Я пропоную виходити з тих об’єктивних обставин, в яких ми зараз є. Якщо держава не може знайти мобілізованому військовослужбовцю заміну, хай хоча б дасть йому можливість зробити це самостійно. Нехай він знайде двох рекрутів і загітує їх мобілізуватись – це вдвічі більше, ніж мав би забезпечити державний апарат.
Документальний фільм “Блокпост Мала Рогань” показує ігри в війну трьох хлопчиків: 9, 10 та 11 років. Діти живуть в Україні, у селі Мала Рогань Харківської області. Вони пережили місяць окупації села російською армією у лютому-березні 2022 року.
Слово «хаос» і похідне словосполучення«керований хаос» це не просто «фігура мови» або метафора, а приховане відображення російського світогляду, напрям пропаганди, тактика ведення гібридної війни, що у сукупності несе державам світу реальні загрози та ризики.
Українська мова в УРСР. Совкова політика примусу, репресій і заборон щодо української мови. Як забороняли і переслідували і як українська спільнота чинила опір.
Його батьки були заможними селянами, власниками невеликого господарства. У 1932 році під час колективізації комуністи конфіскували все майно. Сім’я пережила страшний голод (Голодомор), від якого загинула молода мати, яка віддала їжу Івану та його молодшій сестрі Настусі
Село і люди. Як жили люди в селі в срср. Чи справді село українське було невмиване і неосвічене? Як одягались і проводили вільний час наші старші родичі.
Як село зберігало українську мову і народний костюм. Чому в європейських країнах шанують і одягають народні костюми, а у совку це не схвалювалося.
Які хустки носили жінки, в будні і на свято.
Чому жінки у шпигунських історіях були другорядними персонажами? Чому в сюжетах переважала жінка-жертва, яку рятує відважний радянський розвідник? Як стереотипи щодо жінок проявляються у російсько-українській війні?
Напад хамасівців на Ізраїль дуже чутливо відгукнувся в нас, що зрозуміло. І спричинив цілу низку дискусій та рефлексій. Що й не дивина – ми тепер отримали товариша по нещастю, маємо з ким порівнюватися.
Переконаний, що Господь Бог дав мисткині Лесі Дяченко-Кочман, що святкує свій день народження наприкінці січня, – великий дар й талант, який вона виявляє повсякчас у своїй творчості, щедро поповнючи загальний доробок найталановитіших мистців українського роду, бо найбільше любить Бога й свою батьківщину Україну, де вона вперше побачила світ Божий