Перший день липня був відносно тихим, хіба ввечері московити активізували обстріли передмість та околиць Харкова. Міська влада після розголосу інформації від Юридичного департаменту міськради щодо неможливості демонтажу гербів СССР з будівлі міськради, дала задню – і вже надвечір комунальники замаскували тканину всю совєтську символіку на будівлі. Замість з одного з гербів СССР Терехов хоче влаштувати на будівлі герб Харкова (затверджений за імператрицею Катерини II, на заміну козацькому гербу-емблемі міста). Лікарні Медкомплексу на Салтівці, які неодноразово страждали від цілеспрямованих обстрілів московитів, будуть відновлюватися, а всього на Харківщині пошкоджено внаслідок обстрілів 126 закладів охорони здоров’я.
Липень розпочався відносно тихо. І майже весь день був такий, хіба надвечір московити зробили невелику активізацію обстрілів Харкова та передмість – страждали П’ятихатки. селище Жуковського та Північна Салтівка. Десь о 22-30 московити зробили кілька пусків ракет по Харкову, які, за повідомленням харківських телеграм-каналів, були знищені ППО. Щоправда, своєї цілі московити такі досягли – ракети прилетіли о четвертій ранку 2 липня (о, це новеньке в тактиці рашистів! проте я на це вже давно чекав, навіть писав у минулій хроніці – психологічний терор набирає обертів та стає більш різноманітним у часових проміжках), але про це у наступних хроніках. Що стосується обстрілів Харкова, то, за словами начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, 99% ударів по місту здійснюється реактивною артилерією – зараз в основному “Ураганами” та “Смерчами”. Загалом, картина і справді така (що стосується саме Харкова), хоча до північних околиць ствольною артилерією московити інколи можуть дотягуватися.
Тривають обстріли північних та східних передмість Харкова – Руських та Черкаських Тишків, Циркунів, селищ Питомник та Нове, сіл Руської та Черкаської Лозової, Дементіївки, Безруків, смт Прудянка та Слатине, а також Дергачів. І хоча по самих Дергачах обстріли зменшилися (вони приходилися практично повністю по фронтовим селам), але ввечері через обстріл у Дергачах спалахнула пожежа, а частина міста вчергове залишилася без електропостачання. Московити обстрілюють і Золочівську селищну громаду, зокрема, смт Золочів та Уди. Обстрілюють і північно-східні та східні передмістя Харкова, зокрема, село Перемога Липецької сільської громади, Замулівка, Рубіжне, Верхній Салтів Вовчанської міської громади, смт Старий Салтів, село Молодова Старосалтівської селищної громади, смт Печеніги, Базаліївка та Коробочкине Чкаловської селищної громади, Велика Бабка Чугуївської міської громади, а також смт Малинівка та село Мосьпанове Малинівської селищної громади. Також, за інформацією Генштабу, московити завдавали авіаційних ударів поблизу Верхнього Салтова, Прудянки та Мосьпанового. Загалом, у Харківському районі поранена через обстріли одна людина.
На північ та північний схід від Харкова тривають бої, а рашистські війська знову намагалися штурмувати село Дементіївка, проте їх атака була відбита.
Фото: Євген Титаренко, CC BY-SA 4.0
Після розголосу у соціальних мережах щодо відповіді Юридичного департаменту міськради на запит депутатки Харківської облради від “ЄС” Галини Куц про необхідність демонтажу гербів СССР з будівлі міськради, під час яких в опитуваннях харківських телеграм-каналів цю ідею підтримало близько 70% користувачів, міська влада дала задню. Речник міськради Юрій Сидоренко заявив, що це відповідь юрдепартаменту, а сам Терехов має інший погляд, що елементів комуністичного минулого і країни агресора не має бути на будівлі міськради, яка була пошкоджена внаслідок авіаудару по центру Харкова 2 березня 2022 року. (Цікаво, а чому тоді всі звернення громадськості з 2016 року і аж до лютого 2022 року ігнорувалися, чому давалися чудернацькі відписки фактично 6 років? Хоча сам Терехов був першим заступником попереднього міського голови Геннадія Кернеса (який жартував над ковідом і помер від нього), з грудня 2020 по листопад 2021 – секретарем і в.о. міського голови, а з осені 2021 року – міським головою). Також стало відомо, що Терехов розпорядився демонтувати герби СССР з будівлі міськради і пообіцяв замінити найбільший з гербів на “герб міста-героя Харкова”.
І дійсно, вже десь о пів на п’яту на будівлі почалися роботи. Щоправда, не демонтажні, а їх комунальники почали маскувати і тимчасово прикрили білою геотканиною. Демонтаж буде проведений “найближчим часом”. Всього на будівлі дев’ять совєтських символів.
Проте з гербом є малесенька проблема. Вона полягає в тому, що міський голова Терехов не знає історії Харкова та Слобідщини, а якщо і знає якісь уривки, то дуже вибіркові та в контексті московитськоорієнтованого дискурсу. Поточний герб Харкова – ріг достатку з кадуцеєм, що оповитий зміями на французькому геральдичному щиті із зеленим тлом – не зовсім історичний герб міста, а є імперським спадком Харкова. Цей герб вперше з’явився у Гербовнику Щербатова вже у 1775 році як герб Харківського полку. Після створення Харківського намісництва у 1781, указом від 21 вересня 1781 року імператриці Катерини II цей герб був затверджений як герб Харкова. Є згадки, нібито цей герб існував і раніше, але суттєвих підтверджень немає. Натомість, у Харкова була інша емблема-герб – на жовтому фоні чорний натягнутий лук зі стрілою (ймовірно, запозичений з родового герба Івана Сірка). Чимало українських дослідників вказують, що цей герб існував до ліквідації слобідських полків у 1764 році, а сам Євдоким Щербінін, який і був ліквідатором полкового устрою на Слобідщині, пропонував затвердити гербом Харкова саме старий, історичний герб козацького міста. Як на мене, з імперським спадком треба прощатися раз і назавжди – і повертати старий козацький герб, коли Харків був містом-фортецею. Особливо це доречно нині, коли Харків також став фортецею та щитом від московитської орди.
Оскільки щодо совєтської символіки міська влада зробила “жест доброй воли” (після великої критики швидко здала назад), то подібне буде і з Пушкіним. Особливо, якщо згадати, що 1 листопада 1904 року таємна організація “Оборона України”, ідеологом якої був Микола Міхновський, спробувала підірвати пам’ятник Пушкіну у Харкові, але вибухівка належним чином не спрацювала і єдина шкода – понад 100 вибитих шибок в навколишніх будинках. При цьому організація чітко визначала, що на силоміць загарбаній території “…Слобідської України,… традиції якої сягають аж до славних часів гетьмана Богдана, не має бути нікому і ніякого монумента з чужинців…”, а сам Пушкін у поемі “Полтава” брехливо зобразив гетьмана Івана Мазепу. Тому міському голові Терехову все-таки потрібно дізнатися справжню історію українського Харкова, а не вихолощений імперський наратив. Готовий провести невелику лекцію для міського голови. Нарешті, варто відкрити “Історію Слобідської України” Дмитра Багалія, де розділ, присвячений історію Харкова, називається “Харків яко українське місто”. До слова, історичний факультет Каразінського університету запропонував провести аргументовану дискусію з питання Пушкіна за участю активістів, істориків, а також представників міської влади. Чи відбудеться така дискусія – питання риторичне.
Рятувальники проводять щоп’ятниці заняття з безпеки поводження під час обстрілів та надання першої допомоги. Скажу чесно, що стало краще, ніж на початку. Проте все одно є нюанси, щодо яких потрібно працювати і далі. Про це можна говорити багато, проте наша мета – покращити якісь просвіти серед харківців, зокрема, тими знаннями. які можуть рятувати як і життя. так і психічне здоров’я. Також рятувальники пропонують проводити такі заняття для окремих зацікавлених груп (від 20 до 50 осіб) для колективів підприємств і організацій.
Лікарні Медкомплексу на Салтівці, які неодноразово страждали від цілеспрямованих обстрілів московитів, будуть відновлюватися – у кількох з них є пошкодження даху, перекриттів, зовнішніх стін та внутрішніх приміщень (операційні. кабінет рентгенографії), а частина вікон повибивало вибуховою хвилею.
Загалом на Харківщині пошкоджено внаслідок обстрілів 126 закладів охорони здоров’я. На підконтрольній українському урядові території працює 164 заклади (47 лікарень обласного підпорядкування, 68 лікарень і поліклінік міського підпорядкування, 20 районних лікарень, 29 центрів первинної допомоги та амбулаторій), а 58 закладів переміщено з тимчасово окупованих територій в середині області чи за її межі.
Харківська обласна прокуратура оголосила про підозру депутату Циркунівської сільської ради, який під час окупації Циркунів та Циркунівської сільської громади співпрацював з московитами. Він став колаборантом у перший день вторгнення, тобто 24 лютого 2022 року. Так, він передав окупантам інформацію про місцеперебування офісної техніки, списків учасників бойових дій в АТО/ООС, місце розташування сонячних батарей в амбулаторній лікарні села, дав інформацію про місце проживання місцевого лікаря з метою подальшого схиляння його до надання медичної допомоги пораненим рашистам. Також він допомагав у вирішенні різних питань окупантам та пошкодив Державний Герб України, який був розміщений на фасаді сільради в Циркунах. Після звільнення Циркунів силами оборони України цей депутат переховувався у різних населених пунктах Харківщини, а 1 липня його затримали у Харкові.
Сім футболістів залишають “Металіст 1925”, оскільки в них закінчився строк дії контракту чи він припинений за згодою сторін. Раніше троє легіонерів (грузин Соломон Кверквелія та бразильці Дерек і Марлісон) також залишили команду, яка грає у Прем’єр-лізі. А от футбольні поля, які були пошкоджені внаслідок ракетних ударів московитів у червні, вдалося врятувати завдяки комунальникам Харкова та волонтерам.
З цікавого. У Дергачах комендантська година триває тепер з 21-ї до 6-ї години. Раніше комендантська година починалася о 19:00.
За даними Харківської обласної військової адміністрації, в області проживає 190 тисяч осіб, які мають статус внутрішньо переміщених (переважно ті, що виїхали з окупованих територій чи зони бойових дій Харківщини, Луганщини та Донеччини).
На південному сході Харківщини тривають бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках. Московити обстрілюють фронтові міста і села, зокрема, смт Донець, села Гусарівка, Криничне, Чепіль та Волобуївка Балаклійської міської громади, Барвінкове, села Грушуваха, Дібрівне, Курулька Барвінківської міської громади, Суха Кам’янка Ізюмської міської та Довгеньке Оскільської сільської громад.
А от на окупованих територіях ситуація складна. Більше того, окупанти активізували роботу з інтеграції цих територій до своєї держави. Окуповані території Харківщини, зокрема, Куп’янськ відвідав Перший заступник голови адміністрації президента московії Сєрґєй Кірієнко. У Куп’янську він побував у “Центрі допомоги Єдиної Росії”, який створений у колишньому супермаркеті “АТБ”. Також стало відомо, що найближчим часом може початися активна роздача паспортів московії мешканцям окупованих територій.
А от т.зв. “тимчасова цивільна адміністрація Харківської області” визначила “тимчасові адміністративні кордони”: вони на окупованих територіях утворили чотири “райони”: Вовчанського (частина Чугуївського району, яка окупована московитами), Ізюмського, Куп’янського, Харківського (центр у смт Козача Лопань, частина окупованого Харківського району). А ще т.зв. “міністром охорони здоров’я” Харківської області став Аббяс Пякішев, завідувач комунального підприємства “Куп’янське територіальне медичне об’єднання”, який у 2020 році балотувався в мери Куп’янська від партії “Блок Світличної “Разом!”.
Разом з тим у Куп’янську місцевий рух опору поширив листівки із закликом до окупантів здаватися у полон та із закликом до куп’янчан триматися, бо Збройні сили України скоро прийдуть.
В окупованій Боровій найбільш укріпленим блокпостом є блокпост біля автостанції. На ньому вивісили банер із зображенням образу актора Сєрґєя Бодрова з фільму “Брат” з відповідною цитатою з цього фільму. Також окупанти тиснуть на медиків, освітян та працівників культури звільнитися до 1 серпня з українських закладів та “працевлаштуватися” в закладах під окупаційною владою. На “зустрічі” медиків Борової за участю гауляйтера Борової білоруса Андрєя Сємашко та т.зв. “міністра охорони здоров‘я Харківської області” Аббяса Пякішева також звучав заклик завертатися до колег повернутися на окуповану територію в окупаційні медичні установи. Разом з цим, гауляйтери визнають, що зарплати. наприклад, освітян був у 2-3 меншою за українською, оскільки “дєнєг нєт”.
Дехто зі педагогів з Куп’янська та Ізюма погодився співпрацювати з окупантами – їх окупаційна адміністрація відправляє на тренінги в ОРЛО, т.зв. “ЛНР” “переймати досвід” навчання дітей за московитськими програмами та підручниками.
Прокуратура оголосила ще одну підозру т.зв. голові “адміністрації” смт Шевченкового Андрію Стрижку, який разом з групою інших колаборантів причепив до двох тракторів трос та зніс пам’ятник воїнам АТО, після чого наказав його вивезти. Раніше йому оголошено підозри у державній зраді, колабораційній діяльності та нарузі над Державним Гербом України. Прокуратура встановлює інших причетних до повалення пам’ятника.
Ну а премію дарвіна сьогодні отримують:
– 40 річний харків’янин, який з 2018 року (!!!) перебував у розшуку за крадіжку, і був затриманий поліцейськими на станції метро “Центральний ринок”
– московитські пілоти, які повторили досягнення пілота гелікоптера над Малої Роганню наприкінці березня, – вони відкрили вогонь і накрили групу московитських військ. Friendly fire у дії. Побільше би таких випадків у виконанні окупантів!
Віримо в сили оборони України та ЗСУ! Допомагаймо волонтерам, медикам та рятувальникам. Переможемо!
Сергій Петров, історик, журналіст, документатор цивільних руйнувань у Харкові
