Анжела Савченко: Історія української еліти в екзилі має бути досліджена

Від 1919 і до 1923 з України виїхала Україна. Ми навіть приблизно не уявляємо, скільки сил, енергії, мізків, як вулкан, вивернули в численних осілостях нашої еміграції в Європі ті, хто не скорився, не склав руки, а вірив і будував нашу Незалежність в екзилі.


Скільки спілок, товариств, видань, наукових установ, об’єднань, архівів, спогадів, виставок, конгресів заради того, щоб донести світові: Україна Є…

До приходу радянської армії-«визволительки», яка звільнила Європу від нацизму і принесла більшовизм. Яка застяла світові очі своєю «величчю»…І прапором над Рейхстагом затвердила монополію на «правдиву історію»…

А що ж ми? Чому ми впродовж трьох десятиліть Незалежності не згадуємо, що наш цвіт нації достріляли у Сандармоху? Але були й ті десятки тисяч, хто став першою хвилею вимушено переміщених, що рятувалися від рашистської агресії. Саме тоді, сто років тому, Європа вперше побачила українських «біженців» – інтелектуалів, професуру, вояків, людей, що вільно володіли німецькою і французькою, людей, що мали гідність і воліли втратити свої маєтки, але не совість…

Я вже й не дивуюся, що традиційно на державному рівні у нас не згадають про століття еміграції, про тих, що їхали в пошуках землі, як герої Стефаникових новел. Тих, хто для нас у сейфах і скринях листів, мемуарів, фото, вивіз і зберіг українську національну ідею…

Діяльність еліти в екзилі має бути дослідженою

Нам стільки розказували про «бувших» на Сен-Женев‘єв де Буа, але й досі мало хто знає про варшавську «Волю», Ольшанське кладовище в Празі чи колумбарій у Подєбрадах…
Історія українсьої еліти в екзилі у міжвоєнний час, міста, місця, Імена… ми за 30 років не спромоглися й тисячної частини того зробити, що вдалося зробити їм.

Все це має бути досліджено, перевидано, повернено. Бог таки наділив нас щедро Великими Українцями. І це не лише Леся, Іван Франко, Тарас Шевченко, Іван Степанович і Степан Андрійович…

Особливо гірко бачити наші могили поруч із російськими монархістами.
Скажете #неначасі…

Але було 30 років… А ми залишили Довженка на Новодівичому кладовищі. І не лише його…

Анжела Савченко

Фото автора

Хочете нас підтримати?

donate Допомогти Інформаційному центру Майдан Моніторинг ви можете перерахунком грошей на PayPal Голови Правління нашої Організації nataliyazubar@maidanua.org або на рахунок Організації, тут детально написано як https://maidan.org.ua/supportmmic/.