Обстріли Харкова продовжуються: поодинокі та неінтенсивні по північних околицях міста, а також передмістю на півночі. Проте також були прильоти поблизу центру, а також по Мерефі, яка на південь від Харкова. У місті пошкоджено та зруйновано близько 3500 житлових будинків та 420 адміністративних будівель. Готується до запуску метро, але ще вирішені проблеми кількох десятків людей, які мешкають на деяких станціях Салтівської лінії метрополітену. У звільнених передмістях триває ексгумація тіл вбитих окупантами цивільних осіб. А от Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний увійшов до ТОП-100 людей за версією журналу Time.
Харків продовжують обстрілювати московити. Сьогодні вперше за тривалий час прилетіло касеткою Урагану по Павловому Полі, при чому точно по зупинці транспорту – рашисти передали вітання міському голові Терехову, який, як на мене, трохи зарано запустив міський транспорт. Постраждала одна людина. Ну є биті вікна та вітрини. Саме цього я й боявся, коли міська влада вирішила швидко запустити транспорт як тільки зменшилися обстріли по місту. Також були обстріли Північної Салтівки та Великої Данилівки (там достатньо небезпечно), деяких ближніх мікрорайонів Салтівки, а також П’ятихаток. Інтенсивність обстрілів дуже невелика, але, на жаль, затишшя, як це було кілька днів середині місяця немає. Вже перед самою північчю були прильоти по Харкову, але точної інформації в мене немає (зізнаюся, я просто спав і не чув нічого).
На північ від міста тривають обстріли, хоч і неінтенсивні. Московити обстрілюють Руські і Черкаські Тишки, Циркуни, Питомник (селище дуже побите та поруйноване), Руську Лозову, Черкаську Лозову, Лісне, а також населені пункти Дергачівської міської громади (в основному смт Слатине і Прудянка та місто Дергачі). Також рашисти обстріляли села Світличне та Уди Золочівської селищної громади та район міста Чугуєва.
Фото: Наталія Зубар, CC BY-SA 4.0.
Вночі разом із Харковом був прильот десь в районі міста Мерефи (на південь від Харкова), але точно також не скажу. Разом з цим, вже є відео запуску ракет з району Бєлгорода.
На північ від Харкова тривають бої, так само тривають бої за село Тернова Липецької селищної ради – московити атакують, щоби не дати нам вийти до кордону і убезпечити Вовчанськ, через який залізницею з Бєлгорода на Куп’янськ тягнуть ешелони з технікою та забезпеченням. Українські військові стримують ці атаки, хоч на цей напрямок рашисти ввели підкріплення.
За даними міської влади, у Харкові внаслідок московитських обстрілів пошкоджено та зруйновано 3482 житлові будинки. з яких 2482 багатоквартирні будинки та 1000 приватних будинків та будинків, що належать житловим кооперативам. Також 492 будинки не можна відновити (цікаво, вчора звучала цифра 491). Додам, що на більшості будинків Салтівки жодних комісій ще не було. Дуже схоже, на оголошення цифр для виділення великого потоку грошей. При цьому, міська влада не може навіть розселити людей з метро. Це все, що треба знати про “велике крадівництво”, яке обіцяє Терехов.
Також постраждали 490 адміністративних будівель. зокрема, 109 шкіл, 98 дитячих садків, 55 медзакладів, 46 закладів сфери культури, 14 вишів, 5 культових споруд тощо.
До Харкова повертаються люди. І це дуже помітно. Багато хто думав, стежачи за пабліками у соцмережах, що у місті вже тихо і спокійно – раз в них немає повідомлень про постійні обстріли. По-перше, тему спокою низка пабліків справді активно педалювала. а також про місця обстрілів ну не надто повідомляють – це питання безпеки. Вказання точного місця удару – це допомога московитам в корегуванню вогню. І тут в декого, наскільки я чув, стався дисонанс. Ну ок. а що Ви хотіли? Харків будуть обстрілювати до кінця війни – тому що можуть, Треба звикати. Ще розповіли шикарне, що навіть харківські таксисти питають в людей чого вони повернулися і що це недалекоглядно, особливо це достатньо прямо висловлюють жінкам.
