Цією прогалиною в законодавстві і користуються політичні гравці, також їх підігріває бажання уникнути неминучого перевищення ліміту виборчого фонду на рекламні матеріали і рекламні площі в ЗМІ, оскільки з правової точки зору досить складно чітко розмежувати кошти, які витрачаються під час виборів та у міжвиборчий період. Таким чином, залишається реагувати на ці випадки не в правовому, а у інформаційному просторі.
крим. бабушка. язик. аптєка тут всьо нє то і всьо нє так тут мовой губят чєловєка і льют на рани аміак!!! о пєрєкісі водорода ізвєсно всєм із школьних лєт а тут же “пэрэкыс” и “водэнь” […]
Добре, я – проплачений. Але ж має бути якийсь об’єктивний арбітр. Звісно переконувати “регіональних на всю голову” – то є марна справа, тому нехай це буде просто набір фактів.
Сьогодні в Харкові було затверджено проект пам’ятника геніальному, всесвітньо відомому поету, барду, видатному акторові, особистості, просто Людині з великої літери, яку я дуже поважаю. Тому.
Це сталося у ХІІІ віці, коли після майже двох століть англійську мову не можна було більше вживати в офіційних справах, коли всі державні повідомлення писали чужою мовою, мовою сусіда-загарбника, який напав на Англію і вводив свій лад.
На Хрещатику таки добряче провалився асфальт. І навіть ледве не пішов під землю біотуалет. Не хотів би зловтішатись (нема чому), але пригадав ну дуже старий анекдот.
За перших совітів ці помешкання заселялися емґебістами, потім нацистськими офіцерами, а тоді знову ґебістами, політруками та іншою окупаційною нечистю. Законних жителів цих будинків депортували на схід.
Стежачи за останніми подіями в Україні у мене виникає враження, що нам українцям бракує трьох рис – віри, відваги і наполегливості. Без цих особливостей в Україні не відбудуться значущі зміни стосовно політичної та економічної ситуації. […]
Луганськ – Коли в середині 90-х я збирала в українських селах Луганщини матеріал для своєї дисертації з теми весільної лексики, то мала найбільшу мрію – побувати на традиційному слобожанському весіллі. Саме тоді я зрозуміла, що […]
Миколу Урбанського, який збирав підписи на захист робінгудів днями сильно було побито, розбили голову, медична сестра Ніжина була шокована. Він зібрав усі свої речі, і поїхав до дому. Говорить, що побили менти, і більше ніколи у житті у нього не з’явиться бажання йти проти непоборної системи.
Своє вступне слово Леонід Макарович присвятив саме Конституції, історії її ухвалення у 1996-му, «вдосконалення» у грудні 2004-го і остаточного «покращення» у 2011 –му.