Харків. Хроніки атаки на місто, день 118-й (21.06.2022)

Перемикач мов

Складний день для Харкова та передмість – багато обстрілів північних околиць міста, обстріл промзони з реактивної артилерії, а також ракетні удари по Харкову, обстріл автостанції у Чугуєві. Є загиблі і багато поранених. Це є психологічний тиск на харківців, які не здалися окупантам, та намагання завдати максимальних збитків економіці міста. Приміром, у місті зараз працює майже 70% супермаркетів та понад 65% ринків від кількості, що була до початку вторгнення. Міська влада запустила опитувальник, який гучно назвала долучення до розробки Генерального плану міста, який не має нічого спільного з розробкою Генерального плану міста, це радше імітація діяльності.

Важкий день для Харкова та передмість. Чи не найважчий за останній місяць – багато загиблих та поранених. Тривали обстріли північних околиць міста – Салтівка, селище Жуковського та околиці цих районів. Вдень московити з РСЗВ обстріляли район складів на ХТЗ. Наскільки я знаю, постраждали склади одного з харківських рітейлерів (бити по складам з продовольством – це створювати гуманітарні проблеми), а також по приватному сектору поблизу них. В результаті загинуло 5 людей, а ще 11 зазнали поранення. Після цього у Харкові оголосили загрозу артобстрілу. Вночі десь півночі по Харкову прилетіли дві ракети з Бєлгорода – про господарським і промисловим об’єктам в Слобідському та Індустріальному районах міста. Кажуть, що одна з ракет по Харкову при злеті самознищилася (наскільки це правда – не знаю, візуально схоже на те).

Тривають обстріли північних і східних передмість Харкова – по Руським і Черкаським Тишкам, Циркунам, Руській Лозові, смт Прудянка та Слатине, Безруках, а також Дергачах. У Безруках загинула 8-річна дитина, а її тітка поранена, у Слатиному поранень зазнала ще одна людина. Також були обстріли Золочева, а також села Уди, де загинуло троє людей. Тривають обстріли всіх населених пунктів від Шестакового до Рубіжного, а також району Верхнього та Старого Салтова. Ввечері сильно московити обстріляли автостанцію в Чугуєві – пошкоджено саму автостанцію та житловий будинок, горіли торговельні павільйони. Внаслідок цього загинули 6 людей, а ще 6 – зазнали поранення. Також обстріли були по Коробочкиному та Старій Гнилиці.

Ліквідація рятувальниками наслідків пожежі на складських приміщеннях після московитського обстрілу.
Фото: Головне управління ДСНС України у Харківській області, CC BY 4.0

Скажу кілька слів про ситуацію з обстрілами Харкова. Після вдалих травневих контрнаступальних дій ЗСУ та інших сил оборони Харкова московити достатньо сильно відкотилися. Деякі села, які офіційно не звільняли українські військові, перетворилися на сіру зону. Відповідно, рашистська артилерія працювала здалеку. Зараз же, коли на харківський напрямок перекинули додаткове підкріплення московити скоротили сіру зону і почали тиснути на наших військових. Разом з цим підійшла ближче і артилерія. Якщо польовою артилерією чи “Градами” московити дострілюють хіба що до окружної, то з “Ураганів” та “Смерчів” вони можуть потрапити фактично у будь-яку точку Харкова. До них підвезли боєкомплект – і тому обстріли з цих систем залпового вогню посилилися.

Причин тут кілька:

  • відновлення функціонування міста, яке не скорилося окупантам. За їх планами вже в середині 24 лютого над Харковом мало бути піднято триколорну ганчірку.
  • Харків є важливим містом для московитів. Це місто-символ для них через інспіроване ними гасло “Харків – перша столиця [совєтської України]” (єдиною і повсякчасною столиці завжди був і є Київ. Тому спроби захоплення міста, як я неодноразово писав, будуть ще не раз. Спроба – це не означає, що їм може вдатися взяти Харків в облогу. Проте такі спроби означають і посилення обстрілів як психологічний тиск на харківців та оборонців міста.
  • місто, яке не здається, окупанти руйнують. Тут не буде ще одного Маріуполя, але велика шкода буде руйнування інфраструктури та житлових будинків. Проте станом на зараз головне для московитів завдати найбільшої шкоди саме інфраструктурі міста, оскільки її руйнування спровокує більші гуманітарні проблеми, ніж руйнування окремого житлового будинку.
  • спроба відтягнути резерви військових та артилерійських сил на харківський напрямок з інших основних напрямків, де московити ніяк не можуть добитися відчутного для себе результату.

На мій погляд, ситуація у найгіршому випадку може погіршитися до умов середини квітня. Але знову ж таки – у найгіршому. Гадаю, що до цього не дійде, але і затишшя, як це було з середини травня до середини червня також не буде. Хто має змогу і виїхав з Харкова – не повертайтеся сюди до кінця літа (далі буде видно чи безпечно. чи ні, може це застереження діятиме мінімум до кінця року). Хто повернувся – бережіть себе та користуйтеся правилом при виході на вулицю, щоби з північного чи північно-східного боку (це актуально для частини Салтівки та ХТЗ) у вас був захист у вигляді стіни будинку). а не лише правилом “двох стін” (у хрущовках це не допоможе, хіба що у дев’ятиповерхівках, та й то обмежено. якщо приліт не прямо у квартиру чи дах). Варто вивезти дітей та літніх людей за межі Харкова та передмість, зокрема, і південних. От чесно, повертатися з дітьми у прифронтове місто – це не дуже розумно справді.