24 травня, через 89 днів після припинення роботи. відновлює перевезення Харківське метро. На початку інтервали руху будуть десь по пів години, а потім їх корегуватимуть залежно від пасажиропотоку. Не всі вестибюлі працюватимуть на вхід. одна зі станцій буде просто пересадковою без виходу на поверхню, а на Салтівській лінії поїзди прямуватимуть тільки до станції Академіка Барабашова, а решта три станції, які обслуговують Салтівку, не здійснюватимуть перевезення. Рішення цілком правильне, зважаючи і на безпекову ситуацію, і на те, що не всіх людей переселили з цих станцій (в першу чергу, йдеться про станцію метро “Героїв Праці”). Розклад роботи – з 7 до 19-ї години (як і решти транспорту).
Разом з цим, дещо дивною є позиція метрополітену про те, що використання метро як укриття можливе лише до 21-ї години (до початку комендантської години). Звучить щонайменше дивно, особливо для станцій на Олексіївці – по цьому району зрідка обстріли ще ведуться.
По наземній інфраструктурі метро за ці майже 3 місяці були обстріли та її пошкодження. Транспортні депо є також однією із цілей для московитської артилерії та ракетних військ.
Знайома розповіла, що наприкінці минулого тижня вчителям зі школи, яка розташована в одному з районів на півночі міста з районного відділу освіти, працівники якого взагалі не у Харкові, прийшла директива щодо проведення з дітьми до Дня Європи, який був у суботу, якоїсь акції і щоби був фотозвіт. При тому, що більшість дітей виїхало разом з батьками, вчителів також немає, але фотозвіт – це найголовніше. Чхати на безпеку, чхати на все. Звичайні практики в освітній сфері, які в умовах прифронтового міста дуже близькі до злочинної недбалості: головне щось виконати “для галочки”. Здається, що для всіх чиновників від освіти треба провести лекцію про безпеку та поводити укриттями освітніх закладів Харкова. І щоби вони поговорили з людьми, які в них мешкали про те, наскільки такі укриття пристосовані для перебування в них. Гарантую, вони почують багато цікавого. Хіба що двері укриттів треба запирати на такий час, аби ці чиновники не кинулися навтьоки.
У Черкаській Лозовій бригада ремонтників “Харківобленерго” під час ремонтних робіт з відновлення електропостачання до села потрапила під московитський обстріл. На щастя, ані вони. ані техніка не постраждали.
У Малій Рогані триває ексгумація цивільних жертв московитської окупації. Одна чоловік загинув, коли після припинення стрілянини вийшов у двір: одна черга з автомата прошила і ворота, і його. А інший чоловік загинув, коли віз до села гуманітарку з Харкова і на дорозі його машину перестріли рашистські танки, один з яких пальнув практично впритул по машині. Потім його рештки батьки зібрали в машині, поскладали у пакети і поховали на подвір’ї. Деякі іноземні журналісти дивуються, що тут поодинокі поховання, а Буча чи Бородянка – це місця масових жертв. Ну Буча – це місто, Бородянка – велике селище міського типу, а Мала Рогань, Вільхівка та інші – села. У Малій Рогані лишалося до 150 людей і вже відомо, що десь із 10% з них було вбито під час окупації, яка тривала фактично місяць.
Оголошено про підозру командиру 138-ї окремої мотострілецької бригади 6-ї загальновійськової армії Західного військового округу Збройних сил московії Серґєю Максімову, уродженцю міста Ужгород. Він 26 березня 2022 року, під час операції українських військ зі звільнення сіл Малої Рогані та Вільхівка віддав наказ обстрілювати із застосуванням вогнеметної системи залпового вогню ТОС-1 “Буратіно” житлові будинки в цих селах. В результаті пошкоджено та зруйновано житлові будинки, Малороганський ліцей, промислові підприємства. Від цього обстрілу зазнала тяжких поранень 13-річна дівчина, яка пізніше, 30 березня, померла в лікарні.
