєкті, розданому депутатам вже Московський проспект перейменовували на проспект Захисників Харкова. До речі, подібні карколомні зміни по кілька разів на день були і під час декомунізації у 2015 році. Зранку у середу буде, таке відчуття, нові варіанти.

Відтак, ініціатива Харківська топонімічна комісія (до якої маю честь належати і я), оскільки міська влада робить поспішні дії, не представила концепції перейменувань (а топонімів вуличної мережі понад 400, що підпадають під перейменування), пропонує на сесії міської ради 11 травня перейменувати московський район на Салтівський (тут немає жодних суперечок), а всі інші перейменування відкласти на наступну сесію для доопрацювання. Для цього пропонується розпочати публічну дискусію щодо перейменувань, відмовитись від практики кулуарного розв’язання питань топоніміки, а також узгодити та презентувати цілісну концепцію топонімічних змін, спрямовану на презентацію Харкова як українського та європейського міста. Для досягнення всіх цих цілей необхідне залучення до вироблення концепції та напрацювання пропозицій харківських дослідників топоніміки, історії, краєзнавців, митців, науковців тощо. Якраз правильні і чіткі вимоги, а не поспішні дії, які інакше як розвитком локального патріотизму без якоїсь чіткої ідентичності (чи то української, чи європейської), його штучним конструюванням, інакше не назвеш. Вже 2,5 місяці міський голова Терехов постійно озвучує меседж “ми харьковчанє, ми вмєстє”, який доводить оцю штучність. Від нього не прозвучало з вуст ні про українську єдність, ні про європейські цінності, а лише про якусь особливу харківську окремішність. Оце все дуже нагадує, як совєти намагалися штучно створити “спільність совєтських людей” без роду і племені.

У Харкові стало тихіше, спокійніше – забурлило політичне життя. А ще міський голова обіцяє наступного тижня запустити транспорт у місті. Загалом, обмежено це можна зробити – у південній частині міста і частково зв’язала південь з центром міста. Але я би почекав ще тиждень – півтора, поки наші військові відтіснять московитів ще далі на північ від Харкова і закріпляться на нових рубежах. Звісно, від реактивної артилерії це не рятує, але її реальна прицільність – десь до 25 км (якщо говорити про “Гради”_, хоча “Урагани” б’ють далі – і можуть накрити все місто. Але справді ще трохи почекати – і обмежено транспорт треба запускати, крім всіх районів, що лежать на північ від центру Харкова.

У місті відновив роботу міський перинатальний центр на Салтівці, який кілька разів обстрілювали з артилерії московити. Там консультують спеціалісти, роблять УЗД.

На окружній дорозі біля розв’язки на Липці виявлено тіло двох московитських військових та трьох цивільних жителів. Цей район був лінією фронту і постійно обстрілювався (і досі час від часу обстрілюється) 2,5 місяці. Одного з цивільних навіть хтось зміг поховати під обстрілами у могилі поруч з окружною дорогою.

У Циркунах триває розмінування. За словами голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, “Циркуни зараз — це суцільний воєнний злочин” – велика кількість будинків зруйнована та пошкоджена, так само з адмінбудівлями. школою. Знайдено тіла вбитих місцевих жителів, окупанти не забирали тіла власних солдат, які знаходять навіть в приватних помешканнях. До речі, у звільнених населених пунктах знайдено дуже багато тіл московитських військових і зараз їх зберігають у вагонах рефрижераторах. При цьому рашисти не хочуть забирати ці тіла, вони їм не потрібні.

Юрій Бутусов розповів про одну зі сторінок війни. При звільнені Старого Салтова 4 травня 2022 року московити кинули у контратаку приблизно РТГр, ймовірно, 1-ї танкової армії. Бій прийняв 227-й батальйон 127 бригади територіальної оборони ЗСУ. Вони знищили кілька одиниць бронетехніки рашистів (із гранатомета Карл Густаф знищили Т-90М “Прорив” – снаряд пробив наскрізь той танк “новітню розробку”) і навіть взяли деякі трофеї – навіть з техніки, поступово стають мотопіхотними.

На Слов’янському та Барвінківському напрямках ідуть бої – наші військові тримають оборону, хоч це робити складно. Тривають обстріли Барвінкового, а також населених пунктів Ізюмського та Лозівського району – загалом тут поранено двох людей.

На окупованій території Куп’янського району загинула одна людина. А в тимчасово окупованому смт Великий Бурлук (центр Великобурлуцької селищної громади) патріоти розклеїли листівки зі зверненням до рашистських військ, що “ми близько, ми працюємо” і що окупантів та тих, хто їх підтримує, чекає смерть. Великий Бурлук – це Україна. Зараз московити розшукують людей, які розклеїли по селищу ці листівки.

В Ізюмі рашисти організували розбір завалів будинків в місті – пропонують працювати за їжу. Люди неохоче погоджу.ться на це. При розбиранні завалів однієї зі зруйнованих п’ятиповерхівок, за інформацією посадовців Ізюмської міськради, знайдено тіла 44 людей. Ситуація в місті важка – немає світла. газу. Де-не-де окупанти щось відновили, але воно не стабільне. Продукти харчування дорогі. Люди як можуть виїжджають партизанськими стежками, вигадують легенди, щоби виїхати з Ізюма та Балаклії через блокпости окупантів. Чоловіків роздягають, речі ретельно перевіряють. Більша частина людей, які виїжджають з міста, іде до Бєлгорода, а далі намагається потрапити в Латвію, Естонію чи Фінляндію, куди українців пускають навіть за внутрішнім паспортом як біженців.

На Лиманському та Сєвєродонецькому напрямку ідуть важкі бої. Московити спробували переправитися через Сіверських Донець, але, за повідомленнями влади Луганської ОВА та Генштабу, наші військові ці спроби зупинили, понтонні переправи розбили та зачищають місцевість. Всі населені пункти Луганської області, які підконтрольні українському уряду через пошкодження комунікацій без електрики, газу, зв’язку. Ситуація важка. Тривають бої поблизу Попасної, але окупанти поспішили заявити, що на цьому напрямку вийшли на адмінмежі Луганської області (загалом, як завжди – головне гучно оголосити).

Так само тривають бої в районі Авдїівки, Мар’їнки, Великої Новосілки Донецької області, Гуляйполя та Оріхова на Запоріжжі. Через рашистські обстріли на Донеччині загинуло троє людей за добу, а Гуляйполе та Оріхів московити постійно обстрілюють з артилерії.

“Азовсталь” постійно обстрілюють ращисти з усієї артилерії, бомблять фронтовою та дальньою авіацією. Наші захисники тримаються на межі можливостей. З ними перебуває понад 100 цивільних людей, які ще досі не евакуйовані.

З окупованих московитами територій півдня України триває вивезення зерна та овочів до Криму, частину зерна доправляють кораблями, ймовірно, до Сирії.

Разом з тим, прикордонні з московією території Чернігівської та Сумської областей постійно обстрілюють з артилерії, кілька днів тому обстріляли єврейське кладовище у Глухові на Сумщини. сильно пошкодивши його, а ще сьогодні обстріляли авіацією територію Шосткинської міської та Есманської селищної громади, зокрема, пошкоджено та зруйновано будівлі в смт Вороніж Шосткинської громади.

Не спокійно поблизу Бєлгорода на московії – там знову “хлопки”. Ну там це постійно явище вже. Також “хлопки” зафіксовані у Криму. А ще Rutube (московитський варіант ютюбу поламався – кажуть, що значна частина інформації пошкоджена, але це чутки поки що).

Оскільки сьогодні премії Дарвіна, на жаль, немає, то завершу мі-мі-мі новинами. Уманські рятувальники при гасінні пожежі врятували котика і реанімували його водичкою та дали подихати стисненим повітрям. Котик живий і здоровий.

Підтримуймо наших військових! Віримо в ЗСУ! Віримо в Україну!

Сергій Петров

Як допомогти нам?

Допомогти нам ви можете перерахунком грошей на PayPal Голови Правління nataliyazubar@maidanua.org або на рахунок Організації, тут детально написано як https://maidan.org.ua/supportmmic/

Be the first to comment on "Харків. Хроніки атаки на місто, день 76-й (10.05.2022)"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*


five × one =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.