Щодо лякалок від орєстовіча, то зараз він працює на аудиторію за власними алгоритмами, які мені цілком зрозумілі. Зрештою, розслаблятися харківцям ще зарано. І треба готуватися до життя в умовах постійної можливої загрози. Навіть тоді, коли гаряча фаза може минути або цей епізод багаторічної війни з московією скінчиться. Просто тому, що Харків дуже близько розташований до кордону із московією. Це потребує інших оцінки ризиків. Повернення у життя до 24 лютого у Харкові не доти, поки московія не розпадеться на багато малих державних утворень і буде позбавлена ядерної зброї, а низка державних утворень біля кордонів України будуть буферною зоною під протекторатом України. Є багато сценаріїв, за одним з яких це може статися не раніше 2035-2040 років. Швидкого розпаду московії очікувати не слід. оскільки цьому буде протидіяти колективний Захід.

Чи вплинули посилення обстрілів останніх днів на виїзд людей з міста – сказати поки не можу, оскільки ці людські хвилі ще не настільки помітні на загальному тлі. В усьому іншому ситуація стабільна – тобто харківці живуть життям прифронтового міста, намагаються насолоджуватися літом, релаксувати та розслаблятися.

Зараз у Харкові працюють 210 супермаркетів (68% від числа до вторгнення), 35 з 53 ринків, відновили роботу лише 2 ТРЦ – “Україна” та “Нікольський” (там працює лише перший цокольний поверх). Також у місті працює багато невеликих магазинів, зокрема, 70 маркетів харківської мережі “Посад”, 64 “Салтівського м’ясокомбінату”, 130 “Кулиничів”, а також 220 аптек.

Супермаркет “Восторг”, по якому 7 червня завдано ракетного удару, через що будівля зазнала часткових руйнувань, відновив свою роботу. Вхід до магазину з іншого боку. Триває відновлення фасаду, яке планують завершити у липні.

Міська влада запустила опитувальник, який гучно назвала долучення до розробки Генерального плану міста, але якщо поглянути на питання, які озвучені в ньому, стає зрозуміло, що це не про Генеральний план, а про якісь роботи комунальних служб та правоохоронних органів. Також є загальне враження, що опитування в основному призначення для людей, які мають приватний будинок. власний автомобіль, середній та вище дохід. Як правильно зауважив дехто з архітекторів та активістів-урбаністів, це опитування не має нічого спільного з розробкою Генерального плану міста, це радше імітація діятєльності, але формування “залізного аргументу” проти фахівців з урбаністики, що ось харківці хочуть того і того. А те, що певні дії міської влади можуть стратегічно погіршити можливості для розвитку міста, чомусь про це не думають. Ну і скажу одну важливу річ про Генеральний план. На мою думку, північні околиці міста відбудовувати не слід. Їх треба законсервувати і крапка. Північні околиці будуть небезпечні ще десятиліття. І як власник квартири на північно-східній околиці, я би не хотів туди повертатися, бо це стратегічно небезпечний район (не кажучи про те, що він сильно поруйнований). Будувати нове житло треба у південному напрямку (навіть не південно-східному). Так, на південь від міста – передмістя. Значить там мають з’являтися нові будинки, а транспортний зв’язок між передмістями і середмістям Харкова стати більш жвавим. Досягнути цього можна лише за допомоги правильної організації системи громадського транспорту у Харкові. Це є стратегічні речі, про які слід думати вже зараз, а не про те, як відбудувати пошкоджене житло на півночі. Ці території треба тупо віддати військовим для створення системи укріплень біля Харкова.

У місті тренери-волонтери безплатно навчають дітей футболу на базі одного зі спорткомплексів міста, який реалізує один з гуманітарних центрів міста. Також тренери дотримуються заходів безпеки і в разі сторонніх звуків переводять дітей до укриття.

У парку Горького розпочали відновлювати зруйновані та пошкоджені через обстріли московитських окупантів атракціони (таких всього десять), а на канатній дорозі планують замінити трос, в якому через обстріли обірвалося кілька жил. Експлуатувати його. зважаючи, що він вже використовується 10 років, небезпечно.

На східних околицях Чугуєва зранку цього дня московити здійснили дистанційне мінування місцевості протитанковими мінами ПТМ-1. Подібне дистанційне мінування вони зробили і на інших територіях на схід від Чугуєва. Весь ранок і день в Чугуєві проводили заходи із розмінування.

На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Наші військові тримають оборону. а московити обстрілюють чи не всі прифронтові села.

На окупованих територіях ситуація складна. Тривають обстріли й окупованих територій. Мешканцям окупованої Козачої Лопані та сіл поблизу неї забороняють навіть телефонувати на підконтрольну територію України.

Ну а премію дарвіна сьогодні отримують дагестанські фермери, які на відео з “глибокопатріотичних почуттів” на спинах овець намалювали літери “Z”. Пізніше відео з цією отарою видалили, але резервне копіювання завжди рятує для історії подібні епічні приклади московитського пропагандонства, дон.

Віримо і підтримуймо ЗСУ! Все буде Україна!

Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові

About Сергій Петров 248 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії