Звіт складено за результатами соціологічного дослідження, проведеного у Харкові в грудні 2023 – березні 2024. Предметом дослідження був вплив звукового насильства з боку російської федерації на мирних жителів за обставин ведення терористичної війни й систематичного бомбардування міста різними вибуховими пристроями. Автори дослідження розглядають акустичний терор як складову загальної терористичної тактики, яку використовує агресор для досягнення власних військово-політичних цілей.
Метод дослідження – якісні слабоструктуровні фокусовані інтерв’ю з харків’янами, які мали достатній досвід перебування у місті під час війни і мають історії переживання обстрілів та рефлексії «звуків війни». Проведено 31 інтерв’ю, які створили емпіричну базу для аналізу та висновків.
Дослідження виявило, що обстріли спричиняють гострі і хронічні травми, ведуть до інтенсивних переживань та зумовлюють страждання мирного населення. Цивільні страждають від ударних хвиль, гучних звуків, інформаційних повідомлень на тему руйнувань, загибелі земляків і самонавіювання, викликаного невизначеністю ситуації, поширенням страху, спогляданням руйнації міських просторів та очікуванням поганих подій.
Травматизація населення великого міста через систематичні обстріли призводить до ситуації масового хронічного стресу. Цей стан викликають ситуації гострого стресу під дією ударних хвиль, постійними звуковими рефлексіями близьких і далеких вибухів, вторинними факторами або «фоновим насильством», характерним для війни в цілому. Хронічний стрес проявляється у змінах психологічного стану, нервовій напруженості, «синдромі проєкції», розладах сну, неможливості реабілітуватися в умовах війни та продовження акустичного терору.
Найбільшим впливом акустичного терору є тривалі наслідки у вигляді психічних, психологічних, соматичних захворювань. Спостереженнями поділилися лікарі різного профілю, на експертну думку яких обстріли й стрес запустили тенденції до збільшення серцево-судинних захворювань, онкологічних патологій, діабету другого типу.
Дані дослідження можуть бути використані для формування корпусу звинувачень на адресу країни-агресорки та притягнення керівників російської федерації до кримінальної відповідальності у міжнародних судових інстанціях.
Склад дослідницької групи:
Наталія Зубар – адміністрування проєкту.
Професор Ігор Рущенко – науковий керівник проєкту.
Доцент Ігор Дубровський – відповідальний виконавець.
Сергій Петров – дослідник.
Дослідження організував Інформаційний центр Майдан Моніторинг за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.
