Поради для адміністраторів онлайн-груп

Постити корисну прикладну інформацію (як і де ховатися, як надавати першу медичну допомогу, яким чином збирати валізу чи потрібні речі, де знайти продукти та коли роздати гуманітарку, як працюють заправки). Із того, від чого відмовилась – публікації про повітряні тривоги)

Рубрика антифейк  (важливо казати про інформаційні вкиди з боку рф та їх технологію, окремо – як захистити себе та захиститися від інформаційних вкидів – квітка-антифейка у поміч, зміна паролів для підтримання доступу до акаунтів)

Рубрика корисно (вебінари(поки в те товару режимі), вітання з деякими ключовими речами, мені сподобалося переосмислення свята 8 березня з картиною я не хочу вітання, я хочу перемоги)

Для багатьох груп буде корисна інформація про втрати ворожої армії.

Думаю, є сенс розділити групи по типах – відкрита чи закрита, локальна чи тематична, чи є премодерація, хто може постити до групи (буває, що лише адміни).

Мій випадок: локальна, закрита, премодерація вибіркова (вмикається лише для окремих членів групи у випадку необхідності), постять всі члени групи.

В ситуації глобальної невизначеності дуже важливо дати людям точку опори і показати можливість хоча б мінімальних корисних практичних дій. 

Звідси:

0) жорсткі правила групи, відомі для всіх. У нас вони складались історично, бо групі більше 8 років (до речі, як складати правила групи – це тема для окремої розмови).
1) Див п.1 вище, але із фільтрацією по тому, наскільки певна інформація корисна саме для конкретної локальної спільноти, бо ситуація на місцях може бути різною. Не має великого сенсу повністю дублювати офіційну інформацію, але деяку можна і перепостити. Більше уваги саме на локальні речі – наприклад, що де працює.

2) Заохочувати співпрацю на локальному рівні, повідомляти про корисні місцеві ініціативи.

3) Повністю заборонити перепост скрінів (сторіс з Інстаграму і тому подібних) і відосиків незрозумілого походження – як правило, таку інформацію неможливо перевірити, а фейки частково саме так і розганяються.

4) Більш жорстка модерація, ніж зазвичай – вмикати премодерацію одразу, після першого ж випадку перепосту якоїсь фігні (з серії “треба щось робити”, це може бути особливо актуально для тих, хто виїхав). У критичних випадках – бан без попередження. 

5) У випадку якихось потенційно конфліктних обговорень ініціювати їх самим адмінам – тоді легше відстежувати коментарі.

6) Ретельно слідкувати не лише за постами у групі, але й за коментарями.

7) Заохочувати членів групи користуватися вбудованими інструментами соцмереж (типу кнопочки “повідомити адміністратору”), ретельно відстежувати особисті повідомлення від не-френдів (за нашим досвідом, члени групи туди дуже часто пишуть), реагувати за можливості швидко.

8) Не ігнорувати власну “чуйку”. Якщо якесь повідомлення здається дивним, обов’язково передивлятися повний профіль користувача.

9) Мовна політика. В нашому конкретному випадку група історично двомовна (українська та російська), на початку війни адміни запропонували користуватися виключно українською для більшої безпеки, це було сприйнято дуже позитивно, але з часом ситуація відкотилася назад, хоча частка української дійсно стала більшою, ніж раніше.

10) Спірне питання – чи приймати новеньких під час глобальних катаклізмів. Ми вирішили приймати, хоча з цього приводу були різні думки. З одного боку, новенькі можуть виявитися “засланими казачками”, але з іншого – в критичних ситуаціях люди шукають додаткові джерела інформації, і тому приплив нових користувачів є природним.

11) Поширювати позитивну інформацію – наприклад, про пропозицію безкоштовних електронних книжок, потенційно корисних навчальних матеріалів. Сюди ж домедична допомога, загальні правила інфобезпеки (наприклад, та сама квітка-антифейка) та побутові поради. Під час пандемії ми це робили у нашій загальній групі, а зараз у окремій, до якої приєднуються лише бажаючі. 

Для розуміння контексту: загальна група у нас – трохи більше 10 тисяч користувачів, оця окрема – біля 300.

Авторки: Віра Грязнова та Наталія Ластовець

Проект “Групи самодопомоги для подолання інфодемії” відбувається за підтримки Європейського Союзу в співпраці з Black Sea Trust for Regional Cooperation. “Self-help groups against the infodemic” project is supported by the European Union through the Black Sea Trust for Regional Cooperation.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Інформаційного центру “Майдан Моніторинг” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу. This publication was produced with the financial support of the European Union. Its contents are the sole responsibility of Maidan Monitoring Information Center  and do not necessarily reflect the views of the European Union

Інформаційний центр “Майдан Моніторинг” – це недержавна, неприбуткова громадська організація, що дбає про суспільну безпеку в Україні, яка досягається через суспільний діалог, покращення культури комунікацій і зниження рівня насилля в суспільстві. Наша Школа Інформаційної Безпеки діє з 2014 року.

Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

Як нам допомогти ?

Допомогти нам ви можете перерахунком грошей на PayPal Голови Правління nataliyazubar@maidanua.org або на рахунок Організації, тут детально написано як https://maidan.org.ua/supportmmic/.

Хочете в нас вчитися?

Запис до Школи Інформаційної Безпеки