Сьогодні був відносно тихий день. Обстріли міста були, але здебільшого малоінтенсивні і то хвилями. Хвилеподібність стала маркером останніх днів.
Зранку була невелика активізація московитів. Десь о 10-й годині був обстріляний парк Горького. Акцентовано та потужно. В цей час у справах був недалеко від Саржиного Яру. Проте, на жаль, це буденність Харкова… Під час обстрілу була знищена частина атракціонів та споруд у парку. Крім того, поранений один з комунальників. Думаю, що Кернес на тому світі знайде способи як влаштувати окреме пекло для тих московитів, які знищували його дітище.
Протягом дня обстрілювали Салтівку, Велику Данилівку, Олексіївку, П’ятихатки, Обрій та ХТЗ. Найбільш інтенсивні обстріли рашистів були по Північній Салтівці. На цей час це найбільш гаряча точка по обстрілам у місті в цілому. Приблизно третина всіх обстрілів летить по Салтівці в цілому. Найбільший житловий масив просто винищується – зі всією цивільною інфраструктурою, зі всіма будівлями. На Північній Салтівці немає жодної не пошкодженої будівлі внаслідок обстрілів (від вибиття вікон до повного знищення деяких будівель (шкіл чи дитсадків). При чому на Північній Салтівці, яка пролягає від Китлярчиного Яру (Джерельна вулиця) і до окружної дороги забудова 9-ти, 12-ти та 16-ти поверхових будинків. Там досі є люди, які за відсутності світла і газу готують собі їжу на багаттях у дворах понівечених будинків, ховаючись в їх підвалах…
Також були обстріли Дергачів та інших сіл Дергачівської міської громади, внаслідок чого, було пошкоджено один з газопроводів. Не було зовсім тихо і на Чугуївському напрямку.
З кожним днем, фіксуючи різні пошкоджені споруди у Харкові, наша команда документаторів знаходить лише підтвердження, що московити цілеспрямовано нищать цивільну інфраструктуру, яку я описав докладно в Хроніках за 30 березня, в усіх районах, де можуть дотягнутися. За винятком зруйнованих Північної Салтівки та Обрію, а також Великої Данилівки з серйозними руйнуваннями, в усіх інших районах міста пошкодження мають цілковиту закономірність.
До одного з районів міста, яке зазнало дуже потужного авіаудару десь із місць тому, повернулася частина мешканців, працюють кілька магазинів та навіть деякі кіоски. Хоча це не заперечує того, що більше половини мешканців Харкова реально виїхала з міста, як мінімум у приміську зону, де тихо і спокійно.
Колектив Каразінського університету ухвалив лишатися у Харкові, попри заяву одного з посадовців Міносвіти про перенесення його іншого міста. Та й зараз навчальний процес триває в онлайн-форматі.
По області нової інформації небагато. На околицях Ізюма тривають важкі бої, проте наші мужні захисники день за днем перемолюють чергові підрозділи московитської орди, які кидають на Ізюм днем за днем. Колони московитів наявні як поблизу Валуйок, так вже й рухаються через окуповані Дворічну та Куп’янськ до Ізюма.
По Лозовій, що на півдні Харківської області, сьогодні були завдані ракетні удари, внаслідок чого пошкоджені будинки. 4 людини травмовані, а саме місто залишилося без світла і води. За оцінками місцевої влади, на ремонт потрібно не менше 3 днів. Це ще один доказ, що рашисти хочуть знищити саме системи життєзабезпечення українських міст. Також нанесені ракетні удари по Полтаві, Кременчуку (по нафтопереробному заводу), Миргороду та по Павлограду, де пошкодили, зокрема, залізничну станцію та шляхопровід.
Також на Харківщині українські військові з протитанкового комплексу “Корсар” знищили одним пострілом одразу 2 вертушки Мі-8 окупантів: ракета влучила в один з них, після чого той став некерованим і врізався в інший. Один удар – мінус 2 авіаодиниці в рашистів! Згадується московитська дитяча приказка про виделку (один удар – чотири дірки).
Рашисти захопили частину села Оскіл, центру Оскільської сільської громади, недалеко від Ізюма та підірвали дамбу водосховища (який стан Оскільської ГЕС – невідомо). Через це вода хлинула в Оскіл та до Сіверський Донець, підтопивши території Святогірської лаври. До речі, Оскільське водосховище було частиною системи регуляції постачання води до Донбасу, де з водою історично були великі проблеми.
Також майже всі підрозділи відійшли з правого берега Сіверського Дінця поблизу Балаклії з метою перекидання додаткових сил до Ізюма. При цьому свій відхід вони прикрили обстрілом Балаклійської лікарні, щоби звинувачувати в цього ЗСУ. Балаклія окупована, там лишаються в основному підрозділи, комплектовані з ОРДЛО.
При цьому лишається загроза обстрілів з реактивних систем залпового вогню та авіаударів по місту Барвінковому, де триває евакуація мирного населення.
З’являються історії про невідомих героїв воєнного Харкова: під час обстрілів міста реактивною артилерією 1 березня цього року одна з ракет влучила біля станції Харків-Пасажирський і бригада машиністів тепловоза ЧМЕ-3 депо Харків-Сортувальний спочатку підігнала вагони загородження (діючи за інструкцією на такі випадки), а потім, підчепивши ракету за троси до вагонів, обережно витягла її із землі під контролем ДСНСників. Це справжній героїзм, який має бути відзначений не лише відомчими, а й державними відзнаками.
Тривають бої за Рубіжне та Попасну. Московити намагаються взяти Авдіївку і Мар’їнку, атакують Вугледар, інші міста і містечка по лінії зіткнення в північній частині Донецької області, де лінії зіткнення зберегла конфігурацію порівняно з лютим цього року, але наші славні військові відбивають атаки рашистів.
За інформацією української розвідки, в окупованих селах Ізюмського району Харківської області мирне населення чинить опір – хтось нагодував смачними пиріжками московитів. після чого 2 здохло, а 28 опинилися в реанімації. Гарний рецепт проти окупантів! А ще близько 500 рашистів опинилися в лікарнях після споживання алкоголю невідомого походження.
В Енергодарі сьогодні відбулась проукраїнська акція, але її окупанти знову розігнали світлошумовими гранатами та автоматними чергами. Дякую енергодарцям за те, що чините спротив московитам.
Московити відступили з Київщини і тепер вся Київська область вільна від окупантів. Так само відступають частково із Чернігівської та Сумської областей. При цьому вони розграбовують, знищують українські містечка і села, вивозять цінне майно, багатьох мирних жителів вбивають. Також активно мінують територію, особливо в житловій забудові.
Під Києвом загинув один з відомих українських фотожурналістів України – Макс Левін. Його тіло знайшли на визволеній території. Він зник 13 березня, коли поїхав знімати бій за Київ.
Кадри і фотографії з Бучі – це гірше за нацизм. Власне, гірше за нацизм є рашизм. Лише на вечір 2 квітня виявлено майже 300 вбитих мирних жителів – більшість трупів – жертв терору окупантів проти мирного населення – валяється просто на вулицях, декого московити прикопували. Щоби скрити сліди злочинів. Десятки вбитих після зґвалтувань і катувань окупантами чоловіків і жінок, десятки людей, вбитих із зав’язаними руками, десятки вбитих людей у потилицю, як розстрілювало НКВД у 30-50-ті роки XX століття. А деяких жінок, зґвалтованих і вбитих, рашисти намагалися спалити, щоби приховати свій злочин. Це справді геноцид українців. Геноцид у XXI столітті, у 2022 році! Таке було у Руанді у 1994 році, але в дечому московити перевершують і тамтешні звірства!
Це все – рашизм, який в різних іпостасях існує вже понад 500 років, відколи з’явилась концепція “москва – третій Рим, а четвертому не бувати”, яка існувала у вигляді Московського царства, Російської імперії та Совєтського Союзу, а тепер у сучасній московії. Їх мета – відродити як мінімум територію СССР, як максимум – територію країн Організації Варшавської угоди. Тому вони жадають захопити Україну, байдуже з людьми чи без них, байдуже чи із знищеною інфраструктурою. При цьому цінність для рашизму є винятково територія, навіть без населення, бо їх мета – дістатися кордону з Польщею, щоби поставити там свої балістичні ракети, які зможуть тоді накрити фактично всю Європу. Де-факто окупація білорусі чи реальна окупація Криму не дає їм цих можливостей. Лише володіння Україною дає таку можливість, щоби шантажувати Європу. Велич рашизму не в економіці, а винятково у розмірі території, кількості війська та зброї, можливості лякати нею весь світ, особливо ядерною дубинкою, щоби світ, а особливо західні країни, був поступливіший в політичних та економічних забаганках московії. Їх мета – асимілювати українців, а тих, хто на колаборацію не піде, – просто знищити, ліквідувати фізично. Вони всіх нас, українців, хочуть перебити. Це гірше за нацизм! Рашизм – типово людиноненависницька ідеологія.
Активна фаза війни України з московією може припинитися лише за умови жорстких санкцій, що до часу, поки Європа цілковито не зможе відмовитись від московитських газу і нафти, торгівлю слід вести винятково за формулою “паливо в обмін на продовольство”. Вся інша торгівля з московією та присутність там іноземних компаній має бути припинена. Україна на передньому краї боротьби з ордою, яка не відмовилась від ідеї світового панування та світової революції, яку проголосили більшовики у 1917 році.
Але це не гарантує мир в подальшому. Реальний приклад – КНДР, яка має ядерну зброю. Тому московія намагатиметься відновитися і почати нову війну. Лише найжорсткіші санкції та повна ізоляція не дозволять, щоби в Європі тривала перманентна війна. Щоби це унеможливити навіть позбавлення ядерної зброї та дерашизації, яка має тривати 30-50 років (приблизно 2 покоління), недостатньо, на відміну з 10 роками денацифікації в Західній Німеччині. Московія має перестати існувати в нинішніх кордонах, а поневолені нею народи точно мають отримати незалежність. Це неможливо? У 1984 році вважалося, що СССР буде існувати вічно, але за 7 років відбувся дефолт і розпад цієї імперії Зла та виникли національні незалежні держави, а Україна – відновила свою державність після окупації московитами, яка тривала з 1920 року. Існування західних цінностей і демократії можливе лише за умови обмеження московії у її можливостях, а згодом її ліквідації в нинішніх межах. як колись сталося з нацистським Третім Райхом.
Але є і гарні новини. ССО ЗСУ захопили майже цілий московитський гелікоптер Ка-52, який, щоправда, потребує певного ремонту.
Ну а премію дарвіна отримує група московитських воєнів, які загинули після того, як в їх машину з награбованим майном прилетів наш снаряд, але вони не змогли звідти вибратися через килими, які викрали та якими обклалися. Власне, килими першими і почали горіти. В результаті група орків згоріла заживо. Мародерство – смертельна загроза для життя!
Допомагаймо військовим і тим, хто забезпечує їх всім необхідним, хто лікує, хто підтримує функціонування міст в тилу. Підтримуймо один одного в ці часи випробувань. Ми переможемо, бо ми українці!
Сергій Петров
