Обстрілів московитів по місту дуже небагато, але вони трапляються. Більше того, від них все одно є поранені. Багато обстрілів північних передмість, ракетний удар по Краснограду, знищено літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка. Триває звільнення території на північ від міста, а на південному сході ситуація стабільно важка.
Рашистських обстрілів як і в попередні дні мало. Тим не менш, час від часу прильоти є. Приміром, прилітає по Північній Салтівці та іншим районам Салтівки та Великій Данилівці, зрідка по іншим районам на півночі чи південному сході міста. За день є чотири поранених.
Якщо порівнювати з першим місяцем атак на Харків, то зараз практично курорт – терор обстрілами та акустичний терор загалом припинився. До цього треба звикнути. Багато людей переживає те, що я переживав, коли після відсунення московитів до Козачої Лопані, коли московитських обстрілів трохи стали менше – дискомфорт та збентеженість, але це відчуття проходить за 4-5 днів. З міста на лінії фронту ми стаємо вже більш прифронтовим.
Тим часом в північних передмістях ситуація і надалі напружена – тривають московитські обстріли смт Прудянки та Слатиного, села Руська Лозова Дергачівської міської громади. А от в Дергачах. за словами, місцевої влади, сьогодні був чи не перший день без обстрілів. Сподіваюся, що настане день, і в Харкові буде день без обстрілів, але поки за 73 дні не було жодного такого дня, на жаль.
Також рашисти обстрілюють Богодухів, де згоріла низка вантажних машин та будівля підприємця (автопарки – також цілі, навіть невеликі, для порушення логістики навіть на локальному рівні), смт Золочів, а також село Івашки Золочівської селищної громади (розташоване на самому кордоні з московією), де пошкоджено залізничні вагони біля спиртзаводу та птахофабрики, які розташовані у селі.
Також обстрілювали і село Коробочкине Чкаловської селищної громади, де загинула жінка, околиці Чугуєва, село Кам’яна Яруга Чугуївської міської громади (історично московитське – та жили однодворці), де значних руйнувань та жертв немає (хоч є великі вирви), а також було здійснено ракетний удар по об’єкту інфраструктури у Краснограді.
За інформацією поліції, за весь час з початку широкомасштабного вторгнення московії до України на Харківщині загинуло 633 людини (це те, що відомо), у т.ч. 29 дітей.
Сьогодні відбувалася ліквідація наслідків руйнування Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди у селі Сковородинівка Золочівської громади. Найцінніші експонати врятували – це підтвердили і в музеї, і представники влади. Але частина експонатів, зокрема, книги – пошкоджені вогнем чи втрачені. Будинок зазнав величезних руйнувань, але ціни встояли, незважаючи на пряме потрапляння ракети в будинок – понад 200 років тому вміли будувати на століття. У будинку встояла гіпсова скульптура Григорію Сковороді, яка була на вході. У музеї чергував син директорки музею Наталії Мицай. Він вижив, бо через дзвінок сестри вийшов на ґанок (вона чомусь хвилювалася) і в цей момент прилетіла ракета, а його трохи привалило уламками. Не знаю як це пояснити, але схоже, що Сковорода з того світу врятував хлопця… Били не просто прицільно по музею Сковороди – били як акт помсти: і за наші військові успіхи поблизу Харкова, і за початок процесу перейменувань топонімів, пов’язаних з московією та московитськими діячами, у Харкові, про що було оголошено міським головою Харкова у п’ятницю. Це був акт помсти – демонстративний та символічний. Рашисти взагалі люблять творити символічне насильство, бо воно має набагато більший ефект, ніж фізичне насильство. Чи можуть вони надалі бити по іншим музеям – можуть. Більше того, по будинкам культури вони прицільно б’ють, а багато музеїв знищують та грабують. Може бути все і до цього треба бути готовими.
Є успіхи на фронтах. На північ від Харкова московити, як зазначає Генштаб, втратили контроль над селом Циркуни, центром Циркунівської сільської громади. Подейкують, в найближчі кілька днів – тиждень на цьому напрямку можна очікувати інших приємних новин. За офіційною інформацію, із окупованих Руських Тишок медики вивезли кількох поранених місцевих жителів, яких направили до лікарень Харкова (ну ви зрозуміли, так). Але звільнення Циркунів та Черкаських Тишків (це те, що офіційно) – вже дуже важливо. Саме з цих територій вівся артилерійський обстріл по Харкову артилерію малої дальності та мінометний обстріл. Можна тихенько вигукнути “Ура!”, бо Північній Салтівці та решті Салтівки має стати легше, хоча це не означає припинення обстрілів московитами.
Із смішного. Кадирівці під час перебування у Циркунах масово крали свиней. Воу-воу, цікаво, а для чого вони їм знадобилися??? (чеченці – мусульмани, яким релігія забороняє їсти свинину, а значить…)
Можна говорити, що Старий Салтів – наш. Ну, по-перше, звідти вже дзвонять люди і говорять по ситуацію у селищі (хоч околиці ще небезпечні), а по-друге, затримано голову Ствросалтівської селищної громади Едуарда Коновалова за колаборацію та державну зраду – він допомагав окупантам, забезпечував їх житлом, агітував населення не чинити опір. Також затримано секретарку Вільхівської сільради Надію Антонову, яка допомагала московитам у Кутузівці, надавала ресурси громади, здавала ветеранів АТО/ООС, мисливців та правоохоронців, а також змушувала місцевих жителів носити білі пов’язки (через це у тих, хто хотів вийти пішки до Харкова виникали проблеми на наших блокпостах).
Як зазначають мої джерела, у Старому Салтові окупанти великих звірств не чинили. Водночас, з селища зникали люди з проукраїнською позицією, люди, які саботували вимоги окупантів – подальша їх доля невідома. З селища винесли все, що тільки можна – крали навіть лінолеум на базах відпочинку. Масштаб розрухи вражає – все треба відновлювати з нуля. У сусідні села Старосалтівської громади (у Федорівці та Шестаковому) ледь виживали, оскільки жодної допомоги зі Старого Салтова не було – лише місцеві підприємці якось допомагали людям вижити в окупації.
Що стосується області, то ситуація там без якихось змін. Ідуть бої на Слов’янському та Барвінківському напрямках, постійно обстрілюють місто Барвінкове. Ситуація важка, але стабільна і контрольована.
На окупованих територіях московити посилюють облаштування своїх оборонних рубежів, у т.ч. на другій лінії. Звісно, триває мародерство, У магазинах обмежений асортимент продуктів, зняти готівку можна лише у великих містах, та й то не всіх – наприклад, з Борової їздять до Сватового чи Старобільська, яка також перебувають в окупації. У Куп’янську порозвішували білборди з вітаннями з “Днем нашої перемоги”, готується т.зв. “свято”. Електрика лише де-не-де буває, так само і з газом та водою на окупованих територіях Харківщини.
Що стосується інших зон бойових дій, то ситуація там складна. Московити частково вже контролюють село Шандриголове Лиманської міської громади, атакують місто Лиман з кількох напрямків, також хочуть перетнути Сіверський Донець в районі смт Ямпіль. За словами очільника Луганської ОВА, майже втрачено Рубіжне, на околицях тривають бої, також само біля Сєвєродонецька і з інших напрямків тривають бої. Атакують Попасну. По Бахмуту, Костянтинівці, Дружківці та Краматорську працює авіація рашистів та ракетні удари. Так само бої в районі Авдіївки, Мар’їнки, Великої Новосілки, Гуляйполя та Оріхового.
На Криворізькому та Південнобузькому (Миколаївському) напрямках – локальні бої. Проте є успіхи біля острова Зміїного. По-перше, жодного Адмірала Макарова наші не топили і не пошкоджували. По-друге, байрактар потопив десантний катер типу “Серна”, також над островом пролетіли два наших Су-27 зі знищенних по третьому-четвертому колу (!!!) українських Повітряних Сил і добре відбомбилися по острову – знищено всі будівлі, потоплено якийсь корабель, ну й очевидно є втрати серед московитів. По-перше, це було красиво!
На окупованих територіях Херсонщини та Запоріжжя окупанти знаходять колаборантів, які погоджуються очолювати загальноосвітні та мистецькі освітні заклади. У Токмаку, за інформацією Запорізької ОВА, помер мер Токмаку Ігор Котелевський, який відмовився від співпраці з московитами. Кажуть, самогубство, але що відбулося насправді – достеменно невідомо.
На московії неспокійно. Знову хлопки над Бєлгородом, Горять ліси у Сибіру. Найсильніше у Красноярському краї, де ухвалено навіть документ про необхідність постачення викраденого з окупованих теренів України зерна та інших продуктів харчування. Там горить все, дуже сильно. Бо вогню додалася пилова буря. У багатьох поселеннях згорають цілі вулиці. При цьому, в основному там будинки дерев’яні, тому вигорають будівлі дуже швидко, а пожежників чи військових – катма – всі поїхали на “спецоперацію”. От така вона карма за крадене.
Ну а премію дарвіна сьогодні отримує один московит, якого обікрали кадирівці. Попрохали увійти до приміщення, ну рашист їх впустив. В результаті вони його обікрали і навіть викрали табельний пістолет. Тепер його відправили на земляні роботи та дали тиждень часу знайти пістолет. інакше трибунал.
Дякуємо силам оборони Харкова з звільнені передмістя Харкова, силам оборони України за гідну відсіч московитам на межі своїх можливостей! Віримо в ЗСУ! Допомагаємо волонтерам, медикам та рятувальникам! І віримо в нашу перемогу!
Сергій Петров