У звільненому селі Шестакове Старосалтівської селищної громади затримали місцевого жителя та московитського солдата. якого мешканець видавав за свого сина. При цьому, як стверджує окупант, він втік з танку і прийшов до місцевих, які його прихистили. Московит віддав форму та зброю, отримав одяг, допомагав по господарству. Місцевий мешканець сказав, що не віддав окупанта українським військовим, бо боявся, що ті його розстріляють разом з московитом. Сам же рашист хотів після війни поїхати до бабусі у Кривий Ріг. Тепер обома займається слідство, відкрите кримінальне провадження за статтею пособництво державі-агресору.
На південному сході Харківщини на Слов’янському та Барвінківському напрямках тривають бої. Московити продовжують обстрілювати навколишні села, зокрема, Гусарівку, Чепіль та Студенок. Також є обстріли і окупованих територій, наприклад, Балаклії.
У Лозовій підбивають збитки після ракетного удару. що стався ще у суботу по палацу культури. Пошкоджено десь із 50 багатоповерхівок (понад 1000 квартир), 11 освітніх закладів, зокрема, 5 шкіл, 2 медичні заклади, а також об’єкти житлово-комунального господарства. В основному – це вибите скло. Починають розбирати завали зруйнованого палацу культури, які будуть достатньо тривалими, зважаючи на масштаб руйнувань.
А ще на президент Зеленський розповідає, що “не на часі” боротися з плагіатом в освіті. Проблема в тому, що міністром освіти в Україні є патентований плагіатор Сергій Шкарлет, дисертація та статті якого офіційно визнані плагіатом. Але якщо це своя людина для Офісу Президента, то це не проблема і про неї варто забути, бо “не на часі”.
Як тільки зависла у повітрі тема обміну оборонців “Азовсталі”(по суті, їм наказали здатися в полон), як тільки над нашим Сєвєродонецьким угрупуванням нависла загроза оперативного оточення, як тільки бізнес почав вимагати прибрати від впливу на економічні рішення відвертого марксиста Данила Гетьманцева (він виступає за збільшення оподаткування і регуляторної політики та тиску на бізнес), як тільки студенти задають питання щодо плагіатора міністра освіти – і ці питання “не на часі”, бо потрібна єдність, то дістають арештованого купа хла мертветчука, який розповідає, що до дизельних та вугільних схем не причетний ані він (мертветчук лише “посередник”), ані ахметов (для ТЕС якого і завозилося вугілля), а лише одна людина, яка все це організувала та отримувала прибуток – порошенко. Зарано на Печерські пагорби повернулася політика…
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний потрапив до числа ТОП-100 впливових людей світу за версією журналу Time у категорії “Лідери”. У статті про Залужного начальник штабів ЗС США генерал Марк Міллі написав. що він проявив себе як військовий розум, необхідний його країні, а його керівництво дало змогу українським Збройним Силам швидко адаптуватися, проявивши ініціативу на полі бою проти росіян. Це дуже висока, але справедлива оцінка!
Ну а премію дарвіна сьогодні отримує житель Бєлгородської області, який поблизу кордону з Україною, в районі смт Октябрській Бєлгородської області знайшов залишки від РПГ. Він їх зібрав та прийшов додому. Там розвів вогнище і почав плавити реактивний двигун від пострілу РПГ. Ясна річ, сталася “бавовна”, а сам майстер “очумєлиє ручкі” відправився на концерт Кобзона.
Віримо в наших захисників. віримо в ЗСУ, віримо нашу перемогу! Україна понад усе!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові
