Суспільство

«Або ми знищимо «совка» в собі, або він знищить нас» – Наталія Зубар

«Совок» це передовсім антигуманізм, антилюдськість, антигідність. Нещодавно люди, які пам’ятають справжній «совок» з його постійним дефіцитом людськості, об’єдналися у групу, щоб нагадати тим, хто забув, і розповісти тим, хто не знає, чим був насправді «Совок довбаний». Він далі сидить у нас як хвороба, і ми виводимо його з себе свідомо. […]

Записки

Виживуть тільки параноїки

Безпека не є константою. Тим більш, міжнародна. Коли за defence&security відповідають всі, то по факту це означає, що не відповідає ніхто. Консультативна та матеріальна допомога від країн-партнерів лише додає до загального ресурсу, але аж ніяк не вирішує питання повністю. […]

InfowarNews

Вам перемогти чи шашечки?

Покінчити із мордором нам буде набагато легше, коли навіть від згадок про московітське в нашого мудрого народу смикатиметься око. Коли не буде “рублів” в описах послуг, бо навіть інстамасічкі розумітимуть, що так не треба, коли час онлайн заходів не вказуватиметься і за мсквою, бо “там аудиторія”, коли нікому, курво, нікому на думку не спаде мати справи на тій території, співпрацювати навіть у дрібницях, удавати, що нічого не відбувається і вести бізнес із запорєбріком. […]

Статті

Олександр Добровольський. ОУНівське підпілля на Донеччині

Тепер давайте порівняємо діяльність ОУНівців і «діяльність» красних партизанів Те порівняння буде не на користь останніх. Але партизани були для нас герої, а ОУНівці бандити. Чи це справедливо? Твердо скажу, що НІ !!! І час вже розставляє все по своїх місцях. […]

Влада

Володимир Бойко. Чи настане кінець епохи імітаторів?

Реформи не мають сенсу, якщо вони нічого не змінюють, а лише імітують перетворення. Колись на принципові зміни треба наважитися – якщо хочеш вижити. Як у випадку децентралізації. В Україні має настати кінець епохи імітаторів, для яких важлива, насамперед, зовнішня форма. Інакше під загрозою опиняється безпека держави та саме її існування, добробут громадян. […]

Політика

Законопроект про Корінні народи Криму викликав серйозне занепокоєння противника.

Росіяни (московити, зденаціоналізовані або природні) – практично ніде не корінні народи, окрім маленьких частин центральних губерній.
А українська ініціатива – це сигнал корінним народам Росії на тему “а що, так можна було?”. […]

InfowarNews

Життя в СРСР. Шпигуни і коди. Перша серія.

Які чорні діри совка прикривали героїчні і благородні радянські шпигуни? Як шпигунські романи вплинули на звички і поведінку радянських людей? Чи була в шпигунських історіях хоч крихта правди? – про це говорили в прямому ефірі в п’ятницю 28 травня 2021 року Наталія Зубар, Оксана Яцюк і Віктор Гарбар. […]

InfowarNews

Наталія Зубар про журналістику за хвилину

Наталія Зубар – голова правління Інформаційний центр Майдан Моніторинг – гостя авторського проекту Юрія Кресака «А що завтра?» на Громадському інтерактивному телебаченні. Говоримо про журналістику за хвилину.
І не тільки говоримо, а і показуємо журналістику за хвилину. […]

English Articles

Here we go again: How Russia exploits the same scenario for recurring information attacks on Ukraine

Russian “holy cow” Victory day is being enforced by reference to the 2nd of May, day when Odesa abrupted spreading of the “Russian spring” towards the south. Russia gladly uses this day to simulate the so-called former glory backed with the constant narrative of “Odeskaya Hatyn” and “neo-Nazi movements” in Ukraine. Based on that, each year escalation forecasts spread over the media and launch waves of panic among the civilians. However, this time the matter would be an information attack itself. […]

English Articles

“Моліться, бо завтра буде кінець світу”: як активістка з Вінниці бореться з фейками про COVID-19

Активістка із Вінниці Оксана Яцюк запропонувала ідею створення груп самодопомоги для протидії зловмисним інформаційним кампаніям в контексті пандемії COVID-19. Для їх створення жінка використовувала досвід тренера з інформаційної безпеки та особисту експертизу. […]

Статті

Звідки в Криму село «Вінницьке»? Роздуми про депортацію і культуру забуття

Найкраще в СРСР вміли забувати. Забути власні злочини, забути про жертв, набудувати палаци мрій там, де вбивали і катували, і, як родзинка у булочці, – перекласти вину за власний злочин на когось іншого, наприклад, на німців, як було в Катині, чи на Фінляндію, бо “близько до кордону”, чи на кримських татар, бо з “німцями співпрацювали”. Забуття було настільки майстерним, що абсолютна більшість радянських громадян не згадувалась і не згадувала про правду. […]