Безпека не є константою. Тим більш, міжнародна. Коли за defence&security відповідають всі, то по факту це означає, що не відповідає ніхто. Консультативна та матеріальна допомога від країн-партнерів лише додає до загального ресурсу, але аж ніяк не вирішує питання повністю.
Вважаємо, що Україна має право і обов’язок заявити про повну відповідальність Москви і показати приклад політики, що ґрунтується на відстоюванні Цінностей. Переконані, що приклад України наслідуватимуть й інші країни Заходу.
Чи Україна і Угорщина приречені на конфронтацію чи є можливості для співпраці?
Як експерти з безпеки можуть допомогти покращити україно-угорські відносини?
Відповіді на ці запитання ми спробуємо знайти разом з Ігорем Тодоровим, доктором історичних наук, професором Ужгородського національного університету, вимушеним переселенцем з Донецьку.
– Як епідемія коронавірусу та реакція влади на неї вплинули на білоруське суспільство?
– Чим президентські вибори 2020 року відрізняються від попередніх волевиявлень?
– Як може змінитись політична система Білорусі після президентських виборів?
– Яке місце займають відносини з Україною в передвиборчій боротьбі та програмах кандидатів?
– Як епідемія коронавірусу та реакція влади на неї вплинули на білоруське суспільство?
– Чим президентські вибори 2020 року відрізняються від попередніх волевиявлень?
– Як може змінитись політична система Білорусі після президентських виборів?
– Яке місце займають відносини з Україною в передвиборній боротьбі та програмах кандидатів?
29–30 листопада 2019 року відбувся другий за ліком Харківський міжнародний безпековий форум, де крім українських спікерів на форумі мали нагоду поділитися своїми думками представники Грузії, Молдови, Чехії, Німеччини, Білорусі, США. Було піднято питання ціннісної сторони гібридної війни, яку РФ веде проти України, дискутувалися проблеми історіографії, що є об’єктом ідеологічних спекуляцій, була розглянута безпекова ситуація у різних європейських країнах; також предметом уваги були популізм як актуальна загроза та поствиборча ситуація в Україні; нарешті, Форум не обійшов і специфічні безпекові питання Сходу та Півдня України.
Українські працівники – це не просто іноземці, які у незручний час опинилися в Польщі. Це – працівники, яких цілеспрямовано залучали в інтересах польської економіки. Й які зробили значний внесок у цю економіку та бюджет, коштом якого забезпечуються заходи карантину.