10 тижнів московитських атак на місто, 10 тижнів обстрілів Харкова. Вони зменшилися відчутно, але бувають. Прильоти далекобійною та реактивною артилерією. Основна частина обстрілів зараз припадає на північні передмістя. На півночі та на схід від Харкова є рух наших. Найважча ситуація в області на Слов’янському та Барвінківському напрямках.
Вже перший ювілей у кількості тижнів – їх 10, тобто майже п’ята частина року. Всі ці 10 тижнів Харків московити обстрілюють. Не було жодного дня без обстрілів, але їх стало набагато менше. Вони стали достатньо руйнівними та мають емоційний ефект відносно їх кількості. Рашисти обстрілюють Північну Салтівку, селище Жуковського, район Лісопарку. Згоріли 10 автобусів. Вони гатять по гаражам, оскільки для них – це місце, де теоретично може бути ремонтна база. Також прилетіло по Меморіалу Другої світової війни у Лісопарку – денацифікація вона така. Може прилітати в околиці Обрію. А так – тихо. В основному те, що чують зараз харків’яни – робота наших хлопців. Гарна робота.
Обстрілюють московити Дергачі, смт Слатине, Прудянка, Безруки. Другий день поспіль звідти сильний дим. Обстрілюють Руську Лозову, район Чугуєва. Окрема тема – обстріли смт Золочів – сьогодні прилетіло в двір 97-річного ветерана Другої світової війни – уламки потрапили в автомобіль та пошкодили сарай ветерана. Сам ветеран не постраждав. Але денацифікація через спробу знищення тих, хто боровся нацизму – цікава тема, в стилі рашизму.
По Старому Салтову йдуть бої та обстріли. Хто міг якось евакуювався. Але з фото і відео видно, що селище постраждало. Також кажуть, що всі бази відпочинку, які були на берегах Печенізького водосховища обнесені повністю – крали навіть двері, вікна та лінолеум. Не унітазами єдиними. Офіційно говорити про визволення Старого Салтова чи інших населених пунктів поки зарано. Але бої йдуть і на північ від Харкова, хлопці працюють.
При цьому московити заявили, що до Старого Салтова, окрім ЗСУ, зайшов спецпідрозділ Kraken, сформований з амністованих злочинців (для рашистів – синонім головорізів) та їзраільські найманці. Ізраїльську тему зараз московити активно використовують – вони відомі антисеміти і зараз свої невдачі, ймовірно, пояснюватимуть всесвітньою змовою сіоністів – нічого нового, таке було за совка. Але “Азовцям”, безперечно, це цікаво і приємно чути про себе. Ну їх піар саме на те Харкові і розрахований, щоби вороги їх боялися і втікали від однієї згадки про них. Визнання на державних рашистських каналах – це дорого вартує!
На вулиці тепло, люди потихеньку виходять. Проте їх мало. З міста справді виїхало понад 50% жителів, тому про жоден мільйон у місті, як стверджує міський голова Терехов, навіть немає мови. Єдина мета оцих всіх волань – збільшити обсяги гуманітарної допомоги на Харків. Але все частіше я чую розповіді про те, як достатньо значна її частина (15-25%) крадеться, що до цього має руку Терехов, що є схеми продажу товарів гуманітарки. Такі розповіді постійно циркулюють у місті.
Але міський голова Терехов замість роботи з облаштування бомбосховищ вирішив по тихому донищити харківський трамвай. Історія зі знищенням трамваю у Харкові давня – ще від часу добкіна – кернеса, коли у 2009 році знищили трамвай в центрі міста на Пушкінській (я через протест проти цього акту став вікіпедистом – здійснив свою першу правку, зареєструвався у Вікіпедії 2 травня 2009 року,тобто 13 років тому), але, попри їх запевнення про альтернативний транспорт, ніхто нічого не пустив за ці 13 років. Тобто центр міста – або на власному авто, або пішки.
Так от тепер тишком просто демонтували рейки на спуску Весніна – це новий прожект з розширення спуску, типу це дозволить розширити трафік у центр міста, а те, що основна проблема не спуск весніна, а складне перехрестя біля метро Київська (яке ці дєятєлі ще ускладнили та планують ще більш ускладнити і вузькі вулиці в центрі – вони не думають. Це значить, що з вузьких вулиць треба більше з’їздів на широкі, а робити широкі ще ширшими, щоби все одно виникали корки. І робить це під соусом, що у Харкові рухомих трамваїв нема (так, Салтівське депо зруйноване, але не всі трамваї знищені, плюс є ще одне депо на Новожанове), а тому можна зносити рейки. Тобто замість проєктів відновлення поруйнованого транспорту – просто його ліквідація. Це не можна нічим іншим, як диверсія. До речі, детрамваїзація активно іде на московії. Тобто руSSкій мір в усьому. А ще будь-яке будівництво – це гігантський попил бабла.
Тому нічого особистого – просто бізнес. Без жодного обговорення. Я цар самодержець. Під прикриттям воєнного стану. При тому, що спроба зробити демонтаж колій за процедурою напоролася на опір харківських активістів. А тепер, коли хто волонтерить, хто на фронті – ну це ж легко взяти і пустити під ніж. Тепер після завершення війни харків’яни без машин тепер не мають альтернативного шляху доїзду в центр із Салтівки (я так зрозумів цей район просто планують знести, разом із вцілілими будинками?). Але трамвай заважає – бо за рейками треба слідкувати, за рухомим складом також, а ще трамваї заважають, бо дороги не дають робити ширшими, а ще на автобусних маршрутах також мати великі відкати. Екологія транспорту? Ні, їздіть у маленьких маршрутках битком і дякуйте, що у вас є парк, зоопарк, лавочки і квіточки.
А ще… З таким мером ніхто не отримає житло на заміну без відкату і часткового викупу. Війна для таких як Терехов – чудова нагода нажитися. Оце і є ворог. Він два тижні взагалі не згадував військових (чекав на окупантів), а лише потім, як зрозумів, що наступ московитів провалився почав дякувати. Тобто ворог у Харкові не лише з півночі, він у керівництві міста.
У цій ситуації є кілька виходів. Перша: українці та європейські партнери! Не давайте жодної допомоги міській владі Харкова. Взагалі! Поки Терехов міський голова і не поверне рейки зі спуску Весніна на місце! Але! Жителям Харкова потрібна допомога, тому є два варіанти як допомогти. Перший: давайте лише реальнодіючим волонтерським організаціям і лише за безпечними механізмами, щоби міська влада не могла ту допомогу переполовинити. Другий варіант допомоги – спрямовуйте на Харківську обласну військову адміністрацію з конкретною метою – це убезпечить від корупції саме міських чиновників. У Харківської ОВА таких великих проблем немає, крім того, купа волонтерських організацій також працює з обласною владою. Обласна влада набагато ефективніша. І так, міська та обласна влада – наразі різні влади. Це перше.
Друге – треба замість Терехова поставити тут міську військову адміністрацію – поставити військового, який буде не квіточками займатися, а безпекою людей – бомбосховищами, забезпеченням потреб самотніх людей, вивезенням тих, хто лишається в розбитих і небезпечних районах. Харкову потрібна нова влада! Крапка! Ну і після війни – перевибори.
А ще з поганих новин те, що у Харкові ловиться моковитське окупантське радіо “Росія” – московити у прикордонній смузі встановили радіопередавачі. Там відбірний треш і навіть люди зі сталевими нервами, лайнознавці, того не витримують.
Щодо області. Ситуація на Слов’янському та Барвінківському напрямках важка. Але наші чудові військові тримають оборону. При цьому московити вже обстрілюють від безсилля інші населені пункти, де немає бойових дій – прилетіло по селу Залиман Савинської селищної громади, де загинула одна людина, а у Лозівському району поранення зазнала дитина. До речі, московити воюють із московитами на Харківщині – ну тобто обстріляли Олексіївську фортецю Української лінії, збудовану московитами у 1731-1733 роках для розміщення москоитських військ та ландміліційних полків на південь від слобідських полків та Гетьманщини. Нищити пам’ятки історії – це по-московитському, авжеж.
Прокуратура оголосила підозри за державну зраду ще двом колаборантам із Козачої Лопані – новому т.зв. “т.в.о. тимчасової адміністрації” Максиму Губіну, який сприяв підключенню комунікацій Козачої Лопані до московитських мереж, а також Людмилі Вакуленко, старості Козачолопанського старостинського округу Дергачівської міської громади, яка займалася поставками з московії “гуманітарної допомоги” та вербує мешканців на співпрацю з окупантами.
Важкі бої в зоні ООС. В районі Лимана, Ямполя, Рубіжного, Сєвєродонецька, Попасної, Авдіївки, Мар’їнки, Великої Новосілки, Гуляйполя та Оріхова. Московити основні удари завдають з півночі та півдня, але без успіхів та просування. ЗСУ стримують атаки окупантів.
У Маріуполі триває штурм Азовсталі, московити прорвалися на територію заводу, тривають бої. При цьому бої йдуть поперемінно з евакуацією мирних жителів міста, які переховуються під Азовсталлю. Але що таке життя людей для московитів? Ніщо. Тим більше. якщо це українці.
Зерно і далі вивозять з окупованих територій – вже вивезли десь із 400 тисяч тон, тобто приблизно третина всі запасів на цих територіях. Фермери нічого не садять, а тому взимку людей в окупації очікує голод. Та й нам, на решті території України, буде не дуже солодко. Тому Сади Перемоги – це справді вихід. Хто має можливість – садіть по максимум. За себе і за схід і південь України. Дякую!
Тривають масовані ракетні удари по території України – Дніпро, Кропивницький – з метою знищення залізничної інфраструктури, щоби ми не могли забезпечувати військо на фронті, поставляти туди західну допомогу, яка змінить хід війни. На жаль, це на довго. І нам необхідно навчитися відновлювати інфраструктуру максимально швидко. Ввечері і вночі сильні обстріли Миколаєва, щоби залякати жителів міста.
Також рашисти обстрілюють прикордонні райони Сумської області (околиці Глухова та смт Есмань), навіть за допомогою гелікоптера, який летів вздовж кордону.
Широкомасштабне вторгнення московитів добре протверезило людей – 87% не жалкують за Совєтським Союзом! Це найвищий показник за всі роки незалежності. І лише 2% мають таку ностальгію. Оце і є деколонізація. Але якоюсь великою ціною відбуваються зміни у свідомості людей…
Щодо ситуації на московії. Ну по-перше в Макіївці в ОРДО частково згоріла нафтобаза. По-друге, у місті Дзєржинск Ніжегородської області спалахнула цистерна із розчинником, а по московії все частіше горять військкомати.
Смішне. Московити радіють своєму сиру, який насправді не сир, а сирний продукт (з рослинних жирів). Зато своє, рідке. Ну чого ж – їжте своє лайно – також натур-продукт, ну а шо.
Дякуємо нашим військовим та ЗСУ за захист, віримо в їх успіхи і віримо в перемогу України!
Сергій Петров